У суботу та неділю, 17 -18 грудня, Гостомельський притулок для тварин проводить традиційну акцію «Знайди собі друга». Тобто всі бажаючі зможуть обрати собі цуценя чи кошеня або вже дорослу тварину, які нині мешкають у притулку.
У понеділок чисельність населення нашої планети сягне позначки 6,5 млрд. осіб, повідомляє «ForUm» з посиланням на Національний інститут демографічних досліджень, який базується на даних ООН. Звичайно, ця дата умовна і розрахована виходячи з постійних середньостатистичних даних ООН стосовно приросту населення планети. На які, втім, можна покладатися, оскільки вчені-демографи ще 50 років тому прогнозували, що в 2005 році кількість населення планети становитиме саме 6,5 млрд. осіб. Тоді також передбачалося, що станом на 2050 рік на планеті Земля будуть мешкати 15 млрд. осіб. Але Національний демографічний інститут Франції тепер прогнозує, що кількість населення планети в середині цього століття становитиме лише 8-9 млрд. осіб.
Трохи більше ніж через тиждень добігає кінця термін, протягом якого партії та блоки мали право висувати своїх представників у народні депутати. Хоча ця процедура почалася ще 5 грудня, учасники виборів чомусь не поспішають до Центрвиборчкому зі своїми заявами. Як завше, все відтягли до останніх днів. Хоча це не дивно, зважаючи на велику політичну невизначеність чималої кількості партій.
«Залякати мене не вдасться. Я буду працювати міністром. Сухарі мені не потрібні. Залиште їх собі, у вашому списку багато людей, для яких це буде потрібно!» — так позавчора ввечері з парламентської трибуни відреагував на заклики фракції Партії регіонів піти у відставку міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Пакет із сухарями йому вручив «регіонал» Ігор Кальніченко, натомість міністр, якого викликали до Верховної Ради, щоб заслухати з приводу ймовірного катування підозрюваних у справі Колесникова, повернув сухарі ПР. Кілька років тому сам Юрій Луценко вручив Леоніду Кучмі, що виступав iз парламентської трибуни, лапті, мовляв, пора тобі, Даниловичу, йти з посади. Про це вже багато хто забув, але, як бачимо, тільки не кучмісти.
Голову Львівської облдержадміністрації Петра Олійника слід усунути з посади з метою розкриття вбивства екс-«губернатора» Львівщини Степана Сенчука. Цього вимагає член «Батьківщини», відомий місцевий бізнесмен Богдан Федоришин. Також, на його думку, голову ЛОДА слід допитати у цій справі. Таким чином Федоришин відреагував на інтерв'ю Олійника «Україні молодій», де той говорить про необхідність допиту Федоришина, оскільки цей бізнесмен ще влітку оприлюднив загадкові аудіозаписи, з яких він дійшов висновку, що чиємусь життю загрожує небезпека.
До сфери відповідальності віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики з дипломом кандидата філософських наук В’ячеслава Кириленка зараз входить у тому числі й культура. Радикальних кроків, як його попередники, він у цій галузі поки не робить — консультується, радиться, працює над документами, створенням зручних правил гри для вітчизняних суб'єктів культури і преференцій для української культури на своїй землі. На даному етапі його досягнення — добре ім'я серед культурних діячів і кілька започаткованих проектів.
У просторому віце-прем'єрському кабінеті ми займаємо демократичний «м'який куток» із білими шкіряними меблями. Молодий урядовець пiд час розмови без піджака, у рожевій сорочці і рожевій краватці, він відкритий і доброзичливий. Але всіляко ухиляється від персоніфікованих запитань. Будь-яка спроба з'ясувати його суб'єтивні смаки в кіно, зрозуміти культурні авторитети натикається на ввічливий і дипломатичний «з'їзд». Розумію, мистецтво — сфера вкрай суб'єктивна, а митці — дуже вразливі. Очевидно, пан В’ячеслав вибрав балансування на межі безпристрасності, в усякому разі оприлюднювати свої уподобання публічно в його плани, схоже, не входить. Від гріха подалі. Але за обтічними чиновницькими формулюваннями стоїть розуміння нинішньої критичної культурної ситуації — держава повинна мати КОНЦЕПЦІЮ культурної політики. Про це й говоримо.
Уряд продовжує вендету проти керівників підприємств, де зарплатня нижча мінімальної. Схоже, Кабмін намагається одним пострілом вбити зразу двох зайців: наповнити Пенсійний фонд та вивести зарплату з тіні і довести її до європейського рівня. Бо наші, м'яко кажучи, невисокі офіційні зарплати лякають пересічного європейця. Мовляв, чи не слід остерігатися цих бідних українців, іншими словами, чи не «тиритимемо ми дріб'язок» із їхніх кишень. Легалізація зарплати в кінцевому рахунку і дозволить кожному українцеві дивитися в майбутнє впевнено. Та й про пенсіонерів треба потурбуватися не позірно і не на словах. У Пенсійному фонді зараз для покриття дефіциту не вистачає 128 млн. грн. Підприємцям, які не виплачуватимуть мінімальну зарплату, доведеться несолодко.
