Біда сталася в загальноосвітній школі № 75 Заводського району, розповів «Репортеру Запоріжжя» керівник незалежної профспілки лікарів швидкої допомоги Анатолій Сидоренко: «Повідомлення про те, що в приміщенні навчального закладу на вулиці Історичній упав і знепритомнів школяр, диспетчер швидкої допомоги одержав о 18:43. Бригада медиків прибула оперативно. За життя боролися, як могли: робили штучну вентиляцію легень і масаж серця, використовували необхідні медпрепарати. Однак запустити серце хлопчика їм не вдалося. Медики констатували факт смерті дитини».

Однощогловий плоскодонний дерев’яний човен зі стерном стане ще одним експонатом Музею судноплавства, який функціонуватиме у Запоріжжі. Як розповів генеральний директор національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко, такі судна запорозькі козаки у ХVI—ХVIII сторіччях використовували у воєнних походах. Позаяк вантажопідйомність деяких байдаків сягала 200 тонн, упродовж наступних трьох сторіч вони слугували також засобом транспортування вантажів — як Дніпром, так і Десною, Сіверським Дінцем, Доном та іншими великими річками.

Шість клубів першої та другої футбольних ліг грали в 1/8 фіналу національного Кубка, і лише один пробився до чвертьфіналу. Непоганий показник. А сенсацій могло бути й більше — в кількох парах нижчі за класом мали значні шанси дотягнути принаймні до додаткового часу й потенційної серії пенальті, але пропускали вирішальні м’ячі під кінець поєдинків.

А ось у Кременчуці матч між друголіговим «Кременем» та дніпропетровським «Дніпром» запам’ятався не так результатом, як подіями поза футбольним полем. Численна виїзна армія вболівальників «дніпрян» вирішила підтримати перший забитий м’яч у ворота господарів запаленими фаєрами, і місцева міліція одразу кинулася заспокоювати трибуни силою. Охоронці правопорядку кидали фанатів на землю, заламували руки. У масову сутичку втрутилися навіть футболісти «Дніпра», звично прихильні до своїх фанів. Денисов, Мандзюк, Льопа та інші намагалися відтягнути багатьох міліціонерів від уболівальників...

Вибори міського голови Бердянська, що в Запорізькій області, обросли епатажними подіями. Одні кандидати демонструють дива політичної мінливості, інші — потерпають від рішень судів. Анатолій Герасименко, який очолював Бердянський виборчком під час дев’яти попередніх кампаній, каже, що такого безміру ще не бачив.

Коли говорять про історію українського гандболу, зазвичай відразу ж згадують про легендарного тренера Ігоря Турчина й епоху київського «Спартака», на рахунку якого — 20 перемог у чемпіонатах Радянського Союзу та 13 — у Кубку європейських чемпіонів. Але ще до цього була не менш героїчна епоха — час боротьби за гандбол як за вид спорту. Одним із головних «полководців» на цьому фронті був Євген Іванович Івахін, за підручниками якого вчився сам Турчин.

24 жовтня виповнюється 100 років із дня народження «дідуся радянського й українського гандболу». Саме він першим серед гандболістів у 1948–му отримав звання заслуженого майстра спорту СРСР. Щоправда, до визнання Євгенові Івановичу довелося йти непростим шляхом. У другій половині 1940–х років, коли після війни в Україні група ентузіастів почала відроджувати гру в ручний м’яч, багато хто вважав це безперспективною справою, а деякі взагалі зневажливо кидали: «Теж мені вид спорту — «івахін–бол»...»

П’ятнадцятирічні поневіряння єдиного українського підводного човна «Запоріжжя», схоже, добігають кінця. Днями четверо офіцерів з української субмарини вийшли в море, аби попрактикуватися на російському ПЧ «Алроса». Стажування почалося на березі, а після здачі заліків українські підводники вийшли в море на «Алросі» як командири її частин. Це командир бойової частини (БЧ)–4, капітан 3–го рангу Костянтин Петренко, командир мінно–торпедної БЧ капітан 3–го рангу Андрій Юпов, капітан–лейтенант Володимир Волинець, який вийшов у море як помічник командира ПЧ, та капітан–лейтенант Костянтин Гніденко — як командир БЧ–5, передає «Форпост». Водночас командир гідроакустичної групи ПЧ «Запоріжжя» лейтенант Володимир Гробинський повідомив, що українська субмарина готується вийти в море вже у грудні 2010 року.