Внутрішнє палестинське протистояння між організацією ФАТХ, яка підтримує палестинського президента Махмуда Аббаса, та організацією ХАМАС, яка стоїть за спиною прем'єр-міністра Ізмаїла Ханії, впродовж останніх десяти днів забрало життя більше 50 палестинців. Досягнуте в ніч iз неділі на понеділок вже п'яте перемир'я вчора зберігалося обома сторонами. Але як довго? Конфлікт вилився за межі Сектора Газа, оскільки радикальне крило організації ХАМАС знову погрожує терористичними замахами на території Ізраїлю, та наприкінці минулого тижня відновило обстріл iз саморобних ракет «Касам» сусідніх ізраїльських територій, передусім міста Сдерот.

Галасування РПЦ про «розкольництво» і «неканонічність» Київської церкви нагадує «психічну атаку». Насправдi російським церковникам є що приховувати і від чого відволікати увагу і української, і світової громадськості. За п'ять століть після неканонічного акту розколу (15 грудня 1448 року Київську кафедру було перенесено до Москви i вперше було обрано митрополита без згоди Вселенського патріарха), її ієрархи й паства загіпнотизували себе думкою, що центр православ'я міститься у Москві, а завдання церкви — слугувати державі.

Перехід настоятеля автокефального храму в селі Вікторів Галицького району в лоно греко-католицької церкви став останньою краплею, що переповнила чашу терпіння митрополита Галицького УАПЦ Андрія. «Я пропоную встановити своєрідний мораторій на перехід священиків, аби зупинити цей хаос, — сказав «УМ» владика Андрій. — Навіть за СРСР була передбачена певна процедура, яка унеможливлювала подібні дії. Тоді існувала так звана реєстрація, яка впорядковувала систему богослужіння в конкретному храмі: священик отримував указ від єпископа і дозвіл від комітету у справах релігії. Якщо він залишав прихід, то автоматично позбавлявся права займатися тут душпастирською діяльністю».

Мешканці Голосіїво та Теремків часто обирають для вечірньої прогулянки паркову територію Національного виставкового центру. Особливо у час, коли тут квітне бузок. Але одного такого травневого вечора їм було не до романтичних променадів та розмов під місяцем. Усіх цікавило, що відбувається поблизу сьомого павільйону: чому так багато світла, техніки та гарно вбраних людей і що означає цей дивний напис на барельєфі: «Фестиваль фестивалів». «Тут голландці кіно знімають», — пояснюють чоловіки в костюмах та метеликах, які на лавочці чекають свого зіркового часу. Це так звана масовка, якій доведеться зображати натовп, що шаленими оплесками, криками та квітами зустрічає гостей кінофестивалю провінційного радянського міста, адже дія фільму починається у 1985 році десь у Росії. «Хто режисер? » — питають перехожі. Коли звучить ім'я Йоса Стеллінга, чимало людей кліпає очима та, намагаючись не виказувати своєї необізнаності, тихенько відходять у темряву з території, залитої світлом кінопрожекторів.

Ще кілька років тому Ігоря Талалаївського можна було б звинуватити у надмірному творчому авторитаризмі. Створивши театр «Ательє16», учень Едуарда Митницького заходився наповнювати репертуар власними виставами. Критики вже розмірковували над тим, а чи не пора називати «Ательє16» театром авторським. Але Талалаївський, як з'ясувалося незабаром, хотів бачити у своєму театрі найрізноманітніші вистави і почав активно запрошувати у постановники до «Ательє16» режисерів з України і не тільки. Олег Ліпцин вписав до афіші спектакль «Цілую, Оскар», Лінас Зайкаукас — «Чекаючи на годо» та «Сестри Прозорови», а худрук Театру на Подолі Віталій Малахов — виставу «Самовбивця», прем'єра якої відбулася кілька днів тому.

Четвертий рік поспіль за звання кращої команди країни сперечаються «Азовмаш» і «Київ». Цього разу протистояння у фінальній серії суперліги до трьох перемог клуби почали у столиці, оскільки кияни стали переможцями регулярного чемпіонату.

На ринг у німецькому місті Гамбург відстоювати свої високі звання минулої суботи вийшли одразу двоє наших співвітчизників. Сергій Дзинзирук у головному поєдинку вечора вже втретє захищав титул чемпіона світу за версією WBO у першій середній вазі (до 69,9 кг). Попри бажання 31-річного броварчанина проводити об'єднувальні бої з кращими боксерами за іншими версіями, його промоутер Клаус-Пітер Коль поки що або не може, або не бажає йти на подібні кроки. Тож цього разу наш шульга на прізвисько Бритва доводив свою перевагу над досі непереможним бразильцем Карлосом Насіменто, в активі якого було 16 вдалих дуелей. Проте латиноамериканець посідав лише сьоме місце в рейтингу WBO.

Символічну крапку в українській інтризі поставив Львів. «Карпати», які не надто товаришують із братами Суркісами, взяли та й не дали виграти в себе на полі «Шахтарю». Власне, з таким настроєм, із яким підійшли до свого «матчу року» «Карпати», програвати було просто неможливо. Тим більше, що фани забезпечили своїй команді просто несамовиту підтримку рівня щонайменше італійської серії А.