Дванадцять років тому колишня киянка, яка вже тривалий час мешкала за кордоном, Тамара Тарнавська створила у Києві товариство захисту тварин SOS. Цій організації за підтримки колег із-за кордону вдалося на той час неможливе — вперше на теренах СНД закрити міську «шкуродерню», яка впродовж багатьох десятиліть займалася відловом безпритульних тварин. Потім було створено перший на пострадянському просторі притулок для тварин, де собак почали стерилізувати, як це робить увесь цивілізований світ; через товариство SOS у київські ВНЗ вперше потрапили комп'ютерні програми, які на Заході вже давно замінили живих істот у навчальному процесі; зрештою в Україні не без участі цієї організації з'явився закон про захист тварин від жорстокого поводження. Парадоксально, але за це десятиліття життя тварин у місті дуже мало змінилося. Переломити світогляд суспільства виявилося дуже важко. Київські захисники тварин навіть до Європарламенту дійшли — там показали фільм про життя наших бездомних собак. Іноземці — у шоці. У нас же навіть ніхто не знає, що такий виступ відбувся...

З огляду на зростання добробуту українських громадян, за кордоном відпочиває вже не набагато менше наших співвітчизників, ніж на Чорному та Азовському морях. Єгипет із його гарячим кліматом — одне з найулюбленіших місць «заморського» відпочинку. У цій країні навіть посеред зими температура води в Червоному морі фактично не опускається нижче 22—24 градусів, повітря ж у грудні вдень прогрівається до 25-28. Що вже казати про літні місяці — до плюс 40 в тіні! При цьому з двох головних курортів АРЄ варто обирати спокійніший Шарм-ель-Шейх — це той, що в Азії, на Сінайському півострові. Бо в більш урбанізованій і шумній Хургаді, що на протилежному, африканському, березі, упродовж значної частини року дмуть малоприємні холодні вітри. До того ж саме в Шармі уздовж усього Червономорського узбережжя зосереджено одну з головних переваг відпочинкового Єгипту — коралові рифи. Ви можете плавати поміж них і над ними в масці з трубкою без жодного ризику замерзнути й потонути — настільки в морі тепла й солона вода. Що вже казати про багатий тваринний світ коралів. Тут можна зустріти «ніс до носа» сотні видів яскравих тропічних риб, включно з муренами, восьминогів, скатів, морських їжаків тощо. Останніх варто остерігатися — їхні уколи дуже болючі.

Упродовж останніх років у середині травня в Києві традиційно проводиться День Європи, який також традиційно завершується великим рок-концертом. Для мешканців та гостей столиці це унікальна нагода побачити і почути цілком безкоштовно, «на шару», відомі європейські рок-команди. Цього року «шара» особливо грандіозна: завтра ввечері в рамках святкування Дня Європи на майдані Незалежності виступить відомий не лише на континенті, а й в усьому світі шведський рок-квінтет «Кардиганз» (The Cardigans). (У концерті, який розпочнеться о 18.30 і триватиме до 22.00, візьмуть участь також латвійський рок-гурт Brainstorm, який уже здобув симпатії української публіки, та дві відомі вітчизняні команди: ВВ і «Танок на Майдані Конго»).

Цьогоріч динозаври українського року «ВВ» святкують свою 20 річницю. Вирішили повернутися «до джерел» і записати альбом під назвою «Були деньки», куди мають увійти перші, невидані, композиції. Про «деньки» та як усе було, згадує найстарший учасник «ВВ», і бас-гітарист гурту «Борщ» за сумісництвом, Сашко Піпа. Він — єдиний хедлайнер двох днів фестивалю «Рок Січ» — із «Воплями», і з «Борщем». Піпа — той безпрецедентний в українській музиці бас-гітарист, iз яким журналісти роблять інтерв'ю навіть частіше, ніж із вокалістами гуртів. Бо він — чудовий у своїй оригінальності і простоті — може розповісти про котячі роди чи якусь тисячу першу життєву історію, в які потрапляв. Він живе в стилі панк. Розсуває рамки формату: українською мовою в текстах наприкінці восьмидесятих, з кліпом «Весна» в середині дев'яностих чи музикою «Борщу» зараз.

Забув спитати, як правильно пишеться його прізвище. ШмідТів у німецькомовних країнах приблизно стільки ж, скільки Ковалів та Коваленків в Україні. Власне, «Шмідт» (Schmidt) німецькою і є «коваль». Але чомусь на афішах, у прес-релізах та газетах після слів «Художній керівник і диригент» практично завжди стоїть: «Курт Шмід». Чи то літера t на якійсь історичній «вибоїні» випала з аусвайса віденського маестро (або його предків), чи то вже хтось із луганських грамотіїв раз помилився, а решті ліньки було з'ясовувати істину...

Народна театральна прикмета гласить: навіть якщо каштани запізнюються зі своїм культовим цвітінням і середньодобова температура нижча за норму — весна, а з нею і фестиваль «Київ травневий» прийдуть обов'язково. Цьому спостереженню всього лише — ні, краще вже аж! — вісім років і, на щастя, сумніватися у ньому поки що не доводиться. У понеділок Олексій Кужельний, художній керівник фестивалю і «його все», відкрив VIII «Київ травневий» і, як завжди, пообіцяв, що нудьгувати глядачам не доведеться. У програмі фестивалю — двадцять театральних та музичних вистав, які представлять актори з п'ятнадцяти міст-побратимів столиці України. Плюс кілька майстер-класів для фахівців, що проходитимуть на базі Центру Леся Курбаса.

Коли з владного Олімпу майже не надходить сигналів, коли є незрозумілою політика майбутнього уряду, експерти, як правило, оглядають грошові ринки. А проте приводів для цього і без того достатньо. На поверхні лежить глобалістичний — різке падіння долара. У свою чергу, певні перестороги диктує внутрішній ринок, на якому відбулася втеча капіталів з України. Це звично пояснюють зміною уряду, яка має відбутися найближчим часом. Водночас привертає увагу те, як підібрав м'язи Національний банк. Він подає ринку сигнали щодо поглиблення лібералізації банківського ринку і водночас — щодо більш жорсткого банківського нагляду. Нацбанк напередодні формування коаліційного уряду виступив із власними ініціативами стосовно грошового ринку, що, безумовно, є його прерогативою. Водночас ініційовані НБУ зміни можуть справити вплив на формування економічної політики майбутнього уряду.

Минулого тижня Кабмін на своєму засіданні прийняв за основу Бюджетну резолюцію на 2007 рік. Дефіцит бюджету в наступному році прогнозується на рівні 2 відсотків від ВВП, або близько 10 мільярдів гривень. Міністр фінансів Віктор Пинзеник зазначив, що в даний час в уряді обговорюється можливість перекрити прогнозований дефіцит за рахунок або зовнішніх позик, або надходжень від приватизації.

Рекордна для України за весь період незалежності першотравнева демонстрація — ось, мабуть, і все, чим запам'ятається Чернігову мер Микола Рудьковський. І не тому, що більше ні на що він не здатен — без сумніву, у добре відомого в місті (зокрема, організацією демонстрацій протесту проти підвищення комунальних тарифів) соціаліста в політичному арсеналі знайшлося б ще чимало сюрпризів. Однак — не в цьому житті, чи то пак, не в цій каденції. Бо в цій пан Микола вирішив проміняти здобутий із такими трудами персональний кабінет у мерії на одне із 450 крісел під «куполом» Верховної Ради. Тобто Рудьковський зрікається посади міського голови Чернігова заради мандата народного депутата. Тож рано сердешні чернігівці зітхнули з полегшенням — на них чекає нова виборча кампанія. Одразу після того, як міська рада розгляне заяву «проходящого» мера і призначить нові вибори.

Для більшості людей рівна засмага — ознака краси й здоров'я, ось і записуються «блідолиці» чоловіки й жінки до солярію, а потім, з настанням літа чи принаймні теплої весни, здійснюють вилазки на пляж, аби гарно «забронзовіти». У гонитві за темною шкірою мало хто думає, що засмага — це ніщо інше, як захисна реакція організму на дію сонячного випромінювання, і ресурси цього захисту, на жаль, не гумовi. Меланін — пігмент, який не пускає до наших клітин «зле сонце» і надає шкірі бажаний темний відтінок — не зможе захистити людину, яка щодня лізе в «саме пекло», тобто загоряє в період від 11 до 16 години. Від такої форсованої атаки засмага не буде «краще прилипати», натомість пляжник може заробити сильні опіки, неестетичні пігментні плями і навіть ракові пухлини... Для того аби розібратися коли, де, як і скільки можна засмагати без шкоди для здоров'я, «УМ» звернулася до працівника Київського міського шкірновенерологічного диспансеру лікаря-дерматолога Євгена Васильчука.