Таку новину повідомив заступник директора Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури й туризму, доктор історичних наук, професор кафедри археології Гданського університету (Польща) Віктор Клочко. Подібна форма існування археологічних знахідок є дуже популярною у світі, відкриті такі парки для всіх бажаючих, а особливо цікавим відвідувачам навіть дозволяють власноруч пообмітати древній пил археологічних старожитностей.
На диво теплі взаємини склалися останнім часом між столицями України та Перу. Незабаром, кажуть, у Києві можна буде побачити пам'ятник перуанському герою Рамону Кастильї. У відповідь одну із площ Ліми прикрасить український пам'ятний знак. Це що стосується офіціозу. А він, як ведеться, лише наздоганяє процеси культурного обміну, які вже давно відбуваються між нашими країнами.
У вересні українська грошова одиниця святкує перший солідний ювілей — 10 років. Кожен дорослий українець пам'ятає ці буремні часи. Однак багато чого вже забулося — часу, як-не-як, чимало пройшло. Про те, як українці сприйняли нові гроші, чого боялися і на що сподівалися, нагадує «Україна молода».
Відколи існують гроші, завжди існувало чимало бажаючих їх підробити. Не стала винятком й українська гривня. За 10 років її існування у правоохоронців накопичилося чимало прикладів фальшивомонетництва, а картотека гривневих «умільців» постійно поповнюється. Щоправда, в Департаменті державної служби боротьби з економічною злочинністю «УМ» зазначили, що за обсягами грошової маси рідну гривню усе ж таки підробляють значно бiльше, ніж іноземну валюту — долар чи євро. Але й тут є нюанси. Старший оперуповноважений в особливо важливих справах ДДСБЕЗу Ігор Мнішенко розповідає, що фальшиву іноземну валюту переважно ввозять із-за кордону i якість таких «доларів» та «євро» дуже висока. До того ж підробляють, як правило, 50-ти та 100-доларові купюри.
Цікаво, що затятий нумізмат зі 40-річним стажем не обмежується показом своєї багатої у прямому і переносному сенсі експозиції для земляків чи гостей приморського міста. Про його приватний музей, до речі, створений на рік раніше від відомчої колекції при Національному банку України, і, відповідно, історію національної грошової одиниці відтепер знають у 60 країнах світу. Статистика проста — Олександр Романович підрахував кількість відвідувань за три роки тримовного сайту музею (www.museum-of-money.org). Для «УМ» він уточнив: найбільший інтерес проявляють до його експозиції (а у нього зібрано практично все, що слугувало і слугує грішми на теренах сучасної України) росіяни, за ними — наші співвітчизники, а замикають трійку, як не дивно, мешканці далекої Австралії. Гривня у колекції пана Олещука посідає чільне місце.
Всупереч очікуванням, Президент Віктор Ющенко не відвідав у День знань київську школу № 177. Зате Президент душевно привітав усіх, хто цього дня прийшов за парти, у своєму зверненні, а до школи № 177 завітав інший офіційний гість — міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко. На прес-конференції, скликаній потому, міністр пообіцяв, що з наступного року в нас у вигляді експерименту буде створено «школи майбутнього».
Деякий час абоненти, що користуються кабельною мережею найпотужнішої в регіоні телекомпанії «Аверс», були позбавлені можливості дивитися програми цієї компанії. Революція на «Аверсі» відбулася за всіма законами крутого бойовика: розпилювання замків, штурм приміщення, виступи в ефірі «путчистів», тобто новоявлених власників компанії, які довгі роки ховалися за спинами своїх тещ і зятів. За чутками, всі давно знали, що до заснування «Аверсу» має відношення екс-заступник міського голови Леонід Кирильчук. Після провалу на виборах команди багаторічного луцького міського голови Антона Кривицького пан Кирильчук залишився без посади і влади. Отож мав трохи вільного часу поцікавитися, що ж діється на заснованій ним телекомпанії. Та це ніби не дуже сподобалося багаторічному президенту та голові правління «ВАТ корпорація «Аверс» Олегу Величку. І поки він був у Києві, Леонід Кирильчук вирішив силою проникнути у новозбудований офіс телекомпанії, заручившись відповідними судовими рішеннями.
Із вересня у Криму почав мовлення перший кримськотатарський телеканал під назвою «АТР». Як повідомляє офіційний міський сайт Сімферополя, мовлення його вестиметься в Криму на 27-дециметровому каналі. Побачити кримськотатарські новини можна буде у Сімферополі, Сімферопольському районі, Саках, Євпаторії, Роздольницькому і Красногвардійському районах, також зона мовлення покриває частину Чорноморського, Джанкойського і Білогiрського районів півострова. Планується, що згодом охоплення мовлення телеканалу складе близько 80 відсотків території Кримського півострова.
Наша газета вже повідомляла про криваве побоїще, яке влаштували наприкінці минулого тижня нові «господарі» Кременчуцького сталеливарного заводу при силовому захопленні згаданого підприємства. Як відомо, за цим фактом співробітники міліції порушили кримінальну справу і затримали кілька десятків «штурмовиків». Ними виявилися молодики з Києва та Київської і Черкаської областей, яких зібрали у столичному Гідропарку, посадили в автобуси й повезли у невідомому для них напрямку. Вже в Кременчуці ті «сталевари» з великої дороги одержали завдання змінити охорону сталеливарного заводу. Звісно, не задарма. Затримані називають надто різні суми гонорару — від 50 до 500 доларів — і нарікають на те, що отримати обіцяне вдалося далеко не всім. Хоча завдання вони виконали, як кажуть, на всі сто, «очистивши» підприємство не лише від «старої» охорони, а й від учорашнього керівництва.
Дії диспетчерів Харківського зонального центру управління повітряним рухом не могли стати причиною катастрофи Ту-154 у Донецькій області. До такого висновку, як передає прес-служба Мінтрансзв'язку України, дійшла технічна комісія, що працює над розшифровкою бортових самописців авіалайнера, що зазнав катастрофи.
