Суботній мітинг опозиції приємно вразив її прихильників кількістю учасників (більшість з яких, хочеться вірити, прийшла на Європейську площу за ідею, а не за «гонорар»). Чи не вперше з часів акції «Повстань, Україно!» 2002 року ця площа була заповнена «під зав'язку». Людей під морем помаранчевих, малинових («Народної самооборони» Луценка) та білих із червоними серцями прапорів не відлякали навіть дощові хмари, з яких час від часу накрапали прогнозовані опади.

Непрості будні Центральної виборчої комісії починають нарешті створювати інформаційні приводи. Передусім, запрацювала сама комісія — після тривалого простою і череди лікарняних, на яких перманентно перебували члени ЦВК. Іще 30 квітня в роботі Центрвиборчкому взяли участь 10 з 14 представників комісії, і за наявності кворуму ЦВК ухвалив виключити з виборчого списку БЮТ 263 кандидатів у народні депутати, які не були обраними до Верховної Ради V скликання.

Рішення Президента звільнити суддів Конституційного Суду Валерія Пшеничного та Сюзанну Станік не було несподіваним (Пшеничного було звільнено у понеділок, а Станік у вівторок. — Ред.). До такого рішення главу держави фактично спонукала попередня бездіяльність самого КС, а також Генпрокуратури. Що й казати, якщо пані Станік попри численні звинувачення у корумпованості та заангажованості так i не взяла самовідвід і не відмовилася від статусу доповідача у справі конституційності указу Президента про розпуск парламенту від 2 квітня, а пан Пшеничний відкрито наполягав на легітимності власного розпису цієї справи саме на Станік. Ще й договорився до того, що 17 квітня у відкритому судовому процесі розкрив таємницю дорадчої кімнати, повідомивши, як голосували судді.

Коаліція здає позиції одну за одною. Зібравшись минулого понеділка (коли мандати під загрозою, не до вихідних) на засідання, «більшовицька» частина Верховної Ради ухвалила постанову про проведення дострокових парламентських виборів. Щоправда, одночасно з виборами Президента і після внесення відповідних змін до Конституції, які до 15 червня доручено підготувати тимчасовій спеціальній комісії — з урахуванням пропозицій Президента та інших учасників процесу.

Попри те, що лідери партій коаліції звернулися до міжнародної спільноти та європейських установ із закликом про міжнародне співробітництво, позиція Європейської комісії залишається незмінною: нинішня політична криза є внутрішньою справою України.

Пам'ятник радянському солдату, перенесений з центру Таллінна на військовий цвинтар на околиці, дав початок найбільшій російсько-естонській кризі з часів окупації Естонії Радянським Союзом. Такої антиестонської істерії в столиці колишньої імперії не спостерігалося навіть у 1989-му, коли «в пакеті» з рештою прибалтійських республік країна заявила про вихід зі складу СРСР.
Сьогодні «піхота» у складі агресивних молодиків з прокремлівських (!) молодіжних організацій «Наші», «Молода гвардія» взяла в облогу амбасаду Естонії в Москві. А «важка артилерія» — урядові структури РФ — роздумують про можливість депортації естонців та про запровадження санкцій проти Естонії. Втім маленька Естонія зараз дуже могутня — з тієї простої причини, що вона член Європейського Союзу.

Адміністрація підмосковного міста Хімки заборонила проведення мітингу 9 травня на місці щойно зруйнованих пам'ятника та поховання загиблих в Другій світовій війні льотчиків-героїв, повідомляє інтернет-сайт радіостанції «Ехо Москви». Один з організаторів мітингу під назвою «Росії – здоровий глузд» Микола Москвиченко повідомив, що міська влада порекомендувала провести цей мітинг у лісі. Пам'ятник та поховання шести воїнів Великої Вітчизняної війни, які розташовувалися перед місцевим НВО ім. Лавочкіна, були ліквідовані за рішенням адміністрації Хімок 18 квітня.