Ті, хто вивчав у радянській школі повний курс російської літератури, мають пам'ятати не лише фразу «на дєрєвню, дєдушкє», а й сам образ 9-річного хлопчика-сироти Ваньки Жукова, — того самого, який писав зворушливого листа дідусеві Костянтину Макаровичу, скаржився на свого хазяїна — шевця Аляхіна — і просив забрати його з наймитування, але не написав на конверті ані адреси, ані дідового прізвища. Шкода російського пацана — героя оповідання Чехова «Ванька»: не дійшов той жалісний лист. А якби хлопчак жив у Великій Британії й скористався послугами королівської пошти, то, не виключено, кумедне послання знайшло б адресата. Адже дійшов до мети дуже схожий лист від малого Джеймса Тангейта!

У блондинки в аеропорту запитують:
— Колючі, ріжучі предмети є?
— Ріжучі є.
— Які?
— Стрінги.

Напередодні поїздки до Брюсселя, де 14 вересня відбудеться засідання Комісії Україна—ЄС, Віктор Янукович заявив про чіткі євроінтеграційні наміри уряду. (Невідомо, щоправда, що з цього приводу міркує інше потужне крило уряду, уособлене затятим єепівцем Миколою Азаровим).

Президент США Джордж Буш має намір здійснити візит до України або ж узимку, або ж навесні наступного року, повідомив амбасадор Сполучених Штатів Вільям Тейлор в ефірі каналу «1+1». Формат візиту (робочий чи офіційний) ще не визначено.

Відповідний президентський указ підписано позавчора ввечері. Ігор Осташ не є кадровим дипломатом, проте він досить широко «обізнаний у темі», адже впродовж трьох депутатських скликань входив до складу української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи, а у Верховній Раді минулого скликання був заступником голови Комітету в закордонних справах.

Щоб повністю забезпечити свої комунальні потреби, а також населення газом, Україні доведеться почекати не так уже й багато — якихось два десятиліття з гаком. Саме в 2030 році власних запасів блакитного палива цілком для цього буде вистачати. Таку обнадійливу новину повідомив генеральний директор ДК «Укргазвидобування» Ілля Рибчич у Харкові під час святкування 50-річчя ДПУ «Шебелинкагазвидобування». Купувати ж паливо доведеться лише для потреб промисловості.

На тому місці, де стояла садиба 36-річної мешканки села Кірове Ленінського району, нині півтораметрове урвище. Загинули вона сама і двоє молодих хлопців — 19 і 20 років. Три найближчi сусідні будинки теж практично зруйновані, ще у двадцятьох повилітали шибки, вибуховою хвилею знесло паркани, побило шифер на даху.

Вдалий рейд днями провели співробітники Донецького ВБНОНу (відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків), яких колеги з інших відділів міліції жартівливо називають «наркоманами». На подвір'ях кількох жителів Тореза вони «накосили» та вилучили одну тисячу 219 кущів конопель загальною масою понад 32 кілограми!

Спеціальне журі нарешті визначилося з тим, як увічнювати пам'ять жертв голодомору. Конкурс на кращий проект меморіального комплексу тривав із 1993 року і мав багато етапів. Все мало вирішитися ще у квітні цього року. Але жодна з представлених робіт не «потягнула» на остаточний проект. Журі призначило три «заохочувальні» премії і побажало конкурсантам далі працювати і вдосконалювати свої меморіали. І от нарешті журі підбило підсумки другого туру, в якому перемогла столична команда архітекторів на чолі з Анатолієм Гайдамакою. Центральним елементом меморіального комплексу, згідно з проектом цих авторів, має стати скульптура худенької дівчинки з колосками. Другу премію отримали зодчі з Дніпропетровська під керівництвом Олександра Зощенка, а третю — творчий колектив із Києва, який очолює Руслан Кухаренко.

Не байдужі до долі свого унікального парку (до речі, закладеного у так званому ландшафтному, англійському, стилі за розпорядженням графа Воронцова у 1830 році) ялтинці напнули перед його входом намети. Так городяни висловили свій протест проти будівництва посеред пам'ятника садово-паркового мистецтва кафе і ресторанів. Безперечно, вони мають рацію: точок «общєпiта» у курортному місті й так вистачає, а його зелена прикраса — лише одна. Аргументи ж директора держпідприємства «Адміністрація парків» Анатолія Шевчука, у підпорядкуванні якого, окрім Массандрівського, ще Лівадійський і Місхорівський парки, їх не вдовольняють. Мовляв, спочатку дай дозвіл на щось тимчасове, а там далі пішло-поїхало.