Доки політики сперечаються, чи можна допускати іноземні банки в Україну, і головне — скільки, останні зміцнюють свої позиції. Про наміри залучити іноземних інвесторів оголосило відразу кілька вітчизняних банків, перш за все ті, що входять до першої десятки. Процес взаємопроникнення капіталу не спинити. Важливо, щоб діяльність іноземних банків служила на благо нашої держави. На думку радника Президента України, відомого банкіра Станіслава Аржевітіна, для розвитку фінансової системи України було б оптимально мати таку структуру походження банківського капіталу: 30 відсотків європейського, 30 — російського і решта — українського. Чи підкоригує дійсність ці прогнози, говорити рано.

Стандарти відіграють значну роль у розв'язанні проблем торгівлі, захисту довкілля, покращенні якості життя та розвитку економіки. Підтвердженням важливого місця технічного регулювання у житті країни став Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики» від 13 липня 2005 року. У державному підприємстві «Волиньстандартметрологія» усвідомлюють свою відповідальність. Наше підприємство одним із перших на Волині, ще у 2002 році, впровадило системи управління якістю спочатку в органі із сертифікації, потім у випробувальному центрі, а у 2004 році — у відділі повірки та метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки.

Лакшмі Нараян Міттал (відомий також як Лакшмі Нівас Міттал) віддавна має прізвисько «Сталевий магараджа». Він є головою Mittal Steel Company NV (або просто «Міттал стіл»), найбільшої у світі компанії-виробника сталі. Особисті статки самого Лакшмі Міттала авторитетний часопис «Форбз» в оприлюдненому в березні цього року списку найбагатших людей світу оцінив у 25 млрд. доларів. Упродовж 2004 року Лакшмі Міттал збагатився неймовірно, оскільки піднявся з шостого десятка списку «Форбз» за 2004 рік до третього — у цьогорічному. Він є найзаможнішим мешканцем Великої Британії та найбагатшим неамериканцем світу. Міттал має свої активи фактично у всіх країнах світу, де існує розвинена металургійна промисловість.

У 42-річної австралійської топ-моделі Елль Макферсон — зміни на «особистому фронті». Останнім часом ЗМІ, що стежать за життям зірок, писали здебільшого про самостійну дизайнерську діяльність знаменитої манекенниці, створену нею самою колекцію нижньої білизни, а також про нові рекламні контракти й відмову від носіння та демонстрування виробів із тваринного хутра (Макферсон пристала на вимоги активістів природоохоронної організації ПЕТА). Але ось настала черга й повідомлень про «амурні справи» однієї з найзаможніших австралійок.

Популярність Бреда Пітта сягнула таких висот, що роздерти свого кумира на шматки в битві за автограф чи право хоча б доторкнутися до кінозірки прагнуть уже не тільки по вуха закохані в об'єкт свого обожнювання фанатки, а й дикі звірі. Щоправда, у випадку з останніми Бред ризикує цілісністю свого тіла значно більше. Саме тому коли актор, перебуваючи на зйомках поблизу канадського міста Калгарі, помітив біля свого трейлера цілу групу справжніх ведмедів (і, варто зазначити, не якихось ведмежат, а великих дорослих тварин), то замість радіти своїй популярності ще й серед чотирилапих «кіноманів», чимдуж рвонув кликати поліцію. По-справжньому злякатися Пітт не встиг, але з несподіванки не здогадався, до кого ще можна звернутися в такій несподіваній ситуації, крім як до правоохоронців.

У жіночого улюбленця Джонні Деппа останні кілька років триває «гаряча пора». Власне, для актора це щастя — почувати себе потрібним публіці й затребуваним кіноіндустрією. Хоча кохана дружина Деппа Ванесса Параді, мабуть, почуває себе трохи обділеною увагою чоловіка — Джонні постійно пропадає десь на зйомках, інколи буквально розриваючись між двома знімальними майданчиками. Звісно, він намагається якомога частіше брати Ванессу із собою, але вдається це не завжди, тим паче що треба ж комусь і за дітьми дома доглянути.

Історія медицини, навіть новітня, знає чимало випадків, коли жінка аж до самого «часу ікс» не здогадувалася про власну вагітність і пологи відтак ставали дуже несподіваним явищем. Ряд «необізнаних породіль» днями поповнила 23-річна бразилійка Сильвія Крістіна, а пікантності її випадку додає та обставина, що Сильвія — баскетболістка, і аж до пологів виступала за збірну своєї країни та клуб «Сан-Каетано»!

Політкоректна назва негринят українською мовою — «афро-діти».

Львівський мовознавець Ірина Фаріон — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка». Лауреат цьогорічної премії імени Олекси Гірника. Ініціатор й організатор щорічного конкурсу плакатів «Мова — твого життя основа», який з 1997 року проводився серед львівських студентів. «Ідея малювати Мову, — написала вона в одній зі статей — народилася в маршрутці, яку розривало від децибелів російської попси на зразок «пацелуй мєня вєздє» чи «пацелуй мєня в рот, а я тєбя наабарот». Це був наступ на моє життя, через що мій повсталий інстинкт самозбереження підбив на захист власних життів сотні моїх львівських студентів-архітекторів і дизайнерів. Ми виявили свій протест через мистецтво, намалювавши понад сто робіт, що становили синтез словесного гасла і малюнка». Цього року вперше конкурс одержав статус всеукраїнського й охопив не лише студентські роботи, а й шкільні.
Ірина Фаріон — безкомпромісна в судженнях і діях. Вона каже, що в мовній ситуації, яка склалася, слово «толерантний» для неї стало лайливим. Минулого року прокуратура, було, порушила кримінальну справу проти неї за один зі студентських плакатів, на якому був напис «Не знаєш, не розумієш, не шануєш» і стрілка вбік Москви.

Незважаючи на те, що перший день листопада у Верховній Раді проходив під знаком Бюджету, парламентарії вчора встигли «й рибку з'їсти», тобто ухвалити цей надважливий фінансовий закон, і «на табуретку сісти» — розглянути чимало інших, теж далеко не останніх у плані державної ваги питань. Зокрема, народні обранці без жодних блокувань, свисту, завивання сирен та інших «радостей» парламентського життя, якими супроводжулося обговорення аналогічних законопроектів у липні, ухвалили одразу два закони, необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі: «Про внесення змін до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (щодо процедурних питань антидемпінгового розслідування)» та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (щодо процедурних питань спеціального розслідування та застосування спеціальних заходів). «За», відповідно, проголосували 291 та 320 нардепів. Серед них, щоправда, не було двох парламентських «неофітів»: Ольги Кобець та Сергія Татусяка, які вчора склали присягу народного депутата. Перша, пройшовши до ВР за списком Блоку Тимошенко, одразу ж вступила в однойменну фракцію, разом з якою дружно за «СОТові» закони не голосувала, а другий — висуванець давно спочилого з миром блоку «За єдину Україну!» — під час цього голосування взагалі значився як «відсутній».