Книжку з наркотично-сюрчиковим змістом та інфернальною назвою «Трохи пітьми» презентували минулого понеділка у київському клубі «Квартира Бабуїн». Модератором вечора популярного і чи не найрозкрученішого серед літературного молодняка письменника була не менш популярна і скандальна Ірена Карпа. Мисткиня бадьоро і впевнено «віагрувала» публіку, а «іменинник» читав уривки з книги, намагався продемонструвати присутнім імпровізований аматорський театр і, як і годиться, відповідав на запитання читачів. Лицедійство було кволеньке, читання чудове, відповіді — різні. Хоча, традиційно для Дереша, тонкі й інтелігентні. В глухихй кут письменника загнало хіба що питання про Бога. Любко довго думав, зрештою на чітку й конкретну відповідь так і не спромігся. Воно й правильно. Дурне і неетичне запитання.
«Трохи пітьми» — п'ята книжка молодого та раннього автора. Дерешевій письменницькій плодючості можна лише позаздрити. Хоча останнім часом фан-клуб Любка Дереша не сказати б зменшився. Навпаки, географічно цей клуб пристойно погрубшав. Поляки, німці, італійці, серби — всі читають Любкові твори. Водночас, поглинаючи Дереша, все частіше згадую пораду академіка Амосова: пережовувати їжу тридцять і три рази. Для здоров'я корисно. Але важливо пережовувати цю їжу самостійно, а не ковтати, даруйте за фізіологію, пережоване кимось. Останні Дерешеві твори, хоч як це прикро, все частіше нагадують пережовану ним же їжу. Хоча за тематикою його книжки — містика, самокопання, наркотичний досвід — залишаються їжею затребуваною і привабливою. Надто для молоді.
Останнім часом тіточки з дядечками, які чи не більше за ту-таки читацьку молодь тішилися з «юного дарованія», почали чухати потилиці й шушукатись, коли ж, мовляв, Дереш подарує не лише нову назву, а й новий текст.
Любко, схоже, має так само дещо занепокоєний вигляд.

Що таке кохання? Невдячне, навіть дилетантське питання, на рівні дитячого садка... Бо відповіді на нього будуть дуже різними, аж до таких, що заперечують одна одну. Колись давно зустрічалися двоє молодих людей, їм було цікаво і комфортно разом, їм здавалося, що це і є кохання. Ось тільки минуло літо, і Франк, не довго думаючи, вирушив у життя без Ромі. Бо, зрештою, кожна молода людина має право не лише на кохання, а й просто на флірт. Але Ромі думала інакше, вона була переконана, що Франк — це той єдиний, справжній, який кохає її так само пристрасно, як і вона його. Майже через двадцять років, коли Франк уже мав дружину і дорослого сина, Ромі постукала у двері його квартири. Щоб нагадати про обіцянку, яку Франк давав того пам'ятного літа, і... зруйнувати його життя.

Чомусь у нас так склалося, що та чи iнша компанія, підприємство, холдинг, лише зіп'явшись на фінансові та виробничі ноги, відразу стають цікавими для охочих поласувати їхніми здобутками, котрi не задумуються про те, який складний шлях пiдприємство пройшло, аби досягнути того мізерного, у порівнянні зi світовими стандартами, результату. Риторичним залишається питання: а де ви, охочі, були раніше?
Йтиметься про будівельний холдинг «Київміськбуд». Серед вітчизняних компаній, які нині працюють на українському ринку, він — найбільший і найдосвідченіший. Уже майже 52 роки споруджує житло для киян, забезпечуючи щороку майже 73 відсотки обсягів столичного будівництва, і в інших регіонах стоять їхні будинки.
Компанія першою з-поміж усіх будівельних організацій розпочала власну інвестиційну діяльність, упровадила в життя схему зведення житла за рахунок залучення приватних інвестицій. Стала і продовжує бути піонером найсучасніших методів будівництва і співпраці з клієнтом. Як приклад, вона перша в державі запропонувала населенню зручні форми придбання житла в кредит, причому верхня межа терміну виплати становить 30 років...

Цей садочок особливий у багатьох відношеннях. Він є не просто місцем, де вихователі наглядають за дітьми, поки їхні батьки на роботі, а закладом, де дітям, позбавленим слуху, дають найважливіше — мову...

20 квітня відома ведуча «плюсiв» Анна Безулик у рамках акції «Зірки дітям», що є складовою частиною проекту «Допомогти дітям вулиці», провела для маленьких безпритульних надзвичайно цікаву екскурсію телецентром. Гостями пані Анни були підлітки з Тернополя, які користуються послугами соціального центру та мобільної станції «Допомога на колесах», а також маленькі кияни з кризових родин.

Вівторковий матч на «Олд Траффорд» став саме тим видовищем, за яке мільйони людей люблять футбол, — величезні швидкості, відповідь атакою на атаку, техніка володіння м’ячем найвищого класу, драматичний сюжет. І все це — без навмисних грубощів, із цілковитою взаємоповагою гравців. Результат захопливого «екшену» в Манчестері — 3:2 на користь господарів. Зрозуміло, це була тільки перша серія цікавого «кіно», оскільки ані «червоним», ані «червоно-чорним» «дияволам» не вдалося досягти очевидної переваги.

Змагання в Кубку України, які в минулому сезоні поновили після трирічної перерви, цього разу вирішили провести красиво. Принаймні їх фінальну частину, привізши для цього чотири кращі команди на найбільшу спортивну арену країни — у столичний Палац спорту. Цікаво, що незабаром ці ж чотири клуби в таких самих парах почнуть з'ясовувати переможця у чемпіонаті України. Тож кубковий «фінал чотирьох» можна вважати репетицією півфінальних серій головного національного турніру. Подивитися на нього прийшло доволі багато глядачів — майже дві з половиною тисячі.

У найсильнішій лізі світу завершився марафон із 82 матчів регулярного чемпіонату. 30 команд визначали кращу «шістнадцятку», яка відправилася до вирішального походу за чем- піонськими перснями. Якщо у Східній конференції учасники «плей-оф» стали відомими без особливої драматургії, то на Заході «Лос-Анджелес кліпперз» і «Нью-Орлеан хорнетс» позбулися ілюзій щодо продовження сезону лише в останніх поєдинках.