На старому дранті із бабусиної скрині часом можна непогано заробити. Особливо, якщо бабуся – найвродливіша жінка минулого століття Одрі Хепберн, а «дрантя» – плаття від самого Юбера Живанші. Саме в сукні цього дизайнера чарівна Одрі знімалася у знаменитій стрічці «Сніданок у Тіффані». Ви не повірите, що з нею зробив час! Ні, мiль її за стільки років не з’їла, навпаки, сукня всі ці роки лише дорожчала. Це з’ясувалося, коли платтячко продали на аукціоні. І виручили за «ретро» фантастичну суму - 900 тисяч доларів.

Ветеринари застерігають — під час зустрічі Нового року не насобачтеся до поросячого виску.

До літераторів, які за минулі десятиріччя були приголублені режимами, що правили в країнах так званого соціалістичного табору, нині багато хто ставиться з осторогою. І для того знаходиться досить підстав, адже пафос не одного творчого доробку за тоталітарних умов зводився до пропагандистського утвердження «нового життя», списаного з радянського зразка під диктовку Москви. Нічого дивного, що після 1989-го вони успішно канули в Лету. У тому, певно, й полягає головна причина, через яку ім'я одного з чільних польських майстрів слова двадцятого століття, багаторічного керівника письменницької спілки Польщі Ярослава Івашкевича у нас не на слуху.
Проте у європейській літературі його ставлять в один ряд із такими постатями, як Томас та Генріх Манни, Джон Голсуорсі, Ромен Роллан, Михайло Шолохов. Та не тільки ставлять — з цими митцями він зустрічався і спілкувався як рівний з рівними, а його естетичні пошуки йшли в тому ж річищі, що й в інших найвидатніших представників покоління. І біографія Івашкевича, і творчість щонайтісніше пов'язані з Україною, яку він, поляк за походженням, із повним правом називав своєю батьківщиною.

Виставка, яку «не стидно показати світу», відкрилася 8 грудня в Будинку художника. Так охарактеризувала роботи відомого художника Феодосія Гуменюка голова Київської спілки художників України Наталія Литовченко. Він один із небагатьох художників, які працюють у жанрі історичного живопису. Його картини, розмір яких сягає до 3-4 метрів, як підручник з історії чи народознавства — тут і Мазепа з візитом у Карла ХІІ, і Северин Наливайко, і творець першої Конституції України та Європи Пилип Орлик... і вся історія країни періоду Гетьманщини постає як на долоні.

Учора жіноча збірна України достроково, «на щиті», повернулася з європейської першості. Бронзові призерки Олімпіади-2004 на чемпіонаті Європи у Швеції посіли останнє місце в групі на першому ж етапі, що є ганьбою . За два роки нікуди не ділася індивідуальна майстерність більшості гравців, то чому ж українки виявилися «четвертими зайвими»? Крім чемпіонок світу — гандболісток Росії, — у нашій групі були дві команди, для яких зупинка на першій стадії або взагалі невихід у фінальну частину змагань такого рівня — звичне явище. Втім шведки та хорватки пішли далі, а на місці невдах опинилися українки. Чому?

Чвертьфінальне протистояння «Дніпра» й «Динамо» могло б стати окрасою фіналу Кубка України. Здавалося б, усе було проти дніпропетровської команди, яка втратила провідних гравців через дискваліфікацію. «Динамо» натомість мало додаткову мотивацію напередодні заанонсованої «чистки» після фіаско в Лізі чемпіонів. Адже навіть за підсумками провального сезону «запам'ятовується остання фраза». І підопічні Анатолія Дем'яненка «висловилися» досить переконливо. Звичайно, подолання «дніпровських порогів» буде занесено до активу київського тренера. Але чи вистачить цього, щоб президент «біло-синіх» й надалі утримувався від запрошення закордонного наставника?

Минулої п'ятниці суддя військового суду Черкаського гарнізону оголосив вирок майору Миколі Вєннікову. Нагадаємо, 6 серпня він підійшов ззаду впритул до свого підлеглого, рядового Руслана Пащенка, і вистрелив йому з пістолета в потилицю. Вбивцю засуджено до 13 років позбавлення волі. Як відомо, одна з найгучніших за останні місяці армійських НП трапилася у військовій частині, розквартированій у селі Селещина Машівського району, що на Полтавщині. Мешканцем її обласного центру був і загиблий солдат. Тож слідство вели фахівці військової прокуратури Полтавського гарнізону, судові слухання також максимально наблизили до потерпілих і свідків — засідання військового суду цього разу відбувалися в приміщенні Октябрського райсуду Полтави.