Ім'я цього видатного українського спортсмена занесено в книгу рекордів Гіннесса. 412 матчів у складі збірної СРСР — справді феноменальне досягнення ватерполіста Олексія Баркалова (18.02.1946 — 09.09.2004), учасника чотирьох Олімпіад, де він здобув дві золоті та одну срібну нагороди, чемпіона світу та Європи. Олексій Степанович увійшов до сотні найвидатніших українських спортсменів за всю історію. Ним пишається Харківщина, його рідний «Політех», ДЮСШ №2 та обласна рада товариства «Динамо». У 1993 році фото Баркалова знайшло гідне місце у «Залі слави» водних видів спорту в американському місті Лодердей.

Цього року 44 тисячі випускників писатимуть тести у Центрах незалежного оцінювання. Результати тестування вищі навчальні заклади України зараховуватимуть як вступні іспити. Випускник, який проходить зовнішнє тестування, має право не здавати іспити у своїй школі з тих предметів, з яких склав тест. Якщо учень вирішує писати і тест, і здавати державний іспит, він має унікальну можливість вибрати той результат, який йому більше до вподоби.

Наступного року всі випускники шкіл України писатимуть тестові завдання в центрах незалежного оцінювання в обов'язковому порядку. Тести будуть з усіх предметів, крім іноземної мови. Директор проекту «Центр тестових технологій» Лілія Гриневич пояснює це тим, що тести з іноземних мов ще не будуть готові наступного року. А відомі у світі TOEFL (іспит американської ради), IELTS (іспит британської ради), DSH (іспит на володіння німецькою), DALF, DELF (французький тест на володіння мовою) виконують інші функції, тож використовувати їх на українському державному тестуванні не можна.

У Дніпропетровську перед входом до будинку мерії розпочалася акція протесту проти проголошеного мерією статусу російської мови як регіональної. Як уже повідомляла «УМ», рішення про підвищення статусу «вєлікого і могучєго» міська рада схвалила 77 голосами у середу, посилаючись на притягнуту за вуха Хартію регіональних мов та мов нацменшин. Їх не зупинило навіть те, що проти цього виступили міський голова Іван Куліченко та прокурор Дніпропетровська Микола Горностаєв.

На розмову з Олександром Мілінкевичем у мене було рівно 35 хвилин. Спасибі й за те : у понеділок, 22 травня, наша зустріч узагалі могла б не відбутися, адже Мілінкевич збирався в поїздку Мінською областю, але раптом втрутилися «органи»... За дві з половиною години після нашого інтерв'ю мінська міська прокуратура винесе моєму співрозмовникові попередження за... спілкування з іноземними журналістами. Але наразі я про це не знаю і лише поглядаю на великий настінний годинник у його штабі. «Нічого, час ще є», — перехопивши мій погляд, втішає господар кабінету. Чоловік, який міг би бути моїм президентом.

Моторошний випадок трапився в четвер на Донеччині. Близько дев'ятої ранку в селі Новомихайлівка Мар'їнського району машина збила жінку та двох її маленьких доньок. За повідомленням прес-служби Департаменту ДАІ МВС України, водій автомобіля на прямій ділянці дороги виїхав на зустрічну смугу та зачепив трьох пішоходів, які йшли по проїжджій частині. Переляканий водій зник із місця події, залишивши 24-річну жінку та двох дівчаток — двох та п'яти років — лежати на дорозі. За словами даiшників, мати й старша дівчинка загинули на місці дорожньо-транспортної пригоди, а дворічна дитина померла дорогою до лікарні — медикам не вдалося врятувати її життя.

Радянська влада свого часу надала Івано-Франківщині особливий статус «закритої зони». Можливо, аби помститися за те, що це — батьківщина Степана Бандери, може, з інших мотивів, але після Другої світової війни «совіти» мілітаризувалися в області до зубів і заборонили ступати сюди нозі іноземця, зокрема й уродженцям Прикарпаття, котрі з різних причин опинилися по той бік залізної завіси. Окрім проблем у спілкуванні із закордонними родичами, «закритість» обернулася для прикарпатців й приземленішими незручностями, яких не могли бачити чужинці. Приміром, дороги тут не витримували ніякої критики. Місцеві автодорожники тоді отримували замість бітуму залишки гудрону і покривали ним прикарпатські дороги: під теплими сонячними променями ця в'язка суміш розм'якала, як пластилін.
Півтора десятиліття тому Івано-Франківщина відкрилася світові. І відразу сюди хлинули українці післявоєнної еміграції. Їм було байдуже до стану доріг — лише б побачити рідні місця, залишені в молодості. Корінні іноземці в Карпати на відпочинок не поспішали: тутешня гірська краса красою, але сервіс — не той, а дороги, за їхніми оцінками, взагалі придатні лише для екстремального ралі. Отже, стільки б місцева влада не робила ставок на багатообіцяючі туристично-рекреаційні перспективи, без шляхів сполучення, звичних для вибагливої Європи, поки що нічого тішитися ілюзіями.
Наскільки ми відстали в дорожньому будівництві від західних стандартів і що там видно в кінці автомобільного тунелю, з'ясовуємо в розмові з начальником служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області Сергієм Сендерським.

Про те, що кожна ініціатива здатна обернутися покаранням, мешканці Донецька — потенційні власники новеньких квартир — певна річ, добре знали й раніше. Однак те, що їх співпраця з ТОВ «Соціальна ініціатива: Москва—Донецьк» обернеться для них справжньою карою, їм не могло примаритися навіть у жахливому сні. Тому, бажаючи нарешті поліпшити свої житлові умови, 42 жителя обласного центру переказали на рахунок «Соціальної ініціативи» кошти для зведення житлового будинку на вулиці Бахметьєва в мікрорайоні «Текстильник». Забудовником виступила корпорація «Укрінвестбуд», і в березні 2006 року новосели мали б обживати новенькі квартири.

Чергові «гастролі» у Полтаві ще досить молоде подружжя з Миколаєва щоразу починало з пошуку помешкань на кілька діб, що їх пропонували аборигени через оголошення у місцевих газетах. Далі — справа шахрайської техніки. Тільки-но вселившись у нове «гніздечко», дружина колишнього таксиста Оксана вже на правах «хазяйки» пропонувала те ж таки помешкання іншим квартиронаймачам. Звісно, на триваліший термін i з неодмінною попередньою оплатою...

У грудні минулого року цей сюжет, зазнятий учнем Харківської гімназії №152 на уроці історії, обійшов усі українські телеканали і викликав великий резонанс у суспільстві. Восьмикласник зняв на камеру мобільного телефону момент, коли вчитель історії Володимир Лушницький вдарив рукою по голові його однокласника. Цей випадок обурив i освітян. Для перевірки фактів була створена комісія, яка встановила, що вчитель дійсно застосував фізичну силу до учня. Тому в березні 2006 року Лушницького було звільнено з роботи, а в численних публікаціях преси стверджувалося, в тому числі очевидцями і колишніми випускниками гімназії, що історик-комуніст ( Лушницький був ще й депутатом Харківської міськради від КПУ) неодноразово застосовував фізичну силу до учнів і раніше.