Вирішив Янукович увечері розслабитися і подивитися по телевізору КВН. Дивиться, сміється. Звертається до Герман:
— Оце пацани зажигають... Я що, дійсно так говорю?
— Вікторе Федоровичу, це поки що новини. КВН — через 20 хвилин.

Хоч би що там казали, але світовий форум в Японії продемонстрував переваги нової системи суддівства. Нагадаємо, революційні правила, апробовані в сезоні—2003/04, викликали безліч нарікань із боку тренерів, спортсменів та журналістів. Усі стверджували, що нововведення абсолютно не зрозумілі простому глядачеві, який звик до оцінок на кшталт 5.9—6.0. Багато хто нарікав, що складність програм «геть убиває» артистизм, та й об'єктивності у роботі суддів, мовляв, ніскілечки не додалося.

На головному старті року «водників» в Австралії завершився дев'ятий змагальний день, а українська команда й досі без нагород. В останніх номерах програми наші спортсмени все ближче підходять до заповітного п'єдесталу, але зійти бодай на третю сходинку їм поки що не вдається.

Власне, увесь передматчевий ажіотаж навколо гри Фарери — Україна зчинився навколо стану газону у Тофтірі, бо поле ще на початку тижня вкривав сніг, підігріву там немає та й, узагалі, в березні на Овечих островах (а саме так перекладається назва Фарер) національні збірні ще ніколи не грали. Але матч відбувся, завершився з прийнятним рахунком, і травм ніхто з гостей не отримав.

Справжніми героями минулого уїк-енду стали футболісти збірної Казахстану, які вперше виграли, виступаючи під егідою Європейської федерації. Причому битими в Алмати виявилися не якісь там аутсайдери, а доволі сильна збірна Сербії. За гостей повний матч відіграв захисник київського «Динамо» Мар'ян Маркович.

За своєю значимістю в історії нашої країни Ярослав Мудрий може дати фору будь-якому іншому князеві, який правив Україною. Він об'єднав під своєю владою все Лівобережжя, ставши єдиним володарем Київської держави. З його іменем пов'язують створення першої писемної збірки законів і впровадження в життя ще на початку ХІ століття писаного права. При Ярославі Мудрому споруджено Софіївський собор, створено перші бібліотеки, засновано нові міста. Але історія, як відомо, оперує датами і фактами, намагаючись не дуже вникати в психологію подій. Натомість мистецтво завжди прагнуло копнути якомога глибше і знайти «між рядками» якщо не сенсацію, то принаймні тему для обговорення. Наприклад, про що думав Ярослав Мудрий, об'єднуючи два береги Дніпра, які плани будував, і що про все це, власне, говорили його сучасники? Відповіді на ці та інші питання «зашифровані» в опері Георгія Майбороди «Ярослав Мудрий» (за поемою Івана Кочерги) , прем'єра якої відбулася у Національній опері 25 березня.

Цьогорічний конкурс присвячено 75-річчю з дня народження прекрасного педагога, дочці видатного українського композитора, фольклориста і диригента Михайла Вериківського, Олені Вериківській. Пані Олена все своє життя віддала Вищому музичному училищу ім. Р. М. Глієра. Регіональний конкурс юних піаністів — теж ініціатива Олени Михайлівни, серце якої перестало битися два з половиною роки тому.

Документ, під яким Юрій Богуцький має поставити свій автограф, почали готувати ще наприкінці минулого року. Тоді до Києва приїздив очільник Федерального агентства з культури та кінематографії РФ Михайло Швидкой, з яким пан Богуцький і накреслив план дій щодо розвитку україно-російських культурних відносин . На прес-конференції «Найближчі перспективи українсько-російських культурних зв'язків» Юрій Петрович розповів як про саму Програму, так і про деякі механізми, що мають забезпечити її дієвість. «З одного боку ця Програма традиційна, — визнав міністр. — Але вона потрібна нам для того, щоб наші фінансові органи могли врахувати й внести потрібну кількість коштів на майбутній рік і подальші роки».

Російські кіношники знову довели конкурентоспроможність свого продукту. Слідуючи кон'юнктурі ринку, вони зняли і презентували добру романтичну стрічку «В очікуванні дива» — ще одну історію Попелюшки. «Ми залюбки дивимося казкові фільми, зроблені в Голлівуді. Але до сьогодні у нас не було своїх сучасних казок, в які так хочеться повірити», — говорить із цього приводу виконавець однієї з головних ролей, Фея, Володимир Крилов, якому теж набридли стрілялки та кров на екранах.