За свідченням фахівців, груші доживають і до 400 років, але в умовах Дніпропетровщини для них і півстоліття — за щастя. Однак криворізькі пенсіонери Галина та Микола Кучми стверджують, що вік дерева, яке росте в їхній садибі, значно більший.

Наша газета вже повідомляла про перспективу спорудження в Донецьку, можливо навіть на центральній площі міста, ковзанки під відкритим небом. Із такою пропозицією звернувся до міського голови Донецька Олександра Лук'янченка радник посольства Австрії в Україні Крістіан Гессель. Однак, навіть попри готовність австрійських інвесторів розкошелитися (втілення такого проекту в життя вимірюється сумою приблизно 90 тисяч євро), міська влада після відповідних переговорів поки утримується давати згоду.

Колишній офіцер безпеки посольства України у Берліні, генерал-майор СБУ Валерій Кравченко знову підготував сенсацію. Нагадаємо, що недавно він звинувачував нинішнього голову СБУ Ігора Дріжчаного, що той, перебуваючи в 2004 році на посаді заступника голови СБУ, на одній з нарад пропонував фізично усунути Валерія Кравченка в Німеччині за «берлінський скандал». А вчора на прес-конференції генерал-викривальник заявив, що Дріжчаний причетний до контрабандного постачання з України в Китай гафнію для атомної енергетики.

22 листопада, коли на столичному майдані Незалежності відзначатимуть річницю Помаранчевої революції, таки відбудеться концерт. Хоча раніше ця ініціатива була під питанням. Багато політиків, які минулого року брали в революції активну участь, заявляли, що розважати публіку виступами музикантів не варто, бо в нинішніх умовах українцям не до свята: влада розчаровує, та ще й кілька місяців тому розкололась. Отже, концерт таки буде, але матиме мало святкових ноток. «Ми не позиціонуємо це як свято, — зазначив у коментарі «УМ» режисер Тарас Грималюк, — і не називаємо цю акцію святом. Це відзначення річниці революції. Не буде такого, що люди розчаровані, а ми намагаємось влаштувати свято».

«Ми будемо робити це скрізь, на будь-які суми, які будуть досяжні для наших працівників, аби зафіксувати хабарників на гарячому», — зазначив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко позавчора у Харкові, повідомляючи громадськості про спійману «велику рибу», адже саме того дня правоохоронці затримали корупціонера, який отримав хабар майже в три мільйони гривень.

Величезна помаранчева сцена Палацу спорту, переаншлаг у 6-тисячній аудиторії, значна частина якої емоційно розмахує помаранчевими шарфиками-прапорцями і скандує «Ю-щен-ко!». Хор урочисто виконує Гімн України, ансамбль ударників (алюзія на «революційних барабанщиків») грає туш, і на сцену сходить Віктор Андрійович — лідер і Президент. Зал встає, гаряче аплодує, скандує... Чи не найстаранніше збивають долоні у «почесній ложі». Аж почервонівши від напруги, старається-плескає «великий чоловік» у своєму великому місті, який поклав усі сили на перемогу в президентських виборах кандидата від колишньої влади. Неподалік сидить чоловік, великий уже на загальнодержавному рівні, — його запал значно менший, і зморшки на чолі видають глибокі роздуми, але знакова вже сама присутність. Око пильного спостерігача вихоплює в «помаранчевих» лавах іще кількох регіональних лідерів, які лише два місяці тому рвали на собі сорочку, аби продемонструвати витатуюване на грудях «Я.» у біло-синіх тонах. Колишні й нинішні, безпартійні й партійні, «кати свого народу» й доброчинці, рядові «майданівці» і їхні високопосадові ще вчора вороги — «кожної тварі по парі» в один великий помаранчевий ковчег. Перше враження стороннього глядача — Босх би заплакав.

Донедавна його ім'я було викреслене з історії українського мистецтва. Тоталітарний режим робив усе для того, щоб назавжди стерти з пам'яті нащадків людину, чий олівець та різець стали зброєю, оберненою проти нього. Адже для режиму вони виявилися небезпечнiшими, ніж автомат чи граната. Тож лише нещодавно ім'я Ніла Хасевича знову засяяло всіма гранями його природного дару, хоча ще до війни художні виставки у Варшаві, Парижі, Лос-Анджелесі, Нью-Йорку та Чикаго принесли Хасевичу світове визнання. Мистецтвознавці ставлять його на рівні з Юрієм Нарбутом — неперевершеним українським графіком ХХ століття. Проте та епоха виявилася надзвичайно жорстокою до справжніх талантів.
У безкомпромісній боротьбі за визволення України цей талант загинув як герой провівши десять років у підпіллі, в одному з останніх бункерів УПА. До цього часу ніхто не знає, де твоя могила, пане художнику, аби прийти, згадати тебе добрим словом, покласти квіти. Є тільки хрест у полі, груша та криниця, котрі пам'ятають твою смерть і нагадують нам про чиюсь чорну зраду...

Чеська супермодель Петра Нємцова не покладаючи рук займається благодійністю. І роботи їй не бракує, адже стихія останнім часом розгулялася не на жарт: новини про тайфуни, урагани й повені в Америці та інших куточках світу не сходять з інформаційних стрічок. Дивом врятувавшись під час цунамі в Таїланді, Петра тепер погоджується зніматися в рекламних кампаніях лише тих брендів, які активно беруть участь у доброчинних програмах. Саме такими виявилися виробники одягу Rampage і Bensimon, які пожертвували по 25 тисяч доларів у фонд Нємцової «Щасливі серця». Тепер топ-моделька стала офіційним «обличчям» нових колекцій «своїх» благодійників.

Мало хто з нас мав можливість особисто побувати у Лос-Анджелесі й на власні очі побачити Голлівудські пагорби. Але величезні літери HOLLYWOOD, які на цих самих пагорбах стоять, бачив по телевізору чи на фото, мабуть, кожен. Здавалося, ці 15-метрові літери стоять там ще «з народження» Голлівуду як такого. Однак насправді легендарний надпис, без якого мешканці й гості Каліфорнії уже не уявляють собі «кіношної столиці» світу, з'явився лише 27 років тому — у 1978-му. Власне, літери були й до того, але мали не зовсім такий вигляд, як тепер.

Дзвінок ветеринарові:
— По-моєму, моя собачка захворіла...
— А чому ви так думаєте?
— Та вона вже третій тиждень з-під дивана не вилазить, нічого не їсть і дуже погано пахне!