Історія України. Перезавантаження

      Виставка, яку «не стидно показати світу», відкрилася 8 грудня в Будинку художника. Так охарактеризувала роботи відомого художника Феодосія Гуменюка голова Київської спілки художників України Наталія Литовченко. Він один із небагатьох художників, які працюють у жанрі історичного живопису. Його картини, розмір яких сягає до 3-4 метрів, як підручник з історії чи народознавства — тут і Мазепа з візитом у Карла ХІІ, і Северин Наливайко, і творець першої Конституції України та Європи Пилип Орлик... і вся історія країни періоду Гетьманщини постає як на долоні.

      На полотнах Феодосія Гуменюка дівчата закликають весну та ворожать, жниці справляються з урожаєм, а в українських родинах відзначають Спаса та заводять колядок. Усі полотна наповнені згори донизу і зліва направо живими, колоритними образами — дівчатами у вінках, чоловіками у смушевих шапках, іконами, церквами, гетьманами, вуликами, козами. Словом, усім, чим жила Україна гетьманська.

      — Не всім, хто нами править, сподобається ця виставка, — сказав на відкритті письменник Борис Олійник. — А Гуменюк — молодець, він ніколи верхівці в зуби не зазирав. От і заявив на повну силу нам, українцям, хто стоїть за нами.

      Були на відкритті й пропозиції розмістити ці картини у приміщенні Верховної Ради України. Щоб нардепи не забували, в якій країні служать народу. Натомість нардеп Геннадій Удовенко розводив руками і перепитував у присутніх: «Як допомогти митцям без допомоги держави?». Парадоксально, але відповідь на це запитання присутні хотіли почути від нього.