Американські вчені повідомляють про завершення масштабного дослідження з розшифровки генетичного коду різних різновидів вірусу пташиного грипу, зокрема й смертельно небезпечного для людини вірусу H5N1. Дослідникам вдалося зібрати інформацію про декілька сотень варіацій генетичного коду вірусу і розкрити генетичні механізми, які дозволяють йому передаватися від птахів до людини, повiдомляють «Медновини».

Хоч би яке місце посіла тепер збірна України на чемпіонаті Європи, її вояж у Швейцарію можна вважати успішним з огляду на майбутнє. Ніхто не відніме тепер у тренера Сергія Кушнирюка заслуги у становленні згуртованої команди з бійцівськими якостями. Наша збірна залишилася на турнірі з одним голкіпером (після травми основного воротаря Бутка), в основних снайперів збився приціл, але тренеру таки вдалося перевести своє «військо» через Альпи. Принаймні вихід «із групи» в такій ситуації напрошується на аналогію саме з суворовським подвигом.

29 січня 1918 року 300 юнаків, студентів та курсантів офіцерської школи, віддали своє життя у бою під станцією Крути, захищаючи столицю своєї країни від ворожої навали з Півночі. Кількасот юнаків спинили «орду» лише на день. Російські війська таки взяли Київ. Однак той бій під Крутами у неписаній історії здобув печать архетипово-героїчного. Адже йшлося не про виживання, а про захист невмирущих цінностей. Значимість події зафіксована у величному похованні 30 юних героїв на Аскольдовій могилі – на аристократичному кладовищі у центрі Києва. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Водночас сьогодні з певністю можна говорити про місце поховання лише трьох із 30 юних героїв (на Лук’янівському кладовищі столиці). Вшанування тлінних останків наших героїв дуже довго було «під прицілом». Років 15 тому не могло бути й мови про відкритий догляд за могилами українських воїнів і визначних політичних діячів.

Чи варто вірити в символізм подій та явищ? Чи можливі містичні повторення знакових моментів світової історії? Так чи ні, але за майже півтора тисячоліття є три згадки про триста вояків, які стали взірцями військової моралі та доблесті.

Нещодавно Апеляційний суд Чернігівської області таки задовольнив позовні вимоги прокуратури і нарешті повернув територіальній громаді Чернігова частинку берега приміського озера Глушець. Рiч у тiм, що ще за колишньої влади на цій заповідній території надали «земельку під хатинку» аж ніяк «не рядовому» податківцю. Звісно, в порушення законодавства. А відтак було створено прецедент.

Підсумки діяльності i криміногенної ситуації в Україні за 2005 рік підбили у Міністерстві внутрішніх справ. Звісно, ще є над чим працювати, але помітний i значний прогрес. Міліція поступово повертається обличчям до народу, зростає i довіра простих людей до міліції — вони починають частіше звертатися до органів правопорядку (у 2005 р. до правоохоронців надійшло майже 2,4 млн. заяв та повідомлень, що значно більше, ніж у 2004 р.) Натомість скоєно ледь не півмільйона злочинів (менше на 7 %), з яких уже розкрито понад 335 тисяч. Серед загальної кількості спійманих злочинців (близько 230 тисяч) — більше 22 тисяч є неповнолітніми.

«Я тебе породив, я тебе i вб'ю» — цією цитатою з «Тараса Бульби» вже нікого не здивуєш, адже почастiшали випадки, коли батьки вбивають власних дітей. Натомість ще жахливіше, коли, навпаки, діти проливають кров тих, кому мають завдячувати життям.

«Я красень, легінь, шо дуб у небі, сокіл у полі!!!» — не впізнаєте тексту? Це текст жадібного, брехливого, зухвалого улюбленця дітлахiв, товстуна Карлсона, який любить одну свічку і сім пляцків, а температуру лікує варенням, печивом і шоколадом. Нічого дивного, що представлення Карлсона звучить дещо незвично, звичною, на жаль, стала повна, абсолютна, 100% відсутність у кінотеатрах української мови. Ця ситуація так здивувала естонського продюсера Алекса Ковскі, який у бізнесових справах приїхав до Києва, що він взяв на себе місію дублювати повнометражний мультиплікаційний фільм норвезької режисерки Вібеке Ідсьо — «Карлсон, який живе на даху» українською мовою.

Новий рік гурт «Oт вінта» зустрів так вдало, що навіть забув про снігопад. А він затримав їх дорогою до Борисполя, і хлопці запізнилися на літак до Єкатеринбурга, відмінивши участь у фесті «Мороз Рок». По-перше, газета «Рівне вечірнє» визначила «Альбомом року» їхню платівку «Дарма я наївся цибулі», а «Концертом року» акцію «Не будь байдужим!», яка стартувала в місті Костопіль Рівненської області, і участь у якій брали «отвінтисти».

Фальшстарт після зимових святок дали брюнетка Асія Ахат і блонд-дует «69», яких вона продюсує. Не дочекавшись Водохреща, формального закінчення свят, вони на два дні «зафрахтували» дві київські кіностудії: 17 січня — студію науково-популярних фільмів, а 18 — кіностудію імені Довженка, і зняли по новому кліпу. «Фішка» цього дуплету полягає в тому, що в музичному відео на пісню «Не смогла» дуету «69» знімалася Асія Ахат. Як актриса, пояснює менеджмент співачки і скрипальки. А в кліпі Асії Ахат «Принцип Мата Харі» знялися віолончелістка Віолетта і флейтистка Діана із групи «69». Теж як актриси.