Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
«Ярослав Мудрий». Історична опера з політичним підтекстом. (Фото Прес-КIТ.)
За своєю значимістю в історії нашої країни Ярослав Мудрий може дати фору будь-якому іншому князеві, який правив Україною. Він об'єднав під своєю владою все Лівобережжя, ставши єдиним володарем Київської держави. З його іменем пов'язують створення першої писемної збірки законів і впровадження в життя ще на початку ХІ століття писаного права. При Ярославі Мудрому споруджено Софіївський собор, створено перші бібліотеки, засновано нові міста. Але історія, як відомо, оперує датами і фактами, намагаючись не дуже вникати в психологію подій. Натомість мистецтво завжди прагнуло копнути якомога глибше і знайти «між рядками» якщо не сенсацію, то принаймні тему для обговорення. Наприклад, про що думав Ярослав Мудрий, об'єднуючи два береги Дніпра, які плани будував, і що про все це, власне, говорили його сучасники? Відповіді на ці та інші питання «зашифровані» в опері Георгія Майбороди «Ярослав Мудрий» (за поемою Івана Кочерги) , прем'єра якої відбулася у Національній опері 25 березня.
Вистава з такою ж назвою уже йшла у Театрі опери та балету імені Тараса Шевченка — прем'єра попереднього «Ярослава Мудрого» була презентована ще в 1975 році, вистава у репертуарі була більше десяти років. Цього разу за «Ярослава Мудрого» взявся молодий режисер Анатолій Солов'яненко, і цей проект обіцяє стати однією із наймасштабніших вистав сучасного українського театру. Судіть самі: на сцену виходили двісті виконавців плюс музиканти оркестру... У картині «Бій з печенігами», яка передує фінальній частині опери, був навіть балет — цю складову вистави взяла на себе балетмейстер Аніко Рехвіашвілі.
На постановку «Ярослава Мудрого» витратили 400 тис. грн. Половину грошей надало Міністерство культури і туризму, ще двісті тисяч у виставу вклав сам театр. У роботі над спектаклем було чимало труднощів, але команда проекту перед ними не пасувала. «Партитуру опери не публікували жодного разу, хоча мала дві редакції, — розповів диригент Михайло Дядюра. — Збереглася остання, з правками Стефана Турчака. Проте вона не відповідала текстам клавіру, який було надруковано. Тож доводилося дуже ретельно розбирати кожну галочку чи зірочку, якими Турчак позначав ці невідповідності. А оскільки запитати вже ні в кого, доводилося вирішувати самим. Це колосальна робота».
Перші партії «Ярослава Мудрого» виконують Сергій Магера, Богдан Тарас, Тарас Штонда, Лідія Забіляста, Світлана Добронравова... Декорації (художники — Тадей та Михайло Риндзаки) витримані у стилі епохи Ярослава Мудрого, в оформленні навіть використали елементи старовинного іконопису.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>