Австрійські яблука Поділля

Австрійські яблука Поділля

Можливо, декому це видасться не зовсім логічним, але факт залишається фактом: системне відродження сільськогосподарського та переробного комплексу аграрної Вінниччини почалося з галузі, яку не зараховували до фаворитів, — із садівництва. Початок йому поклало спільне українсько-австрійське підприємство з переробки фруктів та ягід «Поділля-ОБСТ», створене 1997 року в обласному центрі на базі столярного цеху. Спершу проект викликав скептичне ставлення: мовляв, усе занепадає, а тут диваки-іноземці хочуть отримати прибуток.

Бульба — для кожного

Бульба — для кожного

На Черкащині, вперше за останні кілька років, різко зросли ціни на картоплю. Тепер за відро бульби на базарах області правлять 18 — 20 гривень, чого раніше ніколи не було. І це — не зважаючи на непоганий урожай картоплі, який вродив цього літа.

Альтернатива Данії

Дефіцит м'ясопродуктів і досі переслідує нас із прилавків супермаркетів, магазинів чи ринків. Нестачу м'ясопродуктів Україна завжди компенсувала за рахунок імпорту з-за кордону. Але зараз Міністерство аграрної політики шукає виходу з цієї проблеми, пробуючи нарощувати поголів'я свиней за данськими технологіями.
Але майбутнє все-таки — за альтернативними способами вирощування, переконане керівництво АОЗТ Корпорації «Агро-Союз». Щоб принципи альтернативного свинарства стали зрозумілішими для українців, росіян, білорусів — усіх, хто зацікавлений у ефективному виробництві свинини, корпорація проводить в Україні міжнародну конференцію «Золоте порося-2005», яка проходитиме 7-11 грудня цього року в селі Майське Синельниківського району Дніпропетровської області.

Самозванець в гостях у Литвина

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин позавчора зустрівся з... невідомо ким. Принаймні Міжнародна мережа новин Сі-Ен-Ен заявляє, що Іоаніс Літінас, який представився українському спікерові представником Сі-Ен-Ен, самозванець.

Полковник додає компромату

Полковник СБУ Валентин Крижановський, який зник після озброєного нападу на нього i про якого нічого не було чути, продовжує звинувачувати нинішнього керівника СБУ Ігоря Дріжчаного та заступника Генпрокурора Віктора Шокіна в контрабанді та корупції. Щоправда, тепер перед громадськістю він не з'являється з міркувань безпеки, лікується в іншому шпиталі за кордоном, а весь компромат передає через своїх адвокатів – Сергія Шутого i Петра Рябенка.

Молодi люди з унiкальним полiтичним досвiдом

Молодi люди з унiкальним полiтичним досвiдом

«Пане Кваснєвський, вгадайте, хто до нас їде...» — «Тільки не кажи, що знову Ющенко... Ну ми ж тільки з ним бачилися. Слухай, а чого йому в Грузію не поїхати, чого знову до нас? А-а, він тільки звідти... Ну давай скажемо, що нас немає дома. А, вже так казали раніше... Ну тоді давай його випередимо і самі до нього поїдемо, хай їм буде клопіт, а не нам. Не можна? Чого? А-а, бо ми тільки вчора у них були», — ця пародія діалогу президента Польщі зі своїм секретарем від українських «кавеенщиків» влучно відображає щiльнiсть україно-польських стосунків, у тому числі й останній візит Олександра Кваснєвського до Києва як глави держави.

Джеймсова свіча

Мені з кожним разом стає все складніше писати і говорити про свого чоловіка Джеймса Мейса. Але не можу відмовитися від запрошення, окрім того, не можу не висловитися саме в переддень відзначення Дня пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років. Багато в цій ідеї було від Джеймсових роздумів, його сподівань. Тому, попри безмежну гіркоту, пов'язану з сумними роковинами, я всім єством відчуваю пронизливу і щемливу надію: все-таки щось справджується. Все-таки будуть запалені свічки у вікнах наших осель, засвітяться свічки пам'яті на Михайлівській і Софіївській площах. Прозвучать молитви за душі тих, хто пішли з життя мученицькою смертю. Неодмолені, непоховані... Усе реальнішою стає ідея Меморіального комплексу Голодомору, набирають реальних рис видавничі проекти, українські ЗМІ приділяють цій темі багато площі. І так потрібен зараз доктор Мейс зі своєю ерудицією, аналітичним розумом, безкомпромісністю.

Погони на стіл!

П'ятнадцять тисяч гривень — саме такий хабар вимагав начальник одного з підприємств Міністерства оборони України, розташованого на Вінниччині, від директора місцевої комерційної фірми. У таку суму чиновник оцінив надання дозволу цій фірмі на реконструкцію та введення в експлуатацію складу паливно-мастильних матеріалів.