Ситуація в Будапешті — не лише екстраординарна, а й безпрецедентна для Європейського Союзу. Адже масові заворушення, під час яких чи не вперше з 1956 року, коли радянські танки душили угорське повстання, пролилася кров, спричинила публікація таємних розмов керівника уряду. Завдяки звуковому файлу, розміщеному невідомими на інтернет-сайті Державного радіо, країна дізналася, як нинішній прем'єр-міністр Ференц Дюрчань під час передвиборчої кампанії місяць тому свідомо брехав, прикрашаючи економічні показники Угорщини, тоді як насправді державна економіка стояла на межі колапсу. Що дивно — Дюрчань «нічтоже сумняшеся» визнав ідентичність записів. Опозиція вимагає відставки прем'єра, який «усвідомлено підриває віру народу в демократію».

Соціальні пертурбації, заплановані урядом Януковича на наступний рік, викликають дедалі більшу негативну реакцію — як від політиків, так і простих громадян. Черговим об'єктом критики став вiдверто непопулярний намір Кабінету Міністрів обмежити умови виплати одноразової допомоги при народженні дитини. Як вже писала «УМ», уряд планує встановити «планку»: якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї за останні півроку до народження дитини становив більш ніж п'ять тисяч гривень, то одноразова допомога виплачуватись не буде. Ящо в сім'ї є три непрацездатних особи, то ця межа збільшується до шести тисяч гривень, якщо чотири — і більше — до семи тисяч гривень.

Часи, коли в центрі Донецька посеред білого дня лунали автоматні черги і навіть гахкання з гранатомета, таки вже позаду. Проте годі думати, що в тутешніх незговірливих опонентів відтепер табу на використання вогнепальної зброї. Підтвердження цього — стрілянина з пістолетів, влаштована в понеділок у Калінінському районі міста.

Природоохоронці волають про те, що мисливський сезон треба закрити, але до їхніх слів мало хто прислухається. Як стверджує головний спеціаліст Управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини України Дмитро Мороз, рішення про таку заборону було прийняте лише в деяких областях (Крим, Одещина, Миколаївщина, Полтавщина, Чернігівщина тощо). А щодо заборони полювання на птахів по всій державі поки не йдеться... Тим часом дикі птахи є потенційними носіями пташиного грипу.

Американські документалісти, які знімають фільм про знищення фашистами євреїв під час минулої війни, працювали 14 вересня в урочищі Сосонки під Рівним. Саме в цьому урочищі у листопаді 1941 року фашисти знищили понад 17 тисяч євреїв. Однак оператору з Нью-Йорка Сету Бернштейну та його асистенту Лі Пачеко довго спокійно знімати краєвиди єврейських захоронень та місць розстрілів іудеїв під час II Світової війни не довелося. Оглядаючи місцевість меморіалу, американські кіношники раптом натрапили в кущах, яких тут чимало, на мумію людини — верхню частину тулуба та голову з залишками довгого волосся. Такі реалістичні кадри зовсім не входили у плани документалістів. Побачене неабияк шокувало американську знімальну групу. Мешканці Нью-Йорка впевнені, що знахідка мумії запам'ятається на все життя: «Це справді жахливо, зважаючи на те, що ми приїхали знімати фільм про воєнні звірства ще II Світової війни, — дивувався українським реаліям Лі Пачеко. — Аж раптом тут натрапили на свіжу могилу. Це жахливе відчуття. Я такого ще не бачив і сподіваюся, що більше не побачу».

Побувати в цьому селі я мріяла більше року, з того часу, як відкрила для себе світ творчості Григора Тютюнника. Взагалі-то про братів-письменників Григорія і Григора Тютюнників я знала й раніше, але познайомитися з їхньою творчістю безпосередньо, «впритул», усе якось не випадало. І от рік тому нарешті придбала в Києвi на Петрівці збірку «Облога» молодшого з братів — Григора. Відтоді цей томик став для мене чимось більшим, ніж просто улюблена книга. Коли мені набридає все навколо — сімейні негаразди, дощ за вікном, політики у телевізорі, — я кидаю всі справи, забираюся з ногами на канапу, відкриваю навмання книжку і почитаю вкотре перечитувати знайомі новели та оповідання. Про Устима та Оляну — подружжя похилого віку, чиї стосунки можна було б назвати ідеальними, якби не одна історія давно минулих літ. Про сторожа артілі і учасника трьох воєн Мусія Приходька, якому райсобез не дає «машину на трьох колесах» через те, що кульша його ноги «на два сантиметри довша, ніж треба». Про хлопчика Олеся, якого всі навкруги називають диваком, бо йому «жалко пліточки, що її може з'їсти щука».
У творах Григора Тютюнника стільки правди життя, що читати їх відсторонено, без щему в горлі, неможливо. І водночас навіть у дуже сумних речах, таких як повість «Климко», оповідання «Перед грозою» чи «Вуточка», автор залишає читачеві промінь віри. Ніби промовляючи: «Життя — складне, але варте того, щоб його любити». І це відчувати особливо дивовижно, знаючи, що сам письменник пішов з життя за власною волею...
На відміну від радянських часів, сьогодні твори Григора Тютюнника вивчають у школі. Втім «проходити» письменника на уроках — ще не означає його почути. Тож твори Тютюнника своїй племінниці я вирішила почитати вголос. Вона слухала з цікавістю, але по-справжньому ожила, коли в одному з оповідань почула згадку про її рідне місто Охтирку. В інших були посилання на Зіньків, Опішню, Гадяч, Ворсклу, Псел — топоніми їй теж добре знайомі. Зрештою, ми знайшли карту Полтавської області і з'ясували, що Шилівка — село, де народилися Григір і Григорій Тютюнники, — розташоване неподалiк Зінькова, а, отже, й не так далеко від Охтирки. «Вирішено, — взяла в руки ініціативу племінниця. — Ми здійснимо подорож з літературним відтінком!».

Чи не найбільшим багатством кожної держави є її земля. Якщо ж iдеться про Україну, яка з давніх-давен славиться родючістю чорноземів, то тут і поготів. За останні кілька років ціна на «чорну нерухомість» у нашій країні зросла в кілька десятків разів. Торгівля землею стала одним із найприбутковіших занять для тих, хто вчасно зрозумів, як легко і просто отримати надприбутки від українських чорноземів.

Тутешні садівники і виноградарі тільки в ці вересневі дні можуть реально оцінити наслідки минулої зими: персиків, абрикосів на виході майже нуль (те, що нині продається у курортних містах, — імпорт, здебільшого грецький, італійський та іспанський), черешня ледве витягнула на 3-10 відсотків, дещо підсолодять неврожайний розпач хіба що яблука, груші, айва.

Лише сім цифр: 280-20-58 прямого київського номера пропонує набирати ув'язненим заступник Генпрокурора Олександр Шинальський, якщо на їхній «зоні» займаються «криміналом» ті, хто має стояти на сторожі закону, — охоронці та адміністрація колонії. Адже днями на Різницькій запрацювала «гаряча лінія», за якою затримані та ув'язнені можуть скаржитися на недотримання своїх конституційних прав. Щоправда, поки що їм пропонують лише київський номер, але невдовзі подібні «гарячі лінії» працюватимуть у всіх регіонах країни.

Винятково резонансний, як для Чернігівщини, злочин розкрили правоохоронці в Прилуках минулого тижня. Тут уперше за останні п'ять років було зареєстроване потрійне вбивство — на території одного з нежилих господарств на вулиці Володарського, майже в самому центрі міста, були знайдені знівечені трупи мешканок району — 41-річної Ірини, 53-річної Ольги та 37-річної Лариси. У жінок були перебиті ребра, зламані кістки шиї, розбиті голови. Навіть бувалі міліцейські оперативники були вражені такою жостокістю, але, щоб назвати особу підозрюваного, їм вистачило менше доби.