Санний спорт в Україні живе не краще, а подекуди й гірше за інші зимові види. Практично позбавлені можливості тренуватися на батьківщині, саночники змушені не тільки готуватися за кордоном, а навіть проводити в чужих палестинах чемпіонат України. Попри такі негаразди, наші співвітчизники доволі успішно виступають на етапах Кубка світу, а минулого року Наталія Якушенко здобула для України першу медаль світового чемпіонату — бронзову. Відзнакою заслуг є той факт, що вже на другій Олімпіаді поспіль на церемонії відкриття прапор нашої держави нестиме представник саме цього виду спорту; тепер — Лілія Лудан.

Про те, чим живуть українські саночники напередодні Ігор, «Україні молодій» розповів президент Федерації санного спорту Олександр Пустовойт.

Як відомо, минулий сезон у жіночій волейбольній суперлізі був особливим: після чотирьох років чемпіонства черкаський «Круг» склав свої повноваження, вперше в історії віддавши титул «Сіверськодончанці». Цей успіх закріпив за клубом із Сіверськодонецька статус базового для збірної — обидва колективи очолює Володимир Бузаєв. Утім у нинішньому сезоні за чемпіонство точиться запекла боротьба, і перед веде клуб із протилежної частини країни.

...А сподівання на загальний успіх у цьому матчі були. Особливо після першої гри, коли Олена Бондаренко так упевнено здолала свою опонентку. Загалом, усі стартові сети поєдинків сестер Бондаренко проти італійок у рамках 1/4 фіналу Кубка федерації минулими вихідними дарували українським уболівальникам надію, що наші дівчата таки зможуть здолати дворазових командних чемпіонок світу, переможниць минулорічного турніру. Та підсумок — невтішний. Не вистачило досвіду виступу у Світовій лізі — підсумував капітан збірної України Володимир Богданов.

Серед претендентів на нагороди Олімпіади­2010 у нашій збірній часто називають і фристайлістів. Показавши завидну стабільність на попередніх Іграх (в активі наших — чотири потрапляння до провідної п’ятірки), вони так жодного разу й не здобули омріяної медалі. Чи здатні українські лижні акробати нарешті приземлитися на п’єдестал у Ванкувері, «УМ» поцікавилась у державного тренера з фристайлу Антоніни Данилової.

У перший день останнього місяця зими нагальні питання вирішували функціонери основного літнього виду спорту — футболу. Передусім ішлося про призначення нового головного тренера збірної. Прихильники ідеї призначення на цю посаду іноземного фахівця вчора були розчаровані — «синьо–жовтих» знову очолюватиме українець. Таке рішення ухвалив виконком ФФУ, який учора зібрався в Будинку футболу.

Іноді здається, що над нашими спортсменами хтось проводить експеримент, випробовуючи їхню витривалість. Скажімо, біатлоністи можуть провести плідні збори лише за кордоном, але завжди ходять серед претендентів на медалі найпрестижніших змагань і мають перспективну молодь. Подібне можна сказати і про фристайлістів чи саночників. Схожа ситуація — в українських майстрів велотреку. В Україні зараз є лише одна діюча споруда, де можна займатися цим видом спорту, — у Львові. Попри це, на Олімпіаді в Пекіні наша велосипедна збірна здобула одну нагороду, та й цього сезону її представники вдало виступають на міжнародних стартах. Одного з них, 26–річного кримчанина Віталія Попкова, після «золота», здобутого на грудневому етапі Кубка світу, визнали спортсменом місяця в Україні. «УМ» поцікавилась у переможця передусім тим, як вітчизняні велосипедисти примудряються зберігати бойову форму у скрутних умовах.

Змагання в Антхольці для елітних «стріляючих лижників» були останнім стартом, на якому можна випробувати сили напередодні Олімпійських ігор. Пропустивши етап у німецькому Обергофі, українці приїхали на північ Італії найсильнішим складом — і здобули тут першу медаль у сезоні. Окрім четвергового «золота» Сергія Седнєва в індивідуальній гонці, наші біатлоністи також потішили кількома потрапляннями у десятку найкращих.

Багато хто може позаздрити долі цієї дівчини, яка для свого молодого віку досягла вже чималих висот. У 25 років Ганна Безсонова залишила спорт, здобувши силу–силенну медалей чемпіонатів світу та Європи, двох Олімпійських ігор, не кажучи про менш гучні, але значущі нагороди. Зараз, без перебільшення, легенда української художньої гімнастики не відпочиває на лаврах, а веде активний спосіб життя — то з’являється в популярних телевізійних шоу, то дивує рішенням присвятити життя журналістиці, не розриваючи стосунки зі спортивним світом.

Ця розмова з непосидючою Ганною відбулася на церемонії презентації нової форми олімпійської збірної України, яка незабаром змагатиметься у Ванкувері. Саме Безсоновій організатори презентації відвели одну з найпомітніших ролей на цій події — запропонували бути моделлю в парадному костюмі. Кореспондент «УМ» скористався нагодою й дізнався, як почувається спортсменка в новій олімпійській амуніції, а також розпитав про плани на майбутнє.

Двоякими мають бути враження українських уболівальників від стартових днів хардового турніру «Великого шолома» в Мельбурні. Несподівані й тому особливо приємні перемоги вчорашніх юніорів Івана Сергєєва та Іллі Марченка межували з невдачею лідера нашої чоловічої збірної Сергія Стаховського. Така ж сама «двоїстість» супроводжувала вчорашні матчі: Олену Бондаренко вітали з черговою перемогою й виходом до третього раунду одиночного розряду, але нарікали на поразки трьох наших дівчат. Для декого з них це були останні матчі в Австралії, хтось ще спробує щастя в парі.

Ще зовсім недавно ці два клуби фігурували серед головних претендентів на перемогу в чемпіонаті, паралельно захищаючи честь України в єврокубках. Однак перипетії в донецькому колективі буквально за день перетворили володаря «срібла» минулого чемпіонату на одну з найбідніших команд ліги, яку залишили всі легіонери. На що донеччани можуть розраховувати в ігровому плані, виступаючи в ослабленому складі, і мала дати відповідь суботня гра проти маріупольців.