Майже три тижні тому в Ліверпулі Андрій Котельник провів бій за титул чемпіона світу WBA в першій напівсередній вазі (до 63,5 кг) з чинним володарем цього поясу французом Сулейманом Мбайє. Як уже повідомляла «УМ», срібний призер Олімпійських ігор у Сіднеї-2000 домінував упродовж усієї зустрічі, але рішення суддів неприємно вразило всю боксерську громадськість: лише один із трьох британських арбітрів віддав перемогу українцеві з рахунком 117:112; другий вирішив, що сильнішим був Мбайє —115:114, а третій виставив нічийний рахунок — 114:114. Загальна нічия залишила титул за Мбайє. Близько 1800 англійських глядачів зустріли оголошення суддівського вердикту свистом і незадовільними вигуками. Відразу після бою німецька промоутерська компанія «Юніверсум боксінг промоушн», що представляє інтереси Котельника, подала протест. І недарма.

Минуло шість років, відколи Кабінет Міністрів затвердив постанову «Про створення державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», а заповідника досі немає. Через, здавалося б, дрібну формальність: непідписання Київським міським головою розпорядження про призначення дирекції заповідника. Хоча проект такого розпорядження існував на папері ще в 2001-му. Блокування робіт з упорядкування цього знакового в Україні місця пам'яті призводить до розпорошення зусиль дослідників, непрозорості інформації щодо поховань і навіть до активізації могилокопачів. Водночас виявляється, що немає кому просто прибрати сміття, яке розкидали в Биківнянському лісі шанувальники червоної ікри і горілки.

Учора свій перший «прорив у Європу» як міністр закордонних справ здійснив Арсеній Яценюк. Він, як годиться за протоколом, супроводжував у робочому візиті до «столиці Євросоюзу» Прем'єр-міністра Віктора Януковича.

Останнім часом «Київська пектораль» переживала не найкращі свої часи. Журі премії звинувачували у надмірному суб’єктивізмі, саму премію — у тому, що вона давно вже існує за інерцією, не працює на перспективу українського театру, не «розпалює» амбіції режисерів та акторів... Лауреатам натякали на те, що перемогли вони лише через відсутність реальної конкуренції. Цього ж року вся ця критика несподівано... втратила свою актуальність. Не тому, що «Київська пектораль» стала взірцевою і змогла догодити всім і кожному. Просто церемонія нагородження лауреатів, яка відбулася у понеділок в Театрі імені Франка, виявилася настільки жахливою, що будь-які зауваження до процесу визначення кращих із кращих на тлі того, що відбувалося на сцені, автоматично трансформувалися у щось другорядне.

Не секрет, що українські сироти сьогодні мають більший «попит» за кордоном, аніж на батьківщині. Якось на засіданні з усиновлення суддя запитала подружжя іноземців: чому ви вирішили взяти саме українську дитину? І почула у відповідь: «Наші знайомі всиновили маленьких українців і щасливі з цими дітьми. Вони — добрі, лагідні й прагнуть тепла...». Насправді ж діти, які залишилися без батьківської опіки, — різні. Часом недобрі й нелагідні, але їхньої вини в тому немає...
За даними Служби у справах неповнолітніх Сумської облдержадміністрації, в області сьогодні на обліку перебуває 3135 сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Правові підстави для усиновлення мають 755 дітей. За минулий рік було всиновлено 98 маленьких сумчан. Як бачимо, «черга» рухається не надто швидко. Але куди рухається: в Україну чи за кордон?

Економічна банальність: років із двадцять тому на виробниче об'єднання «Луганськтепловоз» припадало 95% всесоюзного виробництва магістральних тепловозів, а якщо брати абсолютні цифри, то добовий план складав 5—6 так званих секцій. У ті ж часи на підприємстві працювало 34 тисячі персоналу. З 23 березня 2007 року власником цього екс-гіганта стала «Управляюча компанія «Брянський машинобудівний завод». На майже відкритому аукціоні російська компанія, що входить до структури російського олігарха Іскандера Махмудова ЗАТ «Трансмашхолдинг», виклала аж 292 млн. 505 тис. гривень, за стартової ціни 76% пакета акцій — 292 млн. грн.

Учора в головному басейні Мельбурна був день рекордів — хронометри зафіксували падіння одразу трьох світових досягнень. Спочатку американка Наталі Кафлін не просто здобула «золото» в плаванні на 100 м на спині, а й побила рекорд світу (до речі, у цьому ж фінальному запливі українка Ірина Амшеннікова показала шостий час). Потім італійка Федеріка Пеллегріні на 200-метрівці кролем запалила на табло літери WR, попри те, що пливла лише у півфінальному запливі і викладатися було необов’язково. А затим і уславлений американець Майл Фелпс на таких самих 200 метрах таким самим вільним стилем (але, звісно, по-чоловічому) на цілi 0,8 секунди побив світовий рекорд, який раніше належав австралійцеві Ієну Торпу.

Наступним питанням порядку денного після подолання президентського вето на закон «Про Кабінет Міністрів» урядова коаліція називає законопроект «Про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення системи місцевого самоврядування». Його реєстраційний номер — 0900, у парламенті попереднього скликання він «уславився» за номером 3207-1, надалі у цій публікації зватимемо його «проект 0900».

Вітчизняна вугільна галузь нині переживає, мабуть, чи не найважчі за всю свою історію часи. Бо спад вуглевидобутку, заборгованість із зарплати шахтарям тощо тепер немає на кого звертати. Раніше як було? Причиною всіх негараздів проблемної галузі в Донецьку вперто називали «чужих» керівників, бо і Прем'єр «не свій», і керманич Мінвуглепрому «не такий». Мовляв, ось як тільки на цих посадах будуть вихідці з вугільного краю, які досконало знають проблеми гірників, все зміниться — галузь розвиватиметься і процвітатиме небаченими досі темпами...