По зарплату — з каністрою бензину

Мешканці Тального Черкаської області спостерігали недавно таку картину: на даху тамтешньої будівлі райагропроммеханізації стояв чоловік iз каністрою бензину, а внизу метушилися правоохоронці, лiкарi швидкої допомоги та представники преси. Чоловік, а ним виявився 55-річний колишній водій цього підприємства Юрій Прихода, котрий потрапив під скорочення, погрожував розлити бензин і спалити себе разом iз підприємством, у якому він пропрацював 33 роки, якщо йому терміново не віддадуть заборговану з 2005 року зарплату. Переговори заходили в глухий кут, доки правоохоронці не привели до місця подій нинiшнього керівника цього підприємства Володимира Фещенка і той показав конверт із заборгованою зарплатою. Тільки під гарантії преси Юрій Прихода погодився спуститися з даху. Йому віддали заборговані 2700 гривень і на цьому інцидент було вичерпано.

Зовсім «синюшний» уряд

Зовсім «синюшний» уряд

Перше, що згадується після вчорашніх подій, — це фраза Віктора Януковича, сказана ним під час президентської виборчої кампанії 2004 року. Пам'ятаєте: «Я вірю, що в нас більше сильних і здорових людей, аніж тих козлів, які заважають нам жити»? Ті вибори минули, але для Януковича «козли» залишилися. Це «помаранчеві» інакодумці уряду антикризової коаліції — мент Юрій Луценко, дипломат Юрій Тарасюк і вояка Анатолій Гриценко. Відучора в уряді залишився тільки останній. Відповідні рішення прийняла вчора Верховна Рада голосами антикризової коаліції та новітніх перебіжчиків із БЮТ. Усе. Універсал вiдкинуто, маски знято...
Після невдалої четвергової спроби відставити Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ антикризова коаліція таки спромоглася на результативну атаку. Ба, навіть на бліцкриг. Учора в кілька кроків упродовж однієї години було відправлено у відставку і керівника зовнішньополітичного відомства Бориса Тарасюка, і Луценка; затим призначено міністром молоді, сім'ї та спорту «регіонала» Віктора Коржа, а керівником МВС — соціаліста Василя Цушка.

Солов'ї імені Чорновола

Солов'ї імені Чорновола

Сквер, на який ще не так давно виходили вікна В'ячеслава Чорновола, назвали його ім'ям, з нагоди 15-річчя референдуму за незалежність. Це затишна місцина, порослий деревами схил, оточений з усіх боків житловими багатоповерхівками, які, наче скелі, ховають його від міського шуму й суєти. В одному з цих будинків, по вулиці Панаса Мирного, 27, В'ячеслав Чорновіл 1993 року отримав квартиру.

Плебісцит для «ідіотів»

Скандальний політик і депутат Київради Михайло Бродський вирішив порахувати, скільки серед населення столиці ідіотів, а скільки нормальних людей. Для цього він ініціює проведення місцевого референдуму з відставки мера Леоніда Черновецького та всього корпусу Київради.

Хочу вчитись, як усі!

Хочу вчитись, як усі!

На заходi вже давно відпрацьовано практику спільного навчання здорових дітей і малюків, які мають певні вади фізичного розвитку. У звичайній американській школі нікого не здивує дитина на інвалідному візку чи на милицях, ніхто не дражнитиме дівчинку з протезом і не тицятиме пальцем у хлопчика, хворого на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Завдяки такому сусідству у здорової більшості виховується толерантне ставлення до інвалідів, а у хворих малюків не з'являється відчуття власної неповноцінності. На жаль, Україні до запровадження такої практики ще далеко. Наші малюки з фізичними вадами (якими б розумними вони не були!) найчастіше пізнають світ за допомогою книг, інтернету, телевізора й розмов із мамою. Вони або виховуються вдома, або ж навчаються у закритих закладах для інвалідів, і дуже рідко когось із них можна зустріти у звичайній школі...
Напередодні Міжнародного дня інвалідів (який, нагадаю, відзначається третього грудня) кореспондентка «УМ» завітала до однієї із загальноосвітніх столичних шкіл, яка в рамках експерименту відкрила перший клас для дітей з обмеженими фізичними можливостями. І на власні очі побачила, як малюки, хворі на ДЦП, відповідають на уроках, вивчають комп’ютерну грамоту, займаються фізкультурою, граються на перервах з учнями «звичайних» класів та за ручку зi старшокласниками ходять до їдальні. Дізналася про те, що з двохсот дітей-інвалідів Оболонського району Києва, які цієї осені мали піти до першого класу, сьогодні гризуть граніт науки менше половини. А ще — побувала у новенькому приміщенні, в якому за кілька тижнів діти-інваліди почнуть готуватися до першого класу, а першокласники продовжать навчання.

Останнє попередження?

Близько 15-ї години 28 листопада на території, орендованій Національним космічним агентством України, пролунав потужний вибух, внаслідок якого до неба здійнялася жовта хмара. Це сталося прямісінько на очах курсантів, студентів та викладачів розташованого тут же Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Мел Гібсон, заклинатель первісних страхів

Мел Гібсон, заклинатель первісних страхів

8 грудня відбудеться світова (також і українська) прем'єра нової режисерської роботи Мела Гібсона — епічної історичної драми «Апокаліпто». Гібсон зняв її за власні 50 млн. доларів. Актори звертаються з екрана до глядачів мало вживаною нині мовою — юкатекським діалектом мови індіанців з племені майя. Саме через це «Апокаліпто» потрапила до списку 56 стрічок, які боротимуться за «Золотий глобус» у категорії «Кращий неангломовний фільм».

А міг бути інтригуючий серіал...

Минулої суботи на Першому каналі 30-хвилинний фільм «Історія Ярослава Дашкевича» (автор — Теодозія Зарівна) вкотре змусив замислитися над відомим феноменом нашого життя. Замість того, аби після постання незалежної України навертати населення до своєї історії, особистостей, які мають бути за приклад у нашому житейському морі, масова культура «загодовує» суцільними шоу. Щоб не «нагружать» біомасу?

Скільки чоловіків потрібно слабкій жінці?

Скільки чоловіків потрібно слабкій жінці?

Він — Хуан Манюель — сільський хлопчина. Вона — Паз —господиня полів, володарка великого маєтку. Він урятував її життя, вона хоче, щоб він був її охоронцем і оберігав кожну хвилину. Вона хоче його за будь-яку ціну. У нього немає ціни, і він не погоджується на жодну її пропозицію. Та доля зведе їх разом, і їхнi життя вже ніколи не стануть такими, як до зустрічі. Тому що навіть якщо вони обоє одружені, навіть, якщо мають дітей, їх кохання більше за будь-що в житті...

Чим би ще здивувати?

Чим би ще здивувати?

Новорічний вогник — «обов'язкова програма» кожного Нового року, телеканал вважається неповноцінним, якщо не підготує свій «вінегрет» із публічних осіб, переспіваних пісень, нових версій старих дотепів і що там ще кладуть у таких випадках. Під керівництвом режисера Максима Паперника зараз на кіностудії ім. О.Довженка знімають новорічне шоу «Танці з «1+1», таким чином «плюси» тримають у пам'яті аудиторії свій зоряно-рейтинговий проект «Танці з зірками».