Сьогодні у Гельсінкі розпочався саміт Україна—ЄС. Йому, згідно з традицією, передувала двостороння зустріч у верхах. Почалася вона вчора, як свідчить УНІАН, з приємності — Президент України Віктор Ющенко та президент Фінляндії Тар'я Галонен обмінялися найвищими державними нагородами своїх країн. Отже, Віктор Андрійович став кавалером ордена Білої Троянди, а пані Галонен отримала орден Ярослава Мудрого І ступеня.

Напередодні чергових роковин Голодомору російська сторона вирішила плюнути через кордон і висловила свій скепсис iз приводу тих страшних подій у радянській Україні. Відповідну заяву поширив позавчора департамент інформації й друку МЗС Росії — контора, яка фактично представляє думку офіційного Кремля.

Зухвалий замах скоєно на життя заступника фракції БЮТ у Львівській міськраді, директора ринку «Шувар» Романа Федишина. Учора близько восьмої години ранку невідомі зловмисники підірвали його джип «Міцубісі Аутлендер», коли власник авто разом із водієм перебували неподалік.

Позавчора у російського президента Володимира Путіна відбулося традиційне спілкування з народом — пряма лінія зі спраглими відповідей росіянами. Питання всіма можливими способами — від телефона до есемесок — поставили, за даними Кремля, 2,3 млн. респондентів. Телевізійні включення робилися не лише з російських міст на кшталт Санкт-Петербурга, Твері, Казані, Брянська тощо, а й з Південної Осетії, Дагестану та Криму. Мовляв, є й там болісне «російське питання». Коли дійшла черга до міста, яке, за словами ведучого, «нині не є російським, але є справжнім руським», картинка прямого включення продемонструвала зо три десятки севастопольців, що чекали на набережній. Над ними майорів Андріївський стяг, а в перспективі стояли «на якорі» бойові кораблі ЧФ.

Кілька сотень червоних сердечок на білих полотнищах, завивання сирен і пронизливі звуки футбольних дудок, струнке багатоголосе скандування: «Ганьба!», гасла «Кияни більше не вірять Черновецькому», «Вимагаємо негайно заборонити забудову скверу Зої Космодем'янської (варiант — такого-то майданчика на Оболонському проспекті тощо — «земельні питання» досі залишаються найгарячішими. — Авт.), «Черновецький хоче зробити нас жебраками!», «Ні підвищенню житлово-комунальних тарифів». Так організовані Блоком Тимошенко кияни зустрічали депутатів столичної міськради, які прийшли на свою чергову сесію. Головною «ідеєю» мітингу був протест проти підвищення тарифів на послуги ЖКГ — це питання фракція БЮТ планувала внести на розгляд Київради й боротися за нього до останнього. Поборотися таки довелося, але не зовсім за те, за що збиралися — до розгляду питань порядку денного так і не дійшло. Зате було дуже весело. Недарма під кінець безплідного засідання міський голова Леонід Черновецький сипав «перлами» на кшталт: «Ми всє под наблюдєнієм — нас люді смотрят!», «Ми уже достаточно развєсєлілі кієвлян, ми ім доставілі много удовольствія, давайтє работать!». І справді, у двох будинків під куполом — того, що на площі Перемоги, і його конкурента на вулиці Грушевського (цирку й Верховної Ради), — з'явився неабиякий суперник. А всілякі «Комеді клаби» й «95-ті квартали» просто відпочивають: надірвати животи від сміху, принаймні кияни, можуть просто подивившись трансляцію засідання Київради.

Від Віктора Вечерського, знаного у місті спеціаліста в галузі архітектури та охорони культурних пам'яток, я дізнаюсь багато нового — про те, коли востаннє ремонтували Андріївський узвіз, про Гаазьку конвенцію 1954 року, яку, виявляється, до недавнього часу порушувала Україна, про норми європейського містобудівництва, що забороняють імітувати старовину в сучасних будівлях — щоб запобігти профанації історії... Дізнаюсь і про те, як архітектору Каракісу на смертному одрі не давало спокою його дітище — Історичний музей на Старокиївській горі, і про те, хто першим у радянські часи почав розкопувати фундамент Десятинної церкви, і як цьому завадила війна... Словом, наша розмова — про Київ. Київ прекрасний і потворний, Київ чиновників і Київ ентузіастів, місто вічне, витривале, не позбавлене надії успішно пережити всі сьогоднішні катаклізми.

Позавчора на «Молодості» видавництво «Кіно-Коло» презентувало один цікавий проект. Зважаючи на його «полігамність», зарахувати цей проект до якогось жанру не випадає. І ось чому. У лютому-травні у Центрі Курбаса відбувалися перегляди класики світового кінематографа, де кожну картину презентували відомі українські письменники, а сам проект мав назву «Кіноромани. Українські письменники про улюблені фільми». Зазвичай до невеличкої зали Центру Леся Курбаса набивалося чимало народу, і багато з тих глядачів зізнавалося потому, що навіть фільми, які бачили раніше, після такої «ввідної лекції» сприймали по-новому. Ініціатор переглядів, Станіслав Сукненко, вирішив, що ця ініціатива має бути продовжена вже у вигляді одноіменних книги та диску з фільмом, де записані ті «літературно-кіновечори». І ось тепер кожен бажаючий зможе придбати собі ці одкровення і познайомитися з нашими літературними бонзами вже інакше, через призму їхніх кіноуподобань.