...На території обласної лікарні профілактичних захворювань звична для подібних закладів тиша. Вона аж тисне на вуха після гамору в дворі шахти імені Засядька, де навіть не намагаються стримувати свої емоції й розпач родичі гірників, які потрапили у список тринадцяти загиблих, тіла яких гірничорятувальники вже зібрали біля повітроподаючого ствола і ось-ось почнуть піднімати на поверхню. Втім тиша в лікарні теж відносна. В палатах, де розмістили шахтарів з аварійної шахти, не вщухають дзвінки мобільних телефонів. Рідні, близькі і просто знайомі дзвонять безперервно, оскільки бажають зайвий раз переконатися, що їхньому «абоненту» цього ранку таки пощастило вийти на-гора живим і відносно здоровим.