Минулої осені дизайнери виписали всім модницям рецепт на весну-літо — готуй міні взимку — і проголосили курс на дискотеку 80-х. Короткі спідниці й міні-шортики протрималися недовго, осінь-зима 2007—2008 пройде під знаком тоталітарного міді, спокійних зимових кольорів — насамперед чорного, сірого і білого, і нарешті мода дає жінці право вибору — елегантна, педантична класика, на чому особливо наполягали дизайнери Нью-Йоркського Тижня моди, чи футуризм і мінімалізм.

Як журналіст, який за першими двома «українськими» «Євробаченнями» спостерігав власне з ЄС, а інші два провів днюючи і ночуючи за київськими та афінськими кулісами, дозволю собі зауважити, що Україна має викривлене поняття про цей конкурс. Ми беремо в ньому участь усього лише четвертий рік, а Євробачення знало і 60-ті, і 70-ті, трансформувалося, змінюючи свої пріоритети. Прихильники конкурсу — це доволі вузька спільнота, яка щороку приїздить потусуватися на черговий травневий фестиваль, розслабитися за гальбою пива в Євроклубі, співаючи композицію представника Британії у 69-му, Туреччини у 2003-му, чи будь-яку пісню з веселенькими притопами-прихлопами. А глядачі конкурсу — це ситі європейці, які зазвичай дивляться нудні реаліті-шоу по тіві. Достойним уваги «Євробачення», на мою думку, є тільки тому, що це справді єдиний музичний конкурс, який об'єднує 42 країни Європи. А ми зі своїм хворобливим прагненням до неї потрапити готові вчепитися в горлянку кожному, хто не поділяє наших уподобань щодо вибору виконавця.

Завтра в австралійському Мельбурні розпочинається найцікавіше з програми чемпіонату світу з водних видів спорту — турнір плавців у 50-метровому басейні. Саме в цьому, єдиному з п'яти номерів програми збірна України може розраховувати на медалі. В інших дисциплінах наші спортсмени вище п'ятого місця не піднімалися.

Усе-таки не даремно обурені фанати Кайлі Міноуг іронізували з приводу нового кохання колишнього хлопця співачки, французького актора Олів'є Мартінеса. Мовляв, даремно Олів'є покинув Кайлі заради ізраїльської моделі Сари (або Сараї) Гіваті — їй нічого, окрім грошей та зв'язків, не потрібно. Так воно чи ні, але дивіденди від роману з Мартінесом Сара вже отримує. Бо поки закоханий актор знайомив на 16 років молодшу подругу з батьками, демонструючи їй серйозність своїх намірів, Гіваті прикинула, що завдяки цьому роману може вийти на значно вищий кар'єрний рівень, ніж зараз.

Джон Траволта усім своїм виглядом демонструє, що зіркова хвороба йому не загрожує. Актор запросто спілкується з прихильниками, не надто шпетить надокучливих журналістів і активно допомагає місту Окала (штат Флорида), поблизу якого мешкає. Траволта придбав собі віллу під Окалою чотири роки тому й відтоді встиг зробити кілька пожертв на будівництво доріг, благодійність тощо.

З точки зору пішохода, велика «пробка» — це лише можливість спокійно перейти дорогу. Причому в будь-якому місці!

Учорашнє засідання парламенту почалося з відра крижаної води, яке головуючий Олександр Мороз вилив на голови опозиції. Спікер оголосив про входження дев'яти депутатів із фракцій «Нашої України» та БЮТ до коаліції національної єдності. Так, саме єдності — вранці на своєму засіданні «антикризовики» вирішили перейменуватися. Хоча про яку «національну єдність» ідеться, коли до більшості приєдналася тільки дрібка «помаранчевих», і то «нечистокровних»? У народі «антикризову» коаліцію влучно охрестили «кризовою», а «антикризовиків» — «кирзаками». Тож від перестановки назв суть не змінюється. Значно важливіше — методи, якими послуговуються «кирзаки» під час скуповування хитких опозиціонерів (приміром, подейкують, що зміна орієнтирів «промисловцями і підприємцями» обійшлася у 50 мільйонів). А ще важливіше — загроза, яка постане тоді, коли процес перекуповування продовжиться, і «донецькі» справді матимуть конституційну більшість у 300 голосів.

(Закінчення. Початок — у вчорашньому номері «УМ»)