Упродовж майже трьох років мешканці Запоріжжя сушили мізки над тим, приміром, хто ж це з олігархів зводить, поверх за поверхом, «хатинку» в центрі міста? «Знайти» й одержати тут, неподалік Малого ринку, навіть сотку землі для пересічного запоріжця — проблема непосильна, передовсім фінансово (не кажучи вже про «хатинку»). Отож як наразі не подивуватися, що «будівельником»–товстосумом виявився не «якийсь там» успішний бізнесмен, а місцевий осередок Компартії — одвічної начебто «борчині» за права бідних і знедолених! Зрештою, цей прошарок суспільства для спорудження не дав ані копійки; три «лимони» чи то гривень, чи то доларів (кошторис триповерхового новобуду утаємничено), за твердженням компартійних лідерів, нібито нашкребли винятково за рахунок пожертв співчуваючих і «місячних», тобіж членських внесків.

У школах міста залізничників з ініціативи міської ради до навчальних планів включено нову дисципліну, яку не знайдеш у списку затверджених міністерськими циркулярами. Віднині ковельські школярі вивчатимуть не лише теоретичну фізику, а й мізкуватимуть над тим, як допомогти рідному місту ощадливо використовувати енергоресурси. На так званих енергетичних уроках їм намагатимуться пояснити, чому ця тема така актуальна нині для нашої дер­жави, та їхнього міста зокрема.

Приблизно дві тонни ґрунту обвалилися на спину 26–річного харків’янина, який шукав під землею метал. Аби витягти з–під завалу його тіло, фахівці воєнізованого гірничо–рятувального загону витратили весь світловий день. Кажуть, молодий чоловік загинув одразу в печері, яку копав щонайменше два роки.

Чого тут тільки немає: лимони, апельсини, мандарини, банани, інжир і навіть кавове дерево. За вісім років незвичного хобі садівник знає усі «забаганки» заморських дерев. Пан Ігор каже, що головне для них — тепло, тому з початком перших морозів опалює теплицю «буржуйкою». Нині у чоловіка збір урожаю — заморські фрукти якраз дозріли.

Неймовірно, але факт: депутати Херсонської міськ­ради в недалекому майбутньому можуть стати героями справжнього реаліті–шоу! Щоб уникнути махінацій із картками для голосування, депутати планують встановити у сесійній залі дві камери відеоспостереження за ходом голосування. Окрім кумедної хроніки з життя депутатів, подібне ноу–хау дозволить стежити за аферистами, які захочуть голосувати чужою карткою або спробують пошкодити систему голосування.

Незвичайна подія в мистецькому житті Черкащини: в обласному Українському музично–драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка мовою оригіналу готується міжнародна прем’єра комічної опери Йоганна Штрауса «Циганський барон». Репетиції, під пильним оком режисера–постановника з Нідерландів Марка Крона, нині йдуть наповну по десять годин на добу. Німецькою співають найкращі голоси з багатьох країн світу — Австрії, Німеччини, Нідерландів, Бельгії та України. До речі, творчий колектив для цієї опери відбирали на кастингу в Амстердамі.

Шлейф постповеневого криміналу донині обростає на Прикарпатті новими справами, як собачий хвіст реп’яхами. Обсяги розкрадених і розтриньканих бюджетних коштів, призначених для виплати компенсацій постраждалим від повені громадянам та розрахунків із фірмами, зайнятими відновленням зруйнованої інфраструктури, перевалили через два десятки мільйонів гривень. І це навряд чи остаточна сума, якщо слідчі не втомляться «копати». Та, крім зловживань, котрі підпадають під статті Кримінального кодексу, мутна торішня вода позначилася і на чистоті суспільної моралі. Матеріальну допомогу за спричинену торік стихією шкоду отримали 73,5 тисячі прикарпатців або кожен двадцятий мешканець області, включаючи немовлят. Проте розпорядилися великими грошима люди по–різному.

У річку кинули навіть не одну щуку, а цілих п’ять тонн. А слідом ще й три тонни карасів та дві тонни коропа. Зараз уся ця риба обживає акваторію Дніпра, куди її перевезли зі сквирського рибгоспу. Вже навесні вона набере ваги та стане ласою здобиччю для рибалок. Промислової вартості ця риба не має, а от для любителів посидіти з вудкою на березі — це те, що треба.

У регіональному ландшафтному парку «Меотида», розташованому на півдні Донецької області, на узбережжі Азовського моря і частини прилеглої степової зони, зареєстровані найвищі показники збільшення числа рідкісних видів птахів у Європі. Тут, наприклад, представлені великі поселення чорноголового хохотуна, занесеного до Червоної книги України. До речі, це найбільша і дуже рідкісна чайка, яка харчується рибою.

У запорізькому прес–клубі відбулася презентація проекту місцевої єпархії УПЦ МП «Православна лінія духовної допомоги». Єпископ Запорізький і Мелітопольський Йосип на прес–конференції акцентував на тому, що дуже багато тих, хто прагне прокласти свою дорогу до храму, досі не досягнув бажаного тому, що «пустелі їхніх душ забур’янені брехливими, старими й новими, ерзац–вченнями», які заповнюють духовні ніші. Аби просвітити запоріжців, полегшити їхній шлях до Бога, духовенство задіяло «Православну лінію духовної допомоги», своєрідну форму місіонерської діяльності. Набравши номер телефону, будь–який мирянин зможе дізнатися про таїнства Церкви, детально — про молитви і піст, а також про дні й години богослужінь, повідомляє офіційний сайт Запорізької єпархії УПЦ.