Відомий «бойовик» Жан Клод Ван Дамм подався у казахські степи. Актор, який свого часу був одним зі знаменитої «м'язистої трійці» Голлівуду (Шварценеггер, Сталлоне і Ван Дамм), тепер займається іще й продюсуванням. Зокрема, знімає фантастичний телесеріал. Власне, саме чергова серія цього «мила» й погнала кінозірку до Казахстану.

Дивлячись на надзвичайно привабливу й чарівну (от уже кому не бракує того, що ми з легкої руки французів називаємо «шармом»!) Шерон Стоун, складно повірити в те, що кінозірці вже 47 років. Шерон виглядає просто блискуче, хоча 30 їй, звісно, теж уже не даси. Словом, ідеальна модель для солідної компанії, яка випускає дорогі речі еліт-класу, призначенi для впевнених у собі успішних жінок, що вже відбулися в професійному житті, але при цьому хочуть виглядати молодими й сексуальними.

Як ви думає, повiдомлення якого характеру можна почути на радiоканалi екстреного зв'язку для моряків? Як з'ясувалося, окрiм «рятуйте, ми тонемо» або «акули вже облизуються», слухач може дiзнатися ще й чимало цiкавого про... сексуальнi вподобання чоловіків. Зокрема, один з «аварiйних» радiоканалiв бiля берегів Великої Британії кiлька годин поспiль був заблокований трансляцією порнофільму, повідомляє «Бі-Бі-Сі ньюс».

Народний тост «Щоб у нас усе було і нам за це нічого не було!» поки що на практиці реалізували тільки чиновники.

Якби треба було одним реченням охарактеризувати Дні української столиці у Парижi, які завершилися наприкінці минулого тижня, то воно прозвучало б так: «Київський міський голова зробив те, чого не вдалося ще жодному українському політику, — він підкорив Париж». Очевидно, тому, що мер Києва, на відміну від українських урядовців, не обіцяв французьким бізнесменам «золоті гори», а просто пропонував їм конкретне взаємовигідне співробітництво. Для французів, які вже звикли, що представники пострадянських країн виступають якщо не прохачами, то у кращому випадку обирають амплуа бідних родичів, напевне, це було приємною несподiванкою.

Про те, що пiд Києвом ось уже десяток рокiв будується i нiяк не добудується медична установа, сьогоднi пам'ятають хiба що самi «оператори екскаватора», якi працювали на будмайданчику, медики, якi свого часу плекали надiю перейти на роботу до просторих примiщень, та жителi села Троєщина, по сусiдству з якими, власне, i вирiс цей об'єкт без конкретної адреси.

Ще рік тому будинок по вулицi Теодора Драйзера, 9-Д нічим не вiдрізнявся від інших. Звичайнiсiнька шiстнадцятиповерхiвка, розташована на Троєщинi, мала ті ж проблеми, що й усюди: облуплені стіни коридорiв, обдертий лінолеум на підлозі, пошарпані ліфти, та й двiр не вражав буянням зеленi... Набридло все це мешканцям будинку, створили вони домовий комітет, а головою обрали Валентину Филимонову, яка й стала ініціатором усiх перетворень. Почали з органiзацiї служби консьєржів — був і клопіт з прибудовою, і з добором кадрів. Неодноразово довелося мешканцям будинку попрацювати й на суботниках: старi й малi саджали дерева й кущі, розбивали клумби, сiяли квіти, прибирали смiття, словом, облаштовували прилеглу територію. Під час роботи хтось згадав, що саме в 2005-му будинку виповнюється 20 років. Старожили запропонували відсвяткувати «день народження» будинку. І знову закипіла робота...

Із різаною раною глибиною 2 см і довжиною 15 см в області шиї 35-річного таксиста, жителя Сквирського району столичної області, днями близько 23-ї години було доставлено в хірургію місцевої лікарні. За словами заввідділенням Олега Марченка, лише кілька міліметрів відділяло Володимира від смерті. Вже поранений водій боровся з нею більше двох годин і втратив майже два літри крові, при цьому залишаючись при свідомості. Шоковий стан допоміг пересилити біль, і, стікаючи кров'ю, чоловік вистрибнув із машини на ходу.

Сьогодні представниці правозахисної організації «Міжнародна амністія» Хеза Макгіл i Галя Ковальська-Гован залишили Україну i повернулися до Лондона. Оприлюднивши позавчора звіт про катування затриманих українською міліцією, вони наостанок дали 20 рекомендацій новій владі.

Сорокап'ятирічний Т., здоровань під два метри зростом, тривалий час тримав у остраху багатьох жителів невеличкого райцентру Полонне. Ще на початку дев'яностих років цей відлюдькуватий чоловік відбував покарання за вбивство людини, а після відсидки з головою занурився у релігію і почав вважати себе посланцем із вищих світів.