Позавчора на матчі за Суперкубок України між «Динамо» і «Шахтарем» був Олександр Мороз. Слід так розуміти, що в Одесу лідер Соцпартії приїхав не як пристрасний футбольний уболівальник (раніше таких показових походів на футбол Сан Санич не влаштовував), а як новий компаньйон провідних українських олігархів. Якби у VIP-ложу стадіону «Чорноморець» влучила бомба, «антикризову» коаліцію можна було б вважати розпущеною. Адже там зібралися майже всі провідні учасники великого дерибану — і Ахметов, і Колесников, і Мартинюк, і Рудьковський, був навіть Ківалов. Ще б кількох «дєвочок» із фракції ПР, ну й одну — з СПУ... Але вони не вважають футбол заходом, гідним демонстрації своїх «широких» політичних поглядів. Що ж до Сан Санича, то він навіть вийшов на поле вручати той самий Суперкубок — нова практика для Голови Верховної Ради України. Раніше таку місію брали на себе або Президент, футбольні керівники, або профільний міністр. Слід так розуміти, що просунуту ним самим політреформу спікер Мороз сприймає радикально й потроху «мітить» територію глави держави. Мовляв, давайте я покерую, якщо Президент у нас такий м'який. Нахабство — друге щастя.

Минуло більше п'ятдесяти днів відтоді, як новообрана Верховна Рада зібралась на своє перше засідання, у формуванні уряду й парламентської коаліції — жодного поступу. Натомість протягом усього цього часу громадяни України мають «задоволення» спостерігати за тим, як лідери фракцій ведуть боротьбу за портфелі та шантажують один одного. Спостерігати цей процес болісно не лише нам із вами, а й Президентові України, який присвятив парламентським «розборкам» своє чергове суботнє радіозвернення до народу.

Учора співрозмовником «України молодої» був Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Розмова з нашим кореспондентом стосувалася зокрема, і навіть насамперед, політичної ситуації, яка склалася нині в Україні.

Розпуск Верховної Ради та проведення нових парламентських виборів, що для частини українського політикуму є чи не найбільшим сподіванням на повернення до владного олімпу, не підтримує народ. Принаймні такий висновок можна зробити, якщо опиратися на телефонне опитування, проведене Центром економічних та політичних досліджень ім. Разумкова серед мешканців шести обласних центрів та міста Сімферополь. З цього дослідження випливає, що розпуск парламенту підтримує менше третини опитаних — 32,7%. Шістдесят зі ста респондентів відгукуються про такий варіант негативно.

Після українсько-російських газових перемовин, що відбулися 6 липня в Москві, другою найбільш обговорюваною темою після подій у парламенті є тема підготовки до зими. Дискутують навколо ціни, яку Україна може заплатити за своє благополучне входження в опалювальний сезон. Дефіцит «блакитного палива» до кінця цього року, за уточненими даними голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександра Болкісєва, становить 10 мільярдів 700 мільйонів кубометрів. Дефіциту не повинно було бути, принаймні про це подбав глава держави Віктор Ющенко під час перемовин з Туркменбаші наприкінці грудня минулого року. Однак з початку року в Україну не надійшло жодного кубометра палива за цим прямим контрактом, натомість українці пережили газову війну з Росією. А в Ашгабаті оголосили українсько-туркменський контракт на 2006 рік, зокрема з ціною в 60 доларів на друге півріччя, недійсним. Пан Болкісєв під час прес-конференції на минулому тижнi не побажав коментувати цю ситуацію, зазначивши, що про таку ціну домовилися між собою президенти обох країн. Тож він сподівається: якщо з української сторони не буде різких рухів, то Київ, Москва та Ашгабат зможуть домовитися між собою на взаємно прийнятних умовах. Водночас своєї нової ціни на газ у 100 доларів як для українців, так і для росіян Сапармурат Ніязов не відмінив.

Нині на адресу столичного метрополітену лунають постійні докори щодо міфічних надприбутків чи то, навпаки, недоотримання прибутків за рекламу. Ініційована нещодавно київським мером Леонідом Черновецьким перевірка фінансово-економічної діяльності столичної «підземки» виявила аж надто занижені прибутки цього комунального підприємства від розміщення реклами на своїх площах. У чому ж справа? За логікою, якщо метрополітен отримує мало, то хтось – багато. Однак, особливо не докопуючись до істини, чиновники міської адміністрації поспішили звинуватити керівництво метрополітену.

Після того як випущені в неділю бойовиками «Хезболли» з території Лівану ракети досягли ізраїльського портового міста Хайфа та вбили там восьмеро осіб, нищення Ізраїлем Лівану стало ще жорстокішим. Ізраїльська авіація бомбардує Ліван від півдня до півночі. Кількість жертв з обох сторiн уже перевищила 200 осіб. Йдеться передусім про ліванців. Випущена по позиціях ліванської армії в рибальському селі Абдех ізраїльська ракета вбила вісьмох військовослужбовців та поранила 12. Інша ізраїльська ракета влучила у 12-поверховий житловий будинок у південноліванському порту Тір та вбила щонайменше дев'ятеро цивільних. Озброєний до зубів Ізраїль при цьому звинувачує Іран та Сирію в тому, що вони поставляють до Лівану зброю, так ніби ця країна не має права захищатися від агресора.

Санкт-петербурзький саміт промайнув у стилі «шоу зірок», однак конкретних дієвих рішень так і не приніс. До цього висновку схиляються думки міжнародних оглядачів, які уважно стежили за перебігом переговорів у дощовому місті на Неві.

Журналіст-міжнародник з телекомпанії «Студія «1+1» Максим Буткевич та активістка української ініціативи «Світ — не товар» Власта Підпала в неділю були засуджені Куйбишевським районним судом м.Санкт-Петербурга за участь в акції протесту антиглобалістів біля готелю «Редіссон», де мешкали VIP-персони, учасники саміту «Великої вісімки». Судовий вирок — три доби арешту Буткевичу «за невиконання законного розпорядження працівника міліції», Підпалій — дві доби буцегарні. Як стверджує Медіа-профспілка України, обох українських громадян було затримано з порушеннями законів РФ та елементарних прав людини.