Харків останнім часом усе більше нагадує біблійний Вавилон до великого розселення народів. І кого тільки не привела доля на терпиму в національному сенсі Слобожанщину: тут і в’єтнамці з китайцями, і весь середньоазійський СНД, і обстріляний російський Кавказ, і представники всього африканського континенту. Чи готова Україна дати раду цій інтернаціональній рукавичці без шкоди для інтересів місцевих жителів? Відповідь на це питання шукали члени харківської громадської організації «Імміграція–стоп!» у стінах багатьох компетентних органів і... не знайшли. Викладені у листі до «УМ» факти і результати спеціальних досліджень свідчать про те, що величезний державницький апарат, покликаний регулювати подібні процеси, скоріш за все, активно паразитує на складних «вавилонських» проблемах, аніж намагається їх вирішити.

Горезвісні події у Новобогданівці, а згодом і в Лозовій, де внаслідок пожежі злетіли у повітря арсенальні склади, змусило Міноборони всерйоз замислитися над створенням пожежної бронетехніки. Старі післявоєнні машини серії ГПМ–54, що застосовувалися на боротьбі з цими техногенними катастрофами, виявилися безсилими перед вогняною стихією такого класу. Ось тоді й був оголошений тендер на розробку нової гусеничної «пожежки», закутої у броню, який виграло ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод». Як повідомив агенції «Статус–кво» заступник директора підприємства Микола Степанов, випробування технічної новинки заплановано вже на кінець липня. Дослідний зразок заводчани створили власним коштом.

Характер речей, які й далі ще знаходять на шляху будівництва дороги у парку Горького, однозначно вказує на поховання у цьому місці солдатів вермахту. Військове взуття, ґудзики, рештки армійського одягу, людські останки, а головне — їхня кількість, не залишають у пошуковців жодних сумнівів щодо страшної знахідки. «На сьогоднішній день незаперечним є той факт, що будівельна техніка відкопала рештки німців, убитих під час Другої світової війни, — каже координатор «Зеленого фронту», відомий харківський історик Ігор Рассоха. — І ці докази надзвичайно важливі».

Служба безпеки розслідує кримінальну справу за фактом розтрати державного майна в особливо великих розмірах на ДП «Харківський завод імені Малишева». І хоча подробиці слідчі не розголошують, попередні коментарі фахівців, які давно відстежують ситуацію, дозволяють переконатися в її абсурдності. Історія ця розпочалася в 2006 році, коли Кабмін дозволив танкобудівному гіганту відкрити кредитну лінію в «Укрсоцбанку» на суму 6,62 мільйона гривень. Майновою заставою в кредитному договорі виступила центральна лабораторія підприємства, що є важливою ланкою у заводському виробничому процесі.

Учора біля третьої години ночі на «неофіційній» автостоянці в районі Олексіївського житлового масиву згоріли одразу одинадцять автівок. Як повідомляє Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації, причиною пожежі, найвірогідніше, став вибух газового балона, розміщеного на маршрутному таксі «Газель».

Класична схема будівництва садиби, що приймає «зелених» туристів, в «Осиковому плесі» Павла Зекцера спрацювала з точністю до навпаки. Він спочатку збудував справжній музей українських старожитностей. А коли духовне заради власного виживання почало вимагати матеріальної підтримки, створив сучасну туристично–оздоровчу інфраструктуру. Тепер «красиве і корисне» існують в одному вимірі, займаючи скромні одинадцять соток на околиці одного з найстаріших міст Слобожанщини — Чугуєві. Поєднання, здавалося б, непоєднуваного спрацьовує на сто відсотків. В «Осиковому плесі» успішно проходять Міжнародні рєпінські пленери, збираючи «на етюди» художників з усіх кінців світу. І з не меншим успіхом потріскує пічка російської лазні, покликана суто по–земному зняти втому з натрудженого тіла відвідувачів.

Позавчора близько одинадцятої вечора двоє співробітників патрульно–постової служби Харкова зупинили молодого чоловіка, щоб перевірити документи. Хлопець привернув їхню увагу підозрілим зовнішнім виглядом, адже був одягнений у незвичний чорний костюм та гумові медичні рукавиці й тримав у руках не сумку, а великий згорток. Схоже, до зустрічі з міліціонерами він був явно не готовий, оскільки одразу ж кинувся навтьоки.

У місті знову почалися арешти. Цього разу правоохоронці затримали п’ятьох активістів «Зеленого фронту», які перешкоджали роботі важкої техніки у місці прокладання горезвісної дороги. Один із затриманих буквально кинувся під колеса КАМАЗу, після чого співробітники компанії «Паркінг+» викликали правоохоронців. Ті затримали шістьох молодих людей, але одного з них невдовзі відпустили. Як і чотирнадцятьом попереднім учасникам акції спротиву, які в різний час пережили затримання та суд, їм інкримінують статтю про злісну непокору владі.

Горезвісне будівництво­ дороги через парк імені Горького піднесло громадськості черговий сюрприз. Після того, як активісти «Зеленого фронту» домоглися зняття для перевірки верхнього шару ґрунту, підтвердилася версія харківських старожилів про те, що на цьому місці міг бути цвинтар часів Другої світової війни. Захисники парку забили на сполох після того, як під колесами важкої будівельної техніки почали з’являтися людські останки.

За традицією у християнстві, на 40–й день після смерті поминають померлого — кажуть, саме тоді душа покидає цей світ, щоб полинути, куди їй призначено. 5 липня — 40–й день після смерті незабутнього актора, народного артиста України Леся Сердюка, який помер 26 травня. Ми вирішили пригадати його життя його ж роботами у театрі й кіно, проклавши доріжку спогадів від Харкова, який створив його як актора, й до Києва, який зробив його знаменитим.