Повідомлення про підготовку теракту в лондонському аеропорту Хітроу мало своїм наслідком не лише зупинку рейсових польотів, забитий по зав'язку зал очікування і гірке розчарування тисяч людей, які запізнилися на важливі зустрічі, не змогли вчасно вилетіти додому, до родичів тощо. Одним із результатів антитерористичної операції британських спецслужб стало несподівано розв'язання інтриги, якою останнім часом переймалася російська й англійська преса: де саме народжуватиме Алсу Сафіна — донька російсько-татарського олігарха й досить популярна навіть на Заході співачка.

Звикнути до того, що Джеймс Бонд — скромний на вигляд блондин, шанувальникам суперагента 007 нелегко. Після того, як на зміну Пірсу Броснану і всім його мужнім попередникам у «бондіану» прийшов Деніел Крейг, на його голову постійно падають якісь звинувачення: і білявий, і субтильний, і навіть... занадто елегантний. Хоча, здавалося б, яким і бути найзнаменитішому шпигунові Британської імперії, як не елегантним! Це хіба що такі спраглі до расової рівності кадри, як «оскароносець» Джеймі Фокс, можуть заявляти про те, що Бонда повинен зіграти розхристаний чорношкірий репер на кшталт Пі Дідді...

Японці, як відомо, нація поміркована й по-східному незворушна. Однак коли операторка довідкової служби Хіросіми прийняла 37760-й дзвінок від невідомого абонента, який мовчав і напружено сопів у слухавку, у дівчини стався нервовий зрив. Власне, діагноз «психічне виснаження» психотерапевти згодом поставили ще понад сотні її колег, адже подібні дзвінки їм доводилося приймати в середньому по 905 разів на день. Саме з такою частотою наполегливо телефонував у довідкову службу міста 44-річний мешканець Хіросіми, чиє ім'я з етичних причин поки що не повідомляється.

«Новий росіянин» зламав руку. Приходить до лікаря. Лікар:
— У вас — перелом. Потрібно накласти гіпс.
— Братан , нашо гіпс? Клади мармур — я плачу!

Вибух на шахті «Суходольська-Східна» стався 13 серпня о 8-й ранку на горизонті 700 метрів. У цей час під землею перебував 171 шахтар. Загинуло шестеро гірників; ще сімох із травмами та опіками доправили до опікового центру в Луганську. Уже за годину гірничорятувальники почали піднімати на поверхню живих шахтарів; тіло першого загиблого вони вивезли опівдні. Пошук інших померлих тривав протягом дня. Найстаршому з них 30 років, молодшому — 23.

Прем'єр-міністр Віктор Янукович знову не зійшовся у поглядах із Президентом Віктором Ющенком: у них виявилося різним сприйняття історичних подій. Ющенко, як відомо, виступає за примирення усіх українських ветеранів — учасників Великої Вітчизняної війни. Янукович має іншу позицію: днями він заявив, що виступає проти перегляду оцінки історичних подій, яка вже склалася. Так він відповів на питання про перегляд статусу бійців ОУН-УПА, яких пропонується прирівняти в правах до учасників Великої Вітчизняної війни, повідомляє «Українська правда». «Це дуже болюче питання для суспільства», — зазначив Янукович. При цьому він побажав, щоб стосунки минулих поколінь не позначалися на стосунках майбутніх. «До історії слід ставитися поважно, — по-філософськи заявив Прем'єр, — і не переписувати ту оцінку, яка була вже давно дана учасниками тих подій».

Перше призначення Віктора Януковича мешканці прилеглих до столичної Бессарабки вуличок і досі асоціюють насамперед із безсонною ніччю: «ошалєлиє» від щастя «донецькі», які сприйняли прихід «свого пацана» на чоло Кабміну як «взяття Києва», до ранку катали центром міста на розкішних джипах і мерсах, голосно сигналячи.

Слов'яни і кримські татари знову, як і 8 липня, оскаженіло кидали один в одного каміння, порожні пляшки, пускали в хід арматурні прути, дрючки та все, що у бойовому запалі потрапляло під руки. І вкотре місцем кривавого побоїща (травмовано понад 20 осіб) став злощасний центральний ринок на вулиці Будьонного, точніше, ближні підступи до нього. Нагадаємо, місцевий регіональний меджліс вимагає будь-що прибрати торговище з древнього мусульманського цвинтаря «Азізлер», декілька ханських дюрбе (мавзолеїв) якого занесені до державного реєстру історичних пам'яток. Причому не впродовж року, як вирішила сесія міськради, а негайно.

Не спогад, а сповідь годилося б писати перед образом такої людини, як Надія Світлична. Точніше Надійка — так до кінця відведених Всевишнім днів називали її друзі, однодумці й колишні співкамерники. Поряд із нею соромно було бути боягузом, коли біле називали чорним або навпаки, соромно було промовчати, коли ситуація вимагала чіткого й однозначного «так» або «ні», соромно було не поставити свій підпис під зверненням, де розставлялися крапки над «і». Коли «сучасний Сковорода», видатний український письменник і філософ Василь Барка опинився в жалюгідному становищі — самотній, старий, хворий, без даху над головою й без коштів на існування, Надія Світлична не побоялася назвати «ганьбою» таке ставлення закордонних українців до своїх пророків, пригадавши жалюгідний кінець ще одного видатного діаспорного майстра пера — Тодося Осьмачки, який вмирав серед чужинців забутим і покинутим.

Комп'ютерець мій непевний (назвав його за блюзнірство «Олельком» на честь блазня короля Данила Галицького) іноді робить за мене зовсім не друкарські помилки. Надрукував тільки-но «ПОМСТрадянський» без усілякого втручання автора...
Це він, «Олелько», ось про що. Можливо, справа у системній кризі, стагнації галицької еліти. Починаючи від Січових Стрільців, вона завжди вчасно нагадувала Києву, якої країни він є столицею. Але на пасіонаріїв знайшлися КамАЗи, більшість елітної решти було вчасно й недорого підгодовано.