Знімати у довгострокових кінопроектах дітей — як людських, так і звірячих, — завжди складно. Адже малюки ростуть не по днях, а по годинах, тоді як на екрані вони зазвичай повинні залишатися все тими ж юними створіннями, що й у першому відзнятому епізоді. Однак якщо «тваринячі діти» між собою все-таки досить схожі, і нічого не варто, скажімо, відзняти в одній і тій самій «ролі» 45 поросяток, як це відбувалося у фільмі про пригоди веселої свинки Бейба, то зі «справжніми» дітьми значно складніше. Звісно, на одну стрічку їх вистачає, адже зйомки тривають не більше року. Однак якщо кінорозповіді розтягуються на кілька фільмів, рано чи пізно виникають проблеми. Саме з такими неприємностями зіштовхнулися як продюсери, так і самі актори, які беруть участь у «кіносеріалі» про пригоди Гаррі Поттера та його друзів.

Якому українцеві не цікаво дізнатися, як виглядає грошова одиниця Сомалі або Тайваню, та ще й потримати в руках тамтешню валюту? Правильно, нумізматові. Так само закордонним нумізматам кортить стати власниками незвичайних (для них) і звичайнісіньких (для нас) папірців із зображеннями Володимира Великого або Ярослава Мудрого.

Чоловік із дружиною їдуть на машині і сваряться. Проїжджаючи через одне село, вони бачать пару свиней. Дружина:
— Твої родичі?
Чоловік:
— Ага, теща з тестем.

Генеральним контрактом №10/498 від 10 грудня 2004 року та Додатковими угодами до нього було передбачено перерахувати з державних коштів на рахунки приватного консорціуму «ЄДАПС» 495 460 041 (чотириста дев'яносто п'ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч сорок одну) гривню. З боку замовника цю угоду підписав колишній начальник Державного департаменту ресурсного забезпечення МВС України генерал-лейтенант Василь Грицак. З боку виконавця — діючий президент консорціуму «ЄДАПС» Ірина Обиденко.

Раз на місяць самобутній рівненський гурт «От Vinтa» виступає в київському «Докер-пабі», і не скористатися цим «раз на місяць», щоб поспілкуватися з єдиними украбільниками про їхні чудні тексти, рокабільні труси і останній альбом «Дарма наївся я цибулі», було неприпустимо. От ми й скористалися.

«Не будити. Їх примирила земля», — так буде викарбувано на граніті. Ці слова як варіант увіковічнення знайдених воїнів на клаптику паперу написав Президент України Віктор Ющенко, перебуваючи на Запоріжжі. Доречне застереження: поміж піднятих з-під пластів часу і землі 470 воїнів є і кілька десятків солдатiв Вермахту. Вони зійшлися у смертельному протистоянні біля Вайнау (тодішня назва Чапаївки) восени 1943 року.

Часто кажуть: снаряд не влучає двічі в одну й ту саму вирву. Утім подібне твердження, мабуть, не про місяць жовтень та севастопольську Північну бухту, що пам'ятає дві чи не найчорніші дати в історії Чорноморського флоту. 7 жовтня наступного року виповниться вже дев'яносто років відтоді, як на тутешньому рейді за досі нез'ясованих обставин вибухнув і пішов на дно лінкор «Імператриця Марія». Загинули 260 матросів. А 29 жовтня цього року — піввіковий сумнівний «ювілей» дуже схожої трагедії. У тій же Північній бухті потужний вибух струснув флагман Чорноморського флоту лінкор «Новоросійськ». Трагічний список загиблих матросів розтягнувся на 600 прізвищ.

Петровський районний суд Донецька нині розглянув справу, аналога якої українське судочинство ще не знало. Шість мешканців столиці Донбасу Віктор Татьков, Тетяна Колядко, Станіслав Мирошниченко, Олександр Скакун, Ігор Темкіжев та Артур Ємельянов, прізвища яких у одному з матеріалів щотижневика «Дзеркала тижня» не згадуються взагалі, вирішили саме в такий спосіб захищати свої права.

Про свій намір звернутися до Генпрокуратури та Міністерства внутрішніх справ член парламентської фракції УНП Степан Хмара повідомив пресі ще тиждень тому. Вимога у народного обранця до правоохоронців одна — перевірити факт неправомірних дій з боку Київської міської влади. Пан Хмара звинувачує мерію у потуранні інвестиційній компанії «Купава», яка, на його думку, шахрайським чином не виконала свої інвестиційні зобов’язання при купівлі 36,32 відсотка пакета ВАТ «Готельний комплекс «Либідь».