Що в коморі?
Традиційно День працівника сільського господарства є своєрідним приводом для підбиття аграрних підсумків року.
Традиційно День працівника сільського господарства є своєрідним приводом для підбиття аграрних підсумків року.
«Пам'ятаєте, як Україну перед президентськими виборами ділили «на три сорти»? У першій частині був Львів, у другій — Київ, у третій — Донецьк. Коли ж там у час Помаранчевої революції встановили хрести, ми побачили: якщо ці міста на карті з'єднати — виходить трикутник. Всевидяще Око. Господь нашу державу взяв під опіку Пресвятої Трійці», — каже львівський архітектор Віталій Соболівський. У листопаді-грудні 2004 року в цих трьох містах поставили однакові хрести з розп'яттями, щоб вибори відбулися без кровопролиття. У Львові — 20 листопада, у Києві — 26-го, а в Донецьку — 24 грудня. Як пояснюють ініціатори цієї незвичної, як на простий людський розум, акції, про встановлення таких хрестів просила Божа Мати в об'яві у святому місці Джублику. За втілення цієї ідеї, на прохання парафіян різних церков, узялися отець Михайло Коваль iз чину Найсвятішого Ізбавителя отців редемптористів та Віталій Соболівський, які ще в березні 2004 року отримали благословення від Папи Римського Іоана Павла ІІ на Хресну дорогу зі встановленням Подячних хрестів у столиці кожної країни світу до 2000-річчя спасительної смерті і Воскресіння Ісуса Христа (що відзначатиметься у 2033 році). Тоді вони й уявити не могли, яким чином зможуть встановити такого хреста у столиці рідної держави — України. «Можливо, це благословення святішого отця помогло нам поставити хрест на Майдані, — каже отець Михайло Коваль. — Якби не було Помаранчевої революції — це було б неможливо».
Читачка з Херсонщини пише: «Розкажіть, будь ласка, про число звіра: що воно означає? Ті роз'яснення, які я читала або чула від людей, суперечливі і не завжди переконливі. Дехто навіть стверджує, що «печать сатани» — це не що інше, як ідентифікаційні коди. А як же тоді ставитись до паспортів, які мають індивідуальні серію й номер?»
Кажуть, двічі в одну річку не увійти, але Святославу Піскуну вже втретє вдається зайняти одне й те саме крісло на Різницькій. Уже вдруге він позивається до Президента України, досягаючи бажаного. Із Кучмою він «змагався» за крісло Генпрокурора в грудні минулого року, хоча тодішній гарант був не дуже й проти. Учора під час перерви в черговому засіданні Шевченківського райсуду столиці він сказав «УМ», що ніколи б не сперечався б із кучмівським указом, якби не Помаранчева революція. Але тоді, мовляв, у Піскуна була надія, а зараз лише зневіра. Хоча навіть при цьому у вівторок, 22 листопада, він збирається обов'язково прийти на Майдан. Коли ж Піскуна запитали, яким буде його перше рішення після можливого поновлення на посаді, він у звичній манері актора замахав руками: «Ви що! Ще накаркаєте! Не можна до рішення суду робити такі прогнози». А якби рішення суддів виявилося не на його користь, «апеляція була б неминучою».
Через кілька днів Україна відзначатиме рiчницю Помаранчевої революції — безперечно, найяскравішої та наймасштабнішої події кількох останніх десятиліть. І нехай сьогодні вже ніхто не кайфує від гринджолового «Разом нас багато» (а були ж часи...), нехай число «розчарованих» зростає, тема Майдану ще довго залишатиметься актуальною. У тому числі — і для кінематографістів. Тож зараз, через рік після початку «повстання мас», знімаються відразу три картини, які так чи інакше зачіпають «помаранчеву» тему: «Оранж лав», «Помаранчеве небо» і стрічка під робочою назвою «Стоп революція». І хоча автори фільмів у один голос запевняють журналістів у аполітичності сюжетів (мовляв, головне — стосунки між закоханими, між батьками й дітьми, між друзями-товаришами, а не протистояння прихильників Ющенка і Януковича), ми то розуміємо: якби кіномитці дійсно хотіли уникнути будь-яких політичних аналогій, вони б обрали для свого бойовика чи лав-сторі зовсім інше тло.
Центральна виборча комісія офіційно оголосила, коли в Україні почнеться виборчий процес. Старт «великих перегонів» припадає на суботню клітинку календаря — 26 листопада. Це визначає постанова, яку на вчорашньому засіданні прийняла ЦВК. Хоча, як зазначив голова Центрвиборчкому Ярослав Давидович, неофіційно його відомство працює над виборами вже давно.
У неділю, 20 листопада кордон України перетне одна з найбільших християнських святинь — освячена у Римі копія Туринської Плащаниці. Того ж дня її перевезуть до Івано-Франківська, передає УНІАН. Мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк саме перебуває у Римі в складі української делегації і мав аудієнцію у Папи Римського, який передав своє благословення і найкращі побажання усім українцям. За його словами, копія плащаниці назавжди передається Україні з благословення Папи Римського Бенедикта ХІ.
Патологічно важке немовля побачило світ у пологовому будинку № 2. Медики стверджують, що це не рекорд, а певне відхилення від норми, адже таку вагу має піврічна дитина i аж ніяк не здорове немовля. Лікарі не дають коментарів і відмовляються оприлюднювати деталі народження маленького «рекорд-смена». Як розповіла «УМ» головний лікар пологового будинку № 2 Тетяна Батюкевич, батьки попросили персонал не надавати ЗМІ ніякої інформації про дитину, оскільки маля перебуває у вкрай важкому стані: «Коли ситуація зміниться, і дитині покращає, тоді й поговоримо».
Цього року помаранчевого Майдану і президентів із сім'ями на ньому не буде, і Новий рік більшість українців святкуватимуть вдома. Коли їхній новорічний олів'є глухо ляпнеться об тарілку, коли відішлються всі вітальні есемески та додзвоняться ті, хто запізнюється, словом, коли пройде оця новорічна метушня, і всі таки всядуться за святковий стіл, то українцям, у дев'яносто випадках зі ста, не залишиться більше нічого, як клацати пультом телевізора в пошуках чогось цікавого. «Іронія долі...» — цікава, але класична, новорічні вогники — бувають, але рідко, вітання президента — одне, та коротке, тому зазвичай доводиться дивитися що? Новорічні мюзикли. Атака клонів. Рік 2006-й.
У листі йдеться про некоректне, ба, навіть знущальне висвітлення у вечірньому інформаційному випуску за 9 листопада непересічної для України події — VI Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. Цього року конкурс стартував у Криму, регіоні, де, як зазначається у листі, «є політичні сили, що спеціалізуються на штучному роздмухуванні пристрастей навколо мовного питання».