Раніше цих двох акторів я навіть плутала: Брюс Уїлліс та Міккі Рурк дійсно чимось схожі. А що вже привабливі та сексуальні були! Правда, може для когось той же таки «міцний горішок» і досі таким залишається. Попри лисину, на якій ледь «колоситься» якась «рослинність». Але сам Брюс Уілліс тепер не вважає себе мачо. Бо навіть відмовився зніматися у сцені в ліжку з оскароносною Холлі Беррі. Мовляв, чорношкіра красуня занадто розкішна для нього!

Поки українські противники багатогодинного стирчання перед телевізором трощили на Хрещатику старенькі «зомбі-ящики», поки британські вчені готували до публікації чергове дослідження про шкоду, якої завдає телевізор дитячій і дорослій психіці, американці знай собі розширювали і без того велике коло споживачів телепродукції. Позавчора у США почав працювати перший у світі телеканал для немовлят, орієнтований на дітей віком від кількох місяців до трьох років.

У відповідь на появу фільму про «помаранчевих» — «Помаранчеве небо» — Янукович забашляв Голлівуду зйомку фільму про «голубих». Дивіться у всіх кінотеатрах країни: «Горбата гора»!

На подвір'ї у Макаренків рясно цвітуть старі яблуні. Скільки їм років — важко сказати, адже посаджені вони були ще бабусею Юрія Петровича — Устиною, котра тут мешкала. Саме на її садибі й побудувалися Лідія та Юрій Макаренки після того, як побралися. І хату, і літню кухню, і повітку та погріб вони зводили самотужки: Юрій за фахом — кваліфікований столяр, отож чимало в господарстві зроблено його руками. Та найголовніше, що за 16 років шлюбу Юрій та Лідія Макаренки, які живуть у селі Хацьки Черкаського району, обзавелися великою та дружною сім'єю: у них підростає восьмеро дітей. Нещодавно Указом Президента України Віктора Ющенка багатодітній мамі Лідії Яківні Макаренко присвоєно звання «Мати-героїня». Лідія Яківна ввiйшла до цiлої армiї 265 багатодітних українок із різних куточків держави, удостоєних цього почесного звання.
Про саму нагороду Лідія Макаренко «щось чула», але особливих емоцій з цього приводу не має: стримана вона жінка та й часу думати про нагороди зовсім немає.

Медики стверджують, що це дуже рідкісний випадок не лише для Львова, а й для України взагалі. Світова практика свідчить, що одна четвірня трапляється на 51—52 тисячі пологів. Тож львівська четвірня (один хлопчик та три дівчинки), яка з'явилася на світ 11 травня у 29-річної мешканки міста Ольги Волкової, відразу привернула до себе увагу журналістів та представників місцевої влади.

«Якщо у Верховній Раді робота йтиме так само «продуктивно», як у підготовчій групі, то одразу можна сказати, що ніякої роботи в парламенті не буде». Так Микола Азаров сказав. І це, схоже, саме той випадок, коли з Миколою Яновичем доведеться погодитись. Бо поспостерігавши за тим, як найкращі (чи принаймні такі, яких їхні сили вважають «найпідкованішими» в організаційних питаннях) представники новообраної Верховної Ради розв'язують, а точніше, НЕ розв'язують суто технічні проблеми, можна собі тільки уявити, як ця Верховна Рада обиратиме спікера, ділитиме комітети, призначатиме Прем'єр-міністра...

Цей прикрий випадок стався у Житомирі, в місцевій філії банку «Надра», де вночі з грошового сховища було викрадено 636 тисяч гривень. Крадіжку виявили вранці о 9.45. Як повідомили «УМ» у Центрі зв'язків з громадськістю обласної міліції Житомирщини, на місце одразу виїхала слідчо-оперативна група і встановила, що чималеньку суму (майже у 100 тисяч євро) викрали, пошкодивши замикаючий магнітний пристрій та відключивши радіосигналізацію.

40 років тому, в травні 1966-го, в Москві відбувся установчий з'їзд Всесоюзного товариства генетиків і селекціонерів. Саме цей з'їзд став початком відродження генетики в СРСР. Адже до 1965 року генетика вважалася в СРСР псевдонаукою і перебувала під забороною. І хоча у 20-ті й до середини 30-х років радянська генетична школа вважалася найсильнішою у світі, базові відкриття у цій галузі були зроблені на Заході — в 40—60-х роках ХХ століття. Саме після того, як найвидатніші радянські генетики вже були розстріляні.
«Революцію» в радянській біології у 30—60-х роках минулого століття здійснював виходець із українського селища Карлівка, що на Полтавщині, Трохим Лисенко. Він обійняв низку найвищих державних та академічних постів у СРСР. Доки тривало лисенківське «правління», Захід спантеличено спостерігав за цим воістину середньовічним погромом у науці. Пізніше у США і Європі було написано чимало книг та наукових праць про «радянське диво», яким став Трохим Денисович Лисенко.

Якось дивно було після появи в телевізійному ефірі багатосерійного телефільму Володимира Бортка «Ідіот» бачити на пляжах людей з томами Достоєвського в руках. Виявилося, що це не щаслива і рідкісна випадковість, коли замість книги Дар'ї Донцової або Бориса Акуніна в руках читачів помічаєш книгу великого письменника. Після тріумфального маршу екранами героїв Федора Михайловича працівники книжкової торгівлі з подивом відзначили підвищений попит на книги Достоєвського. Та ж доля спіткала і літературну спадщину Михайла Булгакова, щойно «Майстер і Маргарита» матеріалізувалися в серіальному форматі. Тепер прийшла черга ще одного славетного та видатного письменника Олександра Солженіцина. В Росії навіть завбачливо підготували до виходу нові видання його відомих, заборонених колись романів. Цілком можливо, що незабаром на українських пляжах зашелестять сторінками книг нобелівського лауреата, оскільки з 15 травня в ефірі «1+1» уперше на українському ТБ стартує 10-серійний фільм класика радянського кінематографа Гліба Панфілова — «В колі першому».

У кінознавчій літературі всі екранні твори можна розкласти по поличках — є художні фільми, є документальні, є науково-публіцистичні. У випадку з трилогією режисера Андрія Осипова «Легенди Срібного віку» з видовою належністю визначитися непросто. Кожний із трьох фільмів циклу балансує на стику жанрів — з одного боку, стрічки все-таки документальні, з іншого — їхня атмосфера, інтонації розповіді будуються на дуже художніх, ігрових речах.