Хто політичний бандит?

Хто політичний бандит?

Учора вранці, поспішаючи на чергове засідання у справі щодо конституційності указу Президента про розпуск Верховної Ради, судді КС та учасники процесу минали на Жилянській два кордони «Беркуту». Саму ж будівлю Конституційного Суду міліція ще напередодні загородила по периметру металевими щитами. Цього разу нікому не довелося перелазити через паркани, хоча Сюзанну Станік (тепер уже усмiхнену) супроводжували озброєні вояки. Слухання справи в КС щодо долі парламенту почалося вчасно.

Поправочки внесемо

Парламентська Асамблея Ради Європи, продебатувавши вчора близько двох годин, ухвалила-таки резолюцію щодо української кризи. Попри «високий градус» дискусії, врешті Асамблея ухвалила тільки три посутні поправки.

Олександр Барабаш: Конституційний Суд перетворився на парламент

Олександр Барабаш: Конституційний Суд перетворився на парламент

Учора в парламенті відбулися збори народних депутатів усіх скликань. Депутати всіх часів зібралися, щоб обговорити «шляхи подолання політико-правової кризи влади». Напередодні кореспондент «УМ» зустрівся із віце-президентом Асоціації народних депутатів Олександром Барабашем, який був нардепом І скликання, щоб довідатися, що це за збори і хто й для чого їх готує. Як виявилося, зустріч «відставних» парламентаріїв планувалася як ще один рупор у руках коаліції для критики указу Президента.
Що ж до Барабаша, то цей фахівець із виборчого та конституційного права закликає політиків сісти за стіл переговорів. Мабуть, у нинішніх обставинах саме таким людям, як він, треба давати слово. Бо політики й так наламали вже надто багато дров.

Досить бути полігоном для досліджень!

Досить бути полігоном для досліджень!

Україна хоче самостійно приймати стратегічні рішення щодо виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації. Це позиція керівництва ДСП «ЧАЕС», яку під час нещодавнього візиту до зони відчуження підтримали віце-спікер ВР Микола Томенко, керівники профільних міністерств, комітетів ВР та органів влади постраждалих областей — Київської, Житомирської, Чернігівської. На ЧАЕС запевняють, що Чорнобильська зона більше не буде полігоном для небезпечних досліджень західних фахівців. На окремих об'єктах уже розпочали процедуру зміни підрядників і запевняють, що окремі роботи можуть вчасно i якісно виконати українські фахівці.
Колектив ЧАЕС хоче розірвати порочне коло, коли Захід дає гроші на ліквідацію наслiдкiв аварiї і переважно сам же їх освоює, перебравши на себе керівні повноваження. Тоді як українським фахівцям лишаються ледь не «копійчані» роботи, європейські — не лише досхочу експериментують на постраждалій території, а й непогано заробляють через небезпечні умови праці — тож і не поспішають виконувати зобов'язання. Це Україну аж ніяк не влаштовує. За змінами на ЧАЕС спостерігала й «Україна молода».

Милосердя без прикрас

Милосердя без прикрас

...Вона йшла від автобуса ще п'ять кілометрів пішки. Йшла з чужою жінкою, яка вела її до мами. Катя дуже хвилювалася. Хоч мама часто снилася їй, і Катя уявляла, яка вона. А тепер, коли залишилось ще трішки, і реальна мама постане перед нею — стало страшно. П'ятнадцять років дівчинка чекала на цю зустріч, а тепер серце ладне було вискочити з грудей. Мама... Як зустріне її, що скаже? Щось же вона мусить сказати, має пояснити, чому залишила свою крихітку в пологовому будинку, написавши відмову і прирікши виношену під серцем донечку на сирітство?

Олександр Кабанов: «Я можу жити в Удмуртії, в Іспанії чи деінде, але це жодним чином не означає, що я не є носієм української культури»

Олександр Кабанов: «Я можу жити в Удмуртії, в Іспанії чи деінде, але це жодним чином не означає, що я не є носієм української культури»

За двадцять років, які я знаю Олександра Кабанова, він практично не змінився. Складається враження, що, на відміну від багатьох своїх обважнілих ровесників-поетів, з кожним роком Сашкові додається життєвої енергії. Нескiнченні мандрики світами, безперервне спілкування з поетами, хорошими і різними, серйозними та пришелепкуватими, організація численних поїздок, фестивалів, конкурсів. І головне — нянькання, панькання і естетичне виховання свого дітища зі складним опортуністичним характером: журналу культурного опору «ШО», навколо якого, мов навколо центру Всесвіту, крутиться літературна богема трьох країн. Поки що трьох.

Основа «Основ»

Основа «Основ»

Валентина Кирилова народилася на Черкащині, у віці 2 років переїхала на Київщину, до мiста Богуслав, де закінчила середню школу. Вчилася на історичному факультеті Київського педагогічного інституту ім. Горького (нині університет ім. Драгоманова), по закінченні якого працювала у видавництві «Молодь». Від 1992 року працює у видавництві «Основи», директором якого стала в 1998 році.
Видавництво «Основи» було найпершим принципово нерадянським видавництвом, видавництвом нового типу, яке виникло в незалежній Україні в перший рік після розвалу СРСР. Воно перше видавало українською мовою книжки світових філософів та економістів, деякі з яких ще не існували в російській версії, а деякі взагалі не видавалися на території колишнього СРСР. Згодом з'явилися інші видавництва подібного спрямування, які конкуренції «Основам» не склали, оскільки світова гуманітаристика представлена в українських версіях дуже неповно.
«Основи» нерозривно пов'язані з іменем Соломії Павличко, яскравої української інтелектуалки, яка навіть через кілька років після своєї трагічної загибелі впевнено присутня в культурному просторі України. Сьогодні видавництво «Основи» носить її ім'я. І ще одна жінка асоціюється з «Основами». Це Валентина Кирилова, спортивна, елегантна, впевнена в собі. Також інтелектуальна, дотепна, розкута.
Ми п'ємо незмінно чудову каву в офісі «Основ» на Печерську. Говоримо про видавництво, про книжки, про Соломію й про саму Валентину.

Якщо нині «війна», то «бить русскім — ето круто»...

Активісти громадської організації «Донецька республіка» нітрохи не образилися на голову Донецької облради Анатолія Близнюка, який із «регіональною» прямотою назвав їхні дії провокацією з боку «помаранчевих» сил. А ось реакція Президента України, який дав доручення компетентним органам розібратися з сумнівною діяльністю «ДР», зачепила їх за живе. Тому тепер тут навіть не приховують, що чергову акцію біля пам'ятника Артему (Ф. Сергєєву) по сусідству з приміщенням Донецької міськради вони розпочали у відповідь главі держави і мають намір збиратися тут упродовж трьох місяців.

Смертельне піке

Смертельне піке

Трагедія сталася на п'ятдесят п'ятому кілометрі від Одеси. Гелікоптер марки Ка-26, який виконував сільськогосподарські роботи на одному з полів поблизу села Воронівка Комінтернівського району, зачепився гвинтами за лінію електропередач. У результаті машина почала різко втрачати висоту. Впоратися з керуванням пілоту не вдалося. При падінні гелікоптер вибухнув, унаслідок чого загинув п'ятдесятирічний автомеханік Віктор Новосад, тіло якого повністю обгоріло.