Для 45-річного «моржа» перший у новому році заплив неподалік колишнього ялтинського міського пляжу міг запросто закінчитись плачевно. І зовсім не тому, що той поліз у холодне море, схоже, після бурхливого хмільного застілля. Бідолаха не в змозі був подолати шлях до рятівного берега, бо на заваді йому стали... дельфіни. Так-так, миролюбні морські ссавці, про котрих ми ще змалечку знаємо, що вони завше рятують людей на воді.

«Ну я, щиро кажучи, не певен, що на мене налізуть старі штани археолога... Але капелюх підійде точно!». Так у притаманній йому іронічній манері прокоментував своє повернення в пригодницьку кіноепопею про пригоди Індіани Джонса 64-річний Гаррісон Форд.
Актор, звісно, вже не молодий, але пороху в порохівницях йому не бракує. Недарма ж сам він каже, що в 60 років почав нове життя. Ще б пак — розлучився з другою дружиною, вставив у вухо сережку, знову підкачався у тренажерному залі і, нарешті, закрутив кохання із на 22 роки молодшою актрисою Каллістою Флокхард. Вона запевняє, що такого чоловіка, яким є Форд у ліжку, ще ніколи не зустрічала й навряд чи зустріне, бо він — «просто звір».

Віднедавна Черкаси розжилися ще однією реліквією — сюди із далекого гірського села Зелене, що неподалік Яремче Івано-Франківської області, було перевезено смерекову гуцульську хату та повітку родини Максим'юків. Вік хати сягає 150 років, у ній прожило не одне покоління горян і навіть зберігся ще її австрійський номер — 353. Нині ця екзотична споруда височить на схилах Дніпра навпроти дамби через Кременчуцьке водосховище — це всього п'ять кілометрів від центру міста. Її видко, коли в'їжджаєш до міста з київського напрямку.

Дорогі спілчани!
Минув ще один рік, який був багатий на суспільно-політичні події, приніс нам сподівання, випробування та здобутки, а також став періодом перевірки професійних спілок на бойовитість, солідарність, здатність реально захищати права та інтереси працівників.

Від Тараса Григоровича залишилися лише мешти. Як повідомляє «5-й канал», якраз напередодні Нового року українці з нашої громади у канадському місті Торонто побачили, що семиметровий бронзовий пам'ятник Шевченковi зник. «У неділю 31-го ми туди поїхали на авто і дійсно не побачили Шевченка, — каже Людмила Погорєлова, куратор Шевченківського музею в Торонто. — Побачили, що одні туфлі, як то кажуть, лишилися. Це був шок. Ми спілкувалися з поліцейськими, і вони сказали, що Шевченка зняли для того, щоб переплавити на метал».

Дев'ять місяців тривав розгляд справи щодо загибелі дитини в кабіні ліфта в Кіровограді. За цей час родина пережила стільки, що ворогу не побажаєш. Із квартири прибрали навіть фото дитини — бачити зображення Дениска батькам неймовірно тяжко. 19- річна мама Інна весь час лікується, і кінця-краю цьому не видно.

Багатьом мешканцям селища Квасилів Рівненського району ця новорічна ніч запам'ятається надовго. Адже вже за годину після опівночі замість чаркування за святковим столом жителям дев'ятиповерхового будинку № 48 по вулиці Молодіжній довелося рятуватися від вогню.

Сержанти міліції Олег Шинкаренко та Руслан Остапченко минулої ночі прибули на міст Патона для перевірки інформації про дорожньо-транспортну пригоду. І цей один із сотень звичних випадків став для хлопців, яким ще не виповнилося й 23 років, останнім. Коли завантажували пошкоджене авто на автомобіль-евакуатор, на офіцерів несподівано вискочив із темряви «ВАЗ—2105». Згодом медики констатували: смерть обох хлопців настала майже миттєво.

Трагедія розігралась у селі Сутиски Тиврівського району Вінниччини в останній грудневий вечір, коли сім'ї обох її малолітніх учасників якраз готувались до зустрічі Нового року. Двоє друзів, дев'яти і восьми років, грались у дворі біля приватних гаражів, де і надибали під купою металобрухту обріз мисливської рушниці. Для них він виявився знахідкою неабиякої цінності, тож надалі головною іграшкою у забавах стала справжня вогнепальна зброя: гравці бігали з нею біля будинку, цілились один в одного, зводили і спускали курок. Аж раптом гучно гримнуло — і один iз хлопчиків упав, обливаючись кров'ю. З'ясувалося, що в патроннику стояв заряджений патрон, тому постріл майже впритул зі ствола шістнадцятого калібру не залишив малюку шансів на життя — він помер у машині швидкої допомоги.

Заповнюючи келихи шампанським, уся країна традиційно слухала привітання Президента. Цього року Віктор Ющенко знову промовляв до народу перед Маріїнським палацом, але стояв на тлі не дівчат у хустках, а двох шеренг почесної варти.