Сьогоднішньою публікацією розмови з президентом Києво-Могилянської академії В'ячеславом Брюховецьким «УМ» починає серію інтерв'ю з «радою старійшин» — ученими, інтелектуалами, аксакалами думки і духу. Нам здалося, що у вирі постреволюційних подій, які закрутили Україну у вузол важких, болісних тенденцій, суспільство майже не мало нагоди почути голос особистостей з великої літери, тих, кого називають мізками і совістю нації. Як оцінюють вони події за рік, що минув після повстання Майдану і майданів, які бачать помилки і надії на просвіток? Куди рухається наша держава і що можна зробити, аби вона не поповзла назад? Чого бракує нашій нації після пережитого листопада-грудня—2004?

«Сьогодні». Так коротко й вичерпно відповів минулої п'ятниці на своєму традиційному брифінгу голова секретаріату Президента Олег Рибачук на запитання журналістів про те, коли буде назване прізвище кандидата на посаду Генпрокурора. Минуло «сьогодні», а потім і «завтра», а про ймовірного наступника Святослава Піскуна, якого ще повинна затвердити Верховна Рада, країна нічого конкретного не почула. Що, втім, уже й не дивує, адже подібні «передчасні анонси» в нової влади входять у звичку. «Вівторок» в обіцянці назвати ім'я нового міністра в реальності виявляється п'ятницею, «кінець цього тижня» — кінцем наступного, а засмикані кiлькома скасуваннями представлення голови НТКУ телевізійники зрештою сприймають як належне призначення зовсім несподіваного керівника.

Щонайменше 61 особа загинула та 210 отримали поранення під час трьох бомбових замахів минулої суботи: двох — на базарах столиці Індії Делі та одного — в пасажирському автобусі. Вибухи прогриміли у проміжку між 17.30 та 18.00 за місцевим часом. Розірвані трупи, кров, бите скло та палаючі магазинчики дрібних торгівців — так виглядали минулої суботи базари 14-мільйонного Делі, на яких було особливо багато покупців саме в той день напередодні головного індуського свята Дівалі (Свято світла), яке відзначають 1 листопада. За значенням воно відповідає християнському Різдву.

Профспілки Іллічівського морського торговельного порту (ІМТП) готуються до блокування усіх автомобiльних і залізничних магістралей, що ведуть до 65-тисячного Іллічівська. За словами голови профкому Сергія Бризгалова, це блокування силами портовиків та жителів міста, що може розпочатися найближчими днями, триватиме доти, поки влада не врегулює конфлікт навколо контейнерного терміналу порту, — не буде розірвано договір ІМРП iз приватним підприємством «Укртрансконтейнер». «Протягом трьох місяців профспілки, що діють у морпорту, стримували портовиків від активних методів протесту, — каже пан Бризгалов, — але тепер очолимо рух непокори. Хоч усвідомлюємо, що проти нас буде виставлено правоохоронців для розгону демонстрантів. На жаль, протягом останніх місяців ми пересвідчилися, що законними методами неможливо покінчити зі спробами спритних ділків заволодіти частиною майна державного підприємства, яким є морський порт. Нас вимушують до акцій громадянської непокори...»
Минулого тижня, нагадує пан Бризгалов, до cекретаріату Президента України передано понад 13 тис. пiдписів працівникiв порту і жителів Іллічівська, що вимагають розірвання договору між адміністрацією порту і ПП «Укртрансконтейнер». Iз 21 жовтня у центрі міста, поряд iз розгорнутим наметовим містечком, триває акція збору підписів під назвою «Майдан», відбулося кілька багатотисячних мітингів протесту, учасники яких вимагали розірвання договору між портом і «Укртрансконтейнером», що передбачає передачу контейнерного терміналу у 30-річне управління приватному підприємству «Укртрансконтейнер» . Вимоги протестантів елементарні — зберегти цілісність державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», не допустити його організаційно-управлінського розчленування та розграбування шляхом передачі контейнерного терміналу в управління приватної структури «Укртрансконтейнер».

До прем'єри стрічки «Кінг Конг» Пітера Джексона, котра прославилася ще до того, як оператори відзняли перші сантиметри плівки, залишається менше двох місяців (вона відбудеться 14 грудня). А роботи над фільмом — ще хоч греблю гати. Нова картина режисера, що здобув купу «Оскарів» за свою кінотрилогію «Володар перснів», змінюється буквально на ходу.

Знімати у довгострокових кінопроектах дітей — як людських, так і звірячих, — завжди складно. Адже малюки ростуть не по днях, а по годинах, тоді як на екрані вони зазвичай повинні залишатися все тими ж юними створіннями, що й у першому відзнятому епізоді. Однак якщо «тваринячі діти» між собою все-таки досить схожі, і нічого не варто, скажімо, відзняти в одній і тій самій «ролі» 45 поросяток, як це відбувалося у фільмі про пригоди веселої свинки Бейба, то зі «справжніми» дітьми значно складніше. Звісно, на одну стрічку їх вистачає, адже зйомки тривають не більше року. Однак якщо кінорозповіді розтягуються на кілька фільмів, рано чи пізно виникають проблеми. Саме з такими неприємностями зіштовхнулися як продюсери, так і самі актори, які беруть участь у «кіносеріалі» про пригоди Гаррі Поттера та його друзів.

Якому українцеві не цікаво дізнатися, як виглядає грошова одиниця Сомалі або Тайваню, та ще й потримати в руках тамтешню валюту? Правильно, нумізматові. Так само закордонним нумізматам кортить стати власниками незвичайних (для них) і звичайнісіньких (для нас) папірців із зображеннями Володимира Великого або Ярослава Мудрого.

Чоловік із дружиною їдуть на машині і сваряться. Проїжджаючи через одне село, вони бачать пару свиней. Дружина:
— Твої родичі?
Чоловік:
— Ага, теща з тестем.

Генеральним контрактом №10/498 від 10 грудня 2004 року та Додатковими угодами до нього було передбачено перерахувати з державних коштів на рахунки приватного консорціуму «ЄДАПС» 495 460 041 (чотириста дев'яносто п'ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч сорок одну) гривню. З боку замовника цю угоду підписав колишній начальник Державного департаменту ресурсного забезпечення МВС України генерал-лейтенант Василь Грицак. З боку виконавця — діючий президент консорціуму «ЄДАПС» Ірина Обиденко.

Раз на місяць самобутній рівненський гурт «От Vinтa» виступає в київському «Докер-пабі», і не скористатися цим «раз на місяць», щоб поспілкуватися з єдиними украбільниками про їхні чудні тексти, рокабільні труси і останній альбом «Дарма наївся я цибулі», було неприпустимо. От ми й скористалися.