Служіння Різницької «донецьким господарям» набирає нових ганебних форм. Виявляється, відтепер не можна заарештовувати криміналітет, якщо у нього в кишені депутатський мандат певної політичної сили. Звісно, обирати запобіжний захід затриманому — компетенція Феміди, але про яке взяття під варту на період слідства може йтися, якщо прокурор не бачить зібраних міліцією доказів? Утім, може, це міліція помилилася? Спробуємо розібратися.

«Я зараз, Олександре Олександровичу, попереджаю вас, якщо ви не підпишете і не відправите з листом Президенту закон про мораторій на підвищення цін на житлово-комунальні послуги, наша фракція буде застосовувати достатньо серйозні заходи, щоб не давати вам порушувати Конституцію і нищити народ України», — полякала Голову Верховної Ради Юлія Тимошенко. Але Олександр Мороз не з лякливих, тому, незважаючи на «погрози», заклики і кпини, на своєму стояв незворушно: не підпишу, каже, ухвалений парламентом закон (про подолання вето Президента на той самий мораторій), і квит. Мовляв, це питання належить не до його, спікера, компетенції, а до компетенції ВР. «Завтра це питання буде з'ясоване Верховною Радою. На себе брати цю місію я не маю права і не буду. Наперед скажу: я все одно не підпишу цей закон доти, поки Верховна Рада не визначиться відповідно до регламенту», — наголосив Мороз.

У народних депутатів — свої розваги і звички. Хтось любить сафарі й полювання на жирафів, хтось — подорожі на яхтах. А комусь подавай... отару овечок і бринзи шмат. Народний депутат-«нашоукраїнець» і колишній банкір Станіслав Аржевітін має і дійсно не «пафосне» хобі — щоліта він буває простим вівчарем: вигонить на випас отару, доїть кіз і овець, варить сир. Не змінив пан Станіслав своїх звичок і цього літа. Ще й до всього, паралельно із вівчарством, опрацьовував матеріали про УПА на Закарпатті. Уродженець Верховини говорить, що задоволений не лише здобутим досвідом, а й тим, що вкотре переконався: в українських Карпатах можна відпочити на всі 100!

Фестиваль «Молодість» за найскрутніших часів залишався для українського кіно таким собі апологетом оптимістичного завтра. Про рівень конкурсної програми, імена переможців тощо зараз не йдеться — важливим був сам факт того, що фестиваль відбувається, сотні студентів штурмують фестивальні кінопокази, а оргкомітет якимсь дивом знову примудрився залатати чергову дірку в бюджеті... Сьогодні, коли кіно, нехай в основному лише кількісно, більш-менш оклигало й українські прем'єри вже не є такою дивиною, як кілька років тому, ентузіазм «Молодості» заслуговує на окрему порцію дифірамбів. Уже виважену і усвідомлену, адже дописати історію фестивалю аж до цифри 36 і зробити заділ для наступних порядкових номерів — це дорогого варте. Як і здатність дивувати, якій фестиваль ніколи не зраджував.
Головною особливістю цьогорічної «Молодості» буде зміна її «прописки». «Ми припинили бути закритим фестивалем і виходимо за межі Будинку кіно», — каже генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі. І додає, що це не останній сюрприз від «Молодості-2006».

Це звернення від полковника СБУ Валентина Крижановського, за даними «УМ», надійшло до парламенту на ім'я Голови ВР Олександра Мороза наприкінці вересня. Подібне звернення «опальний» полковник направив i Президенту Віктору Ющенку. «Україна молода» отримала копію цього звернення, в якому пан Крижановський виклав історію своєї боротьби з головою СБУ Ігорем Дріжчаним: починаючи від резонансної прес-конференції рік тому, коли полковник обвинуватив керівника Володимирської, 33 в контрабанді ядерних матеріалів до Китаю, i завершуючи сьогоднішнім днем, коли він змушений був шукати порятунку від переслідувань на території РФ.
«За оприлюдення даної інформації я i моя сім'я в Україні переслідуються, відносно мене незаконно порушено кримінальну справу за сфабрикованими звинуваченнями. Не витримавши знущань, померла моя мати», — пише полковник Морозу. I вказує, що «з приходом у спецслужбу Дріжчаний, вважаючи, що СБУ є його кишеньковою структурою, дійшов до повного ігнорування законів України».
Окрім уже відомих звинувачень Дріжчаного в контрабанді гафнію, «звільненні» за його особистим наказом затриманого керчинськими прикордонниками контрабандного алюмінію на судні «Вотан», блокуванні роботи слідчих у резонансних справах iз ПДВ, організації прослуховування кабінету заступника директора фірми «Фокстрот» Шульги (коли той розмовляв у 2004 році з кандидатом у президенти Віктором Ющенком), продажі за безцінь комерційним структурам будівель СБУ в центрі столиці по вулицях Московській i Стрілецькій (про що неодноразово писала «УМ»), полковник Крижановський наводить i нові гріхи свого колишнього керівника. Так, у зверненні до Мороза він стверджує, що у квітні-травні 2006 року «саме за вказівкою Дріжчаного були незаконно, з грубими порушеннями чинного законодавства України та норм міжнародного права» передані спецслужбам Узбекистану десятеро правозахисників.
«Не є таємницею, що МЗС України дало принципову оцінку вказаним діям Дріжчаного», — стверджує в листі до Мороза, з посиланням на власні джерела в СБУ, Валентин Крижановський. «Україна молода» зв'язалася з полковником і розпитала про мотиви його нинiшнiх дiй.

На виконання указу Президента № 1088/2005 з метою покращення соціального захисту борців за демократію, права людини, незалежність України Кабмін розробляє проект закону про зміни і доповнення до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Але жодні зміни до цього закону не дадуть бажаного результату, бо для вирішення проблеми потрібні інші підходи. Чинний закон ставить на один щабель як осіб, безпідставно репресованих у період безглуздого сталінського терору (які через фатальний збіг обставин потрапили в молотарку, яку самі ж і будували), так і свідомих борців за права людини, демократію, право української нації на самовизначення. Плутаються усталені у світовій практиці терміни — політв'язень та політрепресований.

Прикро, однак чим більше років українській незалежності, тим залежнішим стає село від «специфічної» політики держави. Усі без винятку Кабміни, прийшовши до влади, обіцяли з толком «лупати скалу» агропромислового комплексу, проте на етапі декларацій держмужі «вичерпувалися». Нiби наслідуючи приклад богині Фетіди, котра занурювала свого сина Ахіллеса у води Священної ріки Стікс, аби зробити його невразливим, наші урядовці нефахово хапали екс-колгоспне «тіло» з усіх боків, тим самим «нагородивши» селянина не однією «ахіллесовою п'ятою».

Неймовірно поталанило коровам у приватному сільгосппідприємстві «РВД — Агро», що в селі Червона Слобода Черкаського району: вони дожили до новітніх технологій, котрі їхнім рогатим родичкам у переважній більшості інших господарств області й не снилися. Адже не так давно на червонослобідській фермі встановили сучасне обладнання, а весь доїльний процес відбувається тепер під мелодійну класичну музику і контролюється комп'ютером.

Українські хірурги — дай їм лише нормальну апаратуру й інструменти — можуть творити з «поламаними» людьми справжні дива і ставити на ноги пацієнтів незгірш за своїх американських колег. У цьому журналістка «УМ» переконалася після візиту до Інституту травматології та ортопедії АМН України — закладу, до якого звертаються люди з найскладнішими переломами, вивихами, гнійними процесами тощо. Як розповів «УМ» заступник директора інституту професор Сергій Семенович Страфун, очолювана ним клініка мікрохірургії займається реконструктивно-відновлювальними операціями на кінцівках, починаючи із пересадки пальців зі стопи на кисть і закінчуючи ендопротезуванням кульшового (по-російськи «тазобедренного») і плечового суглобів. Найчастіше до клініки потрапляють дуже важкі хворі, яким не змогли допомогти ані численні операції у традиційних лікарів, ані всілякі припарки і примочки від народних цілителів.

«Ще не створене обладнання, яке б могло замінити собак у розшуку людей, — говорить перший заступник начальника Київської служби порятунку Володимир Александров. — За статистикою, 6—7 відсотків розшуканих при катастрофах людей припадає на всіляке обладнання, решту знаходять завдяки собачим носам. Ніхто й ніщо не наблизилося до собачих нюху, зору, інтуїції при порятунку людей...»
Володимир Александров розмовляв з нами як суддя змагань кінологічних розрахунків пошуково-рятувальних підрозділів МНС України, що проходили в Ромнах. Захід присвятили десятій річниці створення в Україні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Проведення змагань саме в Ромнах грунтувалося на ще одному десятилітті: свій маленький ювілей відзначив і тутешній Спеціальний аварійно-рятувальний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.