Катерининська церква, прикраса і візитка Чернігова, опинилася у центрі релігійно- політичного конфлікту. За рішенням облдержадміністрації, церква, в якій до останнього часу був розміщений відділ народного декоративного мистецтва Чернігівського історичного музею ім. Тарновського, була передана віруючим Української православної церкви Київського патріархату, що викликало протест з боку прихильників УПЦ Московського патріархату (кілька років тому на цей храм, збудований у XVIII столітті, претендували обидві конфесії). Початок богослужінь у повернутому церкві храмі мав ознаменуватися прибуттям сюди 11 липня мощей святої великомучениці Варвари, які пообіцяв доставити в місто єпископ Чернігівський і Сумський (УПЦ КП) Мефодій.

Четверговий ранок у роботі Верховної Ради почався доволі мило. Як уже писала «УМ», Партія регіонів зняла блокаду трибуни і заявила, що опозиції та коаліції вдалося домовитися. Тепер ясно, що їхній мирний тон був зовсім невипадковим...

Учора Президент провів зустріч із новобраним Головою Верховної Ради Олександром Морозом. У повідомленні прес-служби глави держави це рандеву описане двома стислими реченнями, без згадок про вітання. Загалом, зустріч «затягнулася» на 10 хвилин. Говорили про ситуацію в державі після виборів спікера..

...На чолах деяких керівних «нашоукраїнців» лежала печать важких роздумів. «Уже обдумують, які посади випрошувати собі в майбутньому Кабміні», — запідозрили недруги, натякаючи на те, що в опозиції «НУ» бути не захоче й шукатиме можливості так увійти в «широку» коаліцію, щоб найменше постраждала їхня гідність. «Нашоукраїнець» Михайло Поживанов такі підозри відмів: за його словами, «НУ» щодо нового формату коаліції ще не визначалася й, відповідно, ніяких переговорів на цю тему поки що не веде.

Після червневого нашестя гастролерів та вуличних святкових солянок прийшла пора фестивалів. Прикметно, що вони в Україні все більше фолькові — про кілька з таких.

У музикантів Східної Європи теж є своя країна мрій — «Сігет»: найкрутіший опен-ейр-фестваль, який проводиться вже 14 років на острові Обудай, посеред Дунаю, між Будою і Пештом. Минулого року кількість гостей «Сігету» сягнула 400 тисяч, а прибутки — близько 8 мільйонів. Вхід на музичний острів чи поселення на ньому платне: на один день — 24 євро, тижневий абонемент з можливістю жити в наметі — 120 євро. «Нас все так же звинувачують у дорожнечі, — розказав засновник та ідеолог «Сігету» Карой Герендаі в інтерв'ю офіційному сайту фестивалю, — але якщо запитати європейця, чи багато це — 120 євро за тиждень літнього відпочинку, в який ще й входить така кількість різноманітних програм, то відповідь буде: нi, не багато. Але коли хтось бачить, що сотні людей можуть собі дозволити те ж саме, то йому починає здаватися, що ця сума сильно б'є по гаманцю».

Дві рушійні сили того шоку, який учора стався у парламенті, — марнославство й меркантильність. Ці два людські гріхи не є гріхами для української політики, де правила основним гравцям не писані. Забуто й про честь. Відтак старий лис Олександр Мороз удруге у своїй кар'єрі зійшов на трон Голови Верховної Ради.

Резонансна справа Ігоря Александрова учора мала завершитися остаточним оголошенням вироку вбивцям директора слов'янської телекомпанії «ТОР». Сталося так, що слово Феміди пролунало саме у день роковин смерті донецького журналіста, адже саме 7 липня 2001 року Ігор Александров помер у лікарні від тяжких поранень, завданих йому нападниками напередодні бейсбольними битками біля входу в телекомпанію. З журналістом, який боровся з місцевими корупціонерами та бандюками, розправилися вкрай жорстоко.

В Україні є діти, які не мають права отримувати освіту, адже їм поставлено діагноз «ненавчувані». Тим часом психологи та працівники сфери корекційної медицини стверджують, що дітей, цілковито нездатних до навчання, не існує.
Батьки дітей-інвалідів у нашій країні поставлені перед непростим вибором: віддати дитину до інтернату, відірвавши її від родини, або залишити дома, давши їй любов, але позбавивши кваліфікованої допомоги.
Інваліди також мають «вибір без вибору»: резервація вдома або резервація у спецзакладі. Однаково в Україні практично немає шкіл, куди може піти вчитися дитина з особливими освітніми потребами, такі діти та підлітки майже не спілкуються зі своїми здоровими ровесниками, а коли досягають повноліття, їх можуть взяти на роботу фіктивно — для того, щоб списувати на «працюючого інваліда» зайві кошти.