Полювати цієї неділі за скарбами древнього Києва пропонують усім охочим представництво ООН в Україні, ресурсний центр «Гурт», центр волонтеріату «Добра Воля» та інші організації. Гра має на меті привернути увагу до проблематики СНІДу, одним із способів боротьби з яким є якраз інформування населення, чому в Україні, у порівнянні з іншими європейськими країнами, приділяється дуже мало уваги.

Усім уже набив оскому розбрат у вітчизняній гімнастиці, що тривав із грудня 2004 року. Тоді Стелла Захарова на виборах президента Української федерації гімнастики перемогла Ігоря Коробчинського з перевагою в один голос. Хоча сама процедура виборів у Коробчинського і його прибічників викликала підозру в фальсифікації. Деякий час ситуація завмерла на стадії холодної судової війни керівників (а Коробчинський офіційно нібито став першим віце-президентом), що, звісно, не сприяло розвитку цього виду спорту.

Людство вкрай розлінувалося, до того ж має не так багато вільного часу. Відтак хатній клопіт, якщо є для цього матеріальна можливість, люди намагаються перекласти на техніку. Тут відчувається прогрес і серед українців: пральна машина-автомат стає усе доступнішою для нас — тим більше що ціновий спектр дозволяє обирати кожному свою модель, а ринок постійно поповнюється новинками.

Приміщення концерт-холу на Куренівці вже звикло приймати у себе зіркових виконавців на кшталт Кобзона, Орбакайте, Кузьміна, Шуфутинського, Доліної та іже з ними. Цього разу воно приймало зірок «Інтеру» та гостей телеканалу: поважний гардеробник галантно приймав у зайшлих «баришень» верхній одяг,а життєрадісні дівчатка чіпляли всім гостям на груди букетики з живих квітів. Ну просто «свайба» якась та й годі.

Якось режисер знаменитих радянських фільмів «Капітан «Пілігрима» й «Одиниця з обманом» Андрій Праченко зізнався, що мріє знову зняти дитяче кіно. Але обставини і реальність примушують робити «Леді мер», «Новий російський романс» і детективи. Молодому режисеру Олександру Ітигілову в цьому сенсі пощастило, навіть чекати особливо не довелося.

Коли ми підбиваємо підсумок 2005 р., важко пригадати, скільки було бажаючих «завалити» цей рік і показати, що ця влада неефективна. З іншого боку, було колосальне намагання довести, можливо, вперше за 15 років, що свобода й демократія чогось варта, що вона матеріальна та стосується кожної людини, що вона піднімає пенсію, заробітну плату і вирішує ті питання, на які роками в цій країні всі дивилися з різних трибун.

Під білоруським посольством у Києві оселилися «відморозки». Так, користуючись лексиконом президента Білорусі Александра Лукашенка, можна охарактеризувати акцію протесту «Студентського братства» та блоку Костенка—Плюща, чиї представники вчора розклали поряд з амбасадою шість наметів, повтикали в них свої прапори (серед яких особливо рясніють «костенківські») та огородили територію довкола них скотчем.

У найекспресивнішого з «есдеків» Нестора Шуфрича — земельна криза. Він втратив свої латифундії на Закарпатті не лише де-юре, а й де-факто. Адже у вiвторок міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, перебуваючи у Закарпатській областi, власноруч поміняв табличку з написом «Землі Шуфрича» на іншу — «Землі не Шуфрича».