Керівництво Луганської обласної ради знайшло новий привід, аби продовжити «двобій» із центральною владою. Першим таким приводом, як відомо, була російська мова. Другим — траншея, що її риють прикордонники для перешкоджання контрабандистам уздовж межі з росіянами. Риють уже досить давно — перші рови з'явилися ще торік, але про них «синьо-білі» не згадували навіть під час виборчої кампанії. Аж ось на цьому тижні своє обурення вирішив висловити заступник голови облради Володимир Пристюк.

«Усі, хто хоча б раз близько торкався теми музеїв, можуть «захворіти» цим на все життя», — вважає голова правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи» Олексій Копитько. Донедавна в Україні не існувало жодного «мозкового» центру, який би збирав і аналізував різнопланову інформацію про музеї, будував прогнози на майбутнє, давав відповідні рекомендації. Одним iз перших кроків до впорядкування сфери національної спадщини став інтернет-портал «Музейний простір України» — www.ukrmuseum.info (створений за сприяння Міжнародного фонду «Україна 3000»), на якому постійно оновлюється інформація про українське музейництво, є лінки (сайти) кращих музеїв світу.
Два місяці тому на основі благодійних програм цього ж Фонду офіційно розпочав діяти Центр розвитку музейної справи, перша в Україні громадська аналітична інституція, яка поставила перед собою мету: досліджувати стан музейної системи, підтримувати кращих музейників, організовувати публічні обговорення на тему національної культурної спадщини.
Сьогодні наша розмова з Олексієм Копитьком — про цікаві проекти і конкурси новоствореного Центру і все, що наближає наші дещо «запилені» й заідеологізовані музеї до людей.

У глядачів Першого національного є реальна загроза підсісти на голку прямих ефірів — цього тижня їх буде цілих три: півфінал (18.05) і фінал (20.05) «Євробачення», а також тригодинне фешн-шоу — конкурс круїзних колекцій «10\10» (21.05). Конкурс проводиться втретє, у 2004 і 2005 роках — у рамках Міжнародного фестивалю моди «Київський подіум», а цього року — як самостійна акція. Інтрига модного змагання і накал пристрастей закручуються навколо головного призу конкурсу — автомобіля «Рено». Позаминулого року червоне авто виграла Діана Дорожкіна, минулого — ключі від білого «Рено» отримав Андре Тан, але і перший, і другий рази і публіка, і дизайнери (природно!) залишалися незадоволеними рішеннями журі. Хоч суддівські мантії і приміряли на себе такі авторитети в галузі моди, як Пако Рабанн, Валентин Юдашкін, Вікторія Андрієвська, Серж смолін, Михайло Воронін. Минулого року президент «Київського подіуму» Олександр Соколовський сказав, що більше конкурсу «10\10» не буде, але щось змінилося «на бекстейджі», і в травневому календарі модних подій знову надибуємо конкурс круїзних колекцій «10\10». Проте тепер головний біль визначення переможців перекладено на народ — глядачі Першого національного sms-голосуванням мають визначити щасливого власника нового «Рено». За словами голови оргкомітету конкурсу Лани Роксі, принцип голосування буде таким самим, як і на «Євробаченні», і в прямому ж ефірі буде оголошено переможця.

Весна — гаряча пора не тільки для хліборобів, а й для туристичної галузі. З 15 травня у теплих краях починається конкурентна боротьба за «туриків», у хід іде будь-яка зброя — домальовані до 5 додаткові зірочки на буклетах, нові суперсучасні апарати для боротьби з целюлітом (мінус три розміри за 10 сеансів — стверджують у спа-салоні), навчені в найкращих готелях світу кухарі, вигадлива анімація, шоп-тури на золоті базари, екзотичні екскурсії, власні гольф-клуби. Засновник мережі фешенебельних готелів Papillon на Анталійському узбережжі Туреччини Мустафа Назік цього року вирішив ударити по конкурентах важкою артилерією — 1 мільйон доларів запланував витратити на розважальні зіркові шоу. Скажімо, 5 травня в Papillon Zeugma Hotel виступала група ВІА ГРА, на літо заплановані концерти «Фабрики», Іраклія та інших російських зірок — 50% відпочиваючих в Анталії — «русскоговорящєє СНГ». У цей же рядок бюджету був вписаний і Фестиваль української моди, що відбувся 8 і 9 травня.

У листопаді 2005-го Президент Віктор Ющенко видав указ «Про проведення в Україні в 2006 році Року захисту прав дитини». Посол доброї волі ООН, олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва сприйняла ініціативу як заклик, бо мета її є нагадування дорослим, що у найменших громадян країни теж є свої права, насамперед — право на життя. «Лейтмотив акції — надання вагомої фінансової допомоги дітям України, які живуть з ВІЛ/СНІД, хворіють на туберкульоз, онкологічні недуги, страждають розладами серцево-судинної системи, втратою зору і слуху, — розповідає знаменита спортсменка. — Тому першим кроком стала презентація мого Міжнародного благодійного фонду «Здоров'я поколінь», яка відбулася у Всесвітній день здоров'я, 7 квітня. З цього дня на підтримку ініціативи Президента ми разом із компаніями «Майнстрім» та «Спорт-Сервіс», за підтримки ООН розпочали реалізацію масштабного проекту «Хай завжди буду Я».

Перед четвертим матчем півфінальної серії Маріуполь — Черкаси обидва суперники, напевно, планували не надто затягувати протистояння. «Азовмашу» потрібно було готуватися до фінальних матчів, а «Мавпам» — до суперечки «бронзової». Андрій Подковиров як максималіст, можливо, й хотів би битися з іменитим суперником до кінця, але дивився на речі реально. Після гри він скаже: «На жаль, основних виконавців моєї команди вистачило лише на одну гру, а решта ще не в змозі протистояти такому маститому супернику. Натомість ми докладемо максимум зусиль, щоб у рік свого дебюту в суперлізі привезти в Черкаси «бронзу».

18 травня 1944 року врізалося в історію України як день абсурдного й жахливого злочину. Тоді враз, рішенням радянського уряду, цілий народ був виселений за межі батьківщини. Кримськотатарські вчителі, художники, селяни, ремісники, малюки й пенсіонери, нічого не розуміючи, у товарних вагонах, під дулами автоматів рушили в невідомість. Крим не вважався на той час територією України. Але історично і географічно завжди був пов'язаний саме з нею. Тому жах, що стався на півострові 62 роки тому, є і нашою, українською, трагедією. А відродження самобутності кримських татар, які повернулися на рідну землю, є державною турботою. Кореспондент «УМ» познайомилася з активістами дитячо-юнацької організації «Мелевше», яка за сім років перетворилася з невеликої «школи на дому» у справжній центр національного розвитку українських татар.