Мисливці за металом у Дніпропетровську чимдалі виявляють все більше винахідливості. Нерідко вони не зупиняються навіть перед найсвятішим. І бронзові таблички з іменами загиблих на пам'ятнику воїнам-афганцям викрадали неодноразово, і декілька секцій чавунної огорожі на Набережній Леніна поцупили, і 50-тонний танк у парку імені Кірова зник у невідомому напрямі після того, як двоє «металістів» відкромсали у махіни автогеном ствол і здали в металобрухт.
Коли місяць тому Свєтка Поваляєва сказала мені, що презентуватиме у кабаку з назвою «Муракамі» свою четверту книженцію, в мене, хоч-не-хоч, виник несамовитий «передозняк» асоціацій. Стосовно Поваляєвої, звісно ж, а не стосовно японських письменників, власників украй поширеного на екзотичних островах прізвища.
Подібні спроби вже робили фотографи у Харькові, Донецьку та в Луцьку. Однак досі жодна компанія в Україні не спромоглася на комплексне видання фотоілюстрацій. Йдеться про те, що «Перископ» (компанія, заснована минулого року, спеціалізується на випуску подарункових книг про Україну) представив кілька книг у рамках проекту «Київський альбом», над якими працювали майже рік: великий альбом-флагман — найцікавіші ілюстрації різнопланової архітектури міста у незвичному ракурсі, збірник 25 відбірних фотолистівок і книгу — для туристів «Київ. Погляд з неба» українською та англійською мовами.
На виставах Някрошюса випадкових людей не буває. З багатьох причин. Найголовніша з яких — висідити до кінця п'ять годин вистави може лише людина, якій ця вистава «болить» так само, які і її творцям. Можливо, біль той вона відчуває не так гостро, не так нестерпно, але відчуває обов'язково. Минулих п'ятниці та суботи у театрі Франка литовський театр «Мено Фортас» грав «Отелло». І завершував тим самим київське представлення власної трилогії за Шекспіром, перші два спектаклі якої — «Гамлет» та «Макбет» —ми бачили минулого року. Традиційний для себе аншлаг «Мено Фортас» зібрав і в Києві.
Уряд рекомендує керівникам підприємств, установ й організацій, які працюють у режимі 5-денного робочого тижня, зробити вихідним понеділок 8 травня замість суботи 6 травня для святкування Дня Перемоги, повідомляють «Українські новини».
Учора Росія урочисто прощалася з відомим «кучмівським» дипломатом, якого «помаранчева» влада врешті-решт повернула з Москви на батьківщину. «Проводи» відбулися без сліз та з червоним вином у російській амбасаді в Києві, де українському екс-послу Миколі Білоблоцькому вручили особисту подяку у вигляді диплома в рамці від Володимира Путіна. Білоблоцький дійсно є непересічним послом, оскільки замість звичних 3—4 років протримався на посаді амбасадора в одній країні з кінця 1999 року і аж до листопада 2005-го.
Візит президента РФ Володимира Путіна в Україну може відбутися наприкінці квітня, або в травні з урахуванням того, що в нас уже мине етап формування парламентської коаліції та уряду. Про це з-поміж інших тем говорив сьогодні Президент Віктор Ющенко на прес-конференції.
Сьогодні завершується триденний візит української делегації на чолі з міністром оборони Анатолієм Гриценком до Туреччини. Уже зараз можна засвідчити, що головна мета візиту — відновлення військово-технічного співробітництва між двома державами фактично досягнута. Адже вже за два місяці до України має прибути повноважна група турецьких військових, яка вивчатиме можливості оборонно-промислового комплексу України, повідомляє Управління прес-служби Міноборони.
Твердження правоохоронців, що в них чимало прямих доказів вини голови наглядової ради «ТАС-Комерцбанку» Миколи Виноградова у жахливій розправі над своєю колишньою дівчиною, молодшою за банкіра на 20 років, судячи з усього, небезпідставні. Нагадаємо, що напередодні новорічних свят невідомий (ним виявився працівник охоронних структур Сергій Ляліков, якому Виноградов замовив злочин) хлюпнув сірчану кислоту в обличчя дівчини у центрі столиці. Слідство оперативно виявило i виконавця, i замовника цього жахливого злочину. Два тижні тому багатого, але покинутого ревнивця затримала міліція. А суд дав добро на запобіжний захід для банкіра — утримання під вартою у Лук'янівському СІЗО протягом двох місяців.
Напередодні виборів генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Гладких неодноразово заявляв, що цьогоріч ціни на проїзд у залізничному транспорті не зростатимуть. Уже після виборів, 31 березня, пан Гладких ще раз озвучив свою позицію: «Я однозначно заявляю, що підвищення тарифів на пасажирські перевезення не буде. Українська залізниця — державна, й справно виконує соціальну функцію. Немає ще в людей тієї гідної заробітної плати, щоб купувати дорогі квитки». І раптом як грім серед ясного неба: Мінтранс має намір у 2006 році підвищити ціну на пасажирські перевезення залізничним транспортом на 50%. Про це повідомив міністр транспорту Віктор Бондар, перебуваючи в Одесі. Правда, пан міністр наголосив, що його міністерство спільно з Міністерством економіки наразі лише вивчає можливість такого підвищення. Але у диво — повивчає-повивчає та й залишить старі тарифи — віриться мало. Не було б потреби, морально готувати нас, потенційних пасажирів, ніхто б не став.
