Чому Нальчик?

За вчорашньою інформацією російських офіційних осіб, ситуація у столиці Кабардино-Балкарії Нальчику, на яку позавчора напала група з приблизно 150 озброєних бойовиків, стабілізується. Станом на ранок учорашнього дня, спецпідрозділам вдалося ліквідувати два останні вогнища спротиву. Позавчорашнього вечора бойовики, яким не вдалося залишити місто, забарикадувалися разом із захопленими заручниками у третьому відділенні внутрішніх справ та магазині «Сувеніри». У ВВС — восьмеро озброєних чоловіків, у магазині — п'ятеро. Вчора о восьмій ранку міліція дозволила бойовикам із ВВС разом із заручниками залишити місто на наданому їм мікроавтобусі «Газель». Але при спробі виїхати з міста водій не справився з керуванням, і «Газель» врізалася в дерево. Спецназ розстріляв усіх бойовиків на місці, а п'ятьох заручників звільнив. Спецпідрозділ також узяв штурмом із застосуванням гранатометів магазин «Сувеніри», вбивши при цьому бойовиків та звільнивши заручників. Принаймні так «ідилічно» звучить фінал трагедії, яка розігралася в Нальчику, в офіційному викладі.

Міла Йовович на «Київському подіумі»

Осінь стає і для українських модників гарячою порою, тільки-но відійшли від тижня прет-а-порте «Сезони моди», як на порозі — Фестиваль моди «Київський подіум», що пройде з 16 по 23 жовтня у спеціально обладнаному Шатрі торговельного комплексу «Альта Центр». Генеральний директор «Текстиль-контакту», власник «Альта Центру» та галереї авторських бутіків Fashion Lab Олександр Соколовський має намір серйозно охопити всі сфери виготовлення і продажу одягу — від показу дизайнерських колекцій, просування вітчизняних торгових марок до створення мережі збуту українського одягу. А «яскравим фантиком» до цієї бізнесової цукерки слугують модні іноземні імена — Пако Рабанн (Франція), Валентин Юдашкін та Альона Ахмадуліна (Росія), Османі Лафіт (Чехія), Міла Йовович (США).

А за PR платитиме ПР

Голова Партії регіонів Віктор Янукович сказав, що не допустить повторення Майдану і не дасть сфальсифікувати парламентські вибори 2006 року. «Ми цього не допустимо», — запевнив Янукович глядачів ТРК «Україна». При цьому лідер «регіоналів» зазначив, що тепер на парламентських виборах допустити фальсифікацію буде «дуже важко». «Ми зробимо все, щоб цього не сталося, — зазначив Віктор Янукович, — і в цьому плані наші дії будуть рішучими і принциповими». Видно, що є в людей досвід. Не в протистоянні фальсифікаціям тобто, а в знанні, як їх проводять.

«Федералісти» знову підіймають голови

«Федералісти» знову підіймають голови

Колишній голова Харківської облдержадміністрації, а нині переслідуваний прокуратурою лідер партії «Нова демократія» Євген Кушнарьов на вибори-2006, найімовірніше, ітиме в блоці з Віктором Януковичем, про що він повідомив учора на прес-конференції у Києві. Проте остаточну відповідь на питання про політичних партнерів дасть з'їзд партії Кушнарьова.

Шукайте виборця

«Показові виступи» щодо добрих і щирих намірів української влади організувати на найвищому рівні демократичний виборчий процес почалися і в зовнішньополітичному відомстві України. Нагадаємо, що поважні західні інституції неодноразово називали майбутні українські вибори іспитом на демократію. МЗС, згадуючи про завальну організацію виборчого процесу для наших емігрантів на минулих президентських виборах, зараз узялося за копітку і майже непосильну справу — познаходити по всьому світу українських громадян, щоб включити їх у списки виборців у єдиному багатомандатному закордонному виборчому окрузі.

Михайло Поживанов: Березовський — приємна людина, і спершу я йому вірив. Але виявилося, що він бреше

Михайло Поживанов: Березовський — приємна людина, і спершу я йому вірив. Але виявилося, що він бреше

Одним із головних «ньюсмейкерів» останніх тижнів для України став російський політичний біженець Борис Березовський. Як відомо, до нього в Лондон нещодавно їздило троє нардепів із тимчасової слідчої комісії, якi мали з’ясувати, чи не фінансував Борис Абрамович виборчу кампанію кандидата в президенти Віктора Ющенка. Голові комісії, комуністу Юрію Соломатіну, та його заступникам, рухівцю Михайлові Поживанову та есдеку Ігорю Шурмі, російський олігарх розповів, що фінансував тільки «демократичні інститути». Опозиціонери (з КПУ та СДПУ(о)) розтлумачили ці слова як те, що іноземець таки проплатив підтримку Ющенка. Михайло ж Поживанов наполягав на тому, що гроші «на демократію» і гроші на вибори — різні речі. Реноме БАБа — набивати собі ціну заявами про те, до чого він насправді непричетний, — відоме. Тому багато хто схильний поділяти у «справі про фінансування» висновки пана Поживанова. «УМ» вирішила поговорити про нюанси скандалу саме з ним. Особливо про моральний бік співпраці з Березовським. Бо гроші «на демократію», якщо за них друкують опозиційні листівки, організовують протестні акції абощо, — це ж теж вклад у вибори, навіть якщо цей факт не зафіксований юридично. Але «мораль» довелося відкласти, бо незадовго до інтерв’ю Михайло Поживанов отримав документ, який свідчить, що Березовський... узагалі не перераховував кошти — ні на вибори Ющенка, ні «на українську демократію».

Імовірність — нульова. Але не для опозиціонерів

Щоб отримати різнобічне бачення нового витка в скандалі навколо заяв Березовського, «УМ» звернулася за альтернативною точкою зору до Ігоря Шурми та Юрія Соломатіна. Соціал-демократ відповів, що до нього «наразі жодні документи від банку не надійшли». Коли кореспондент «УМ» зауважив, що цей документ отримав Поживанов, Iгор Шурма відповів: «А вам не здається дивним те, що саме Поживанов першим отримав цю заяву?».

Грузія моя, кіноностальгія...

Грузія моя, кіноностальгія...

«Там, де зараз Будинок актора в Києві, в 70-ті показували кіно. Якісне, мистецьке, дуже часто — грузинське, — каже на відкритті «Золотої серії грузинського кіно» в кінотеатрі «Баттерфляй Ультрамарин» головний редактор часопису «Кinо-Коло» Володимир Войтенко. —Я тоді приїхав у столицю вчитися на біолога. І саме грузинське кіно, Іоселіані, Данелія, Чіаурелі, Абуладзе, Чхеїдзе зробили так, що я віддав перевагу кінематографу». «Тоді всі захоплювалися грузинським кіно, — додає президент Гільдії кінокритиків України Сергій Тримбач. — Тільки уявіть: у 1973-му я прийшов на ретроспективу грузинського кіно, хотів купити квиток на фільм Абуладзе. А мені кажуть: «Є квитки тільки на три тижні вперед».