Коаліція не розбирає наметові містечка в центрі Києва, але кількість маніфестантів різко зменшилася.
Спека, яка підіймає червону рідину в термометрах до позначки 40 градусів, забила ще один цвях у ймовірність «народного повстання». У центрі Києва тепер ви не побачите палкого політичного ентузіазму. Не було його там і раніше, але зараз це просто спітніле сонне царство. Люди, які там отаборилися, мріють, що нинішнє нудне дійство скоро закінчиться. Хоча «на мікрофон» у цьому й не зізнаються...

Сьогодні минає ще один виборчий «дедлайн». Центральна виборча комісія оголосила попередження, що в четвер о 24.00 закінчується термін подання документів у ЦВК для реєстрації кандидатів у народні депутати. Центрвиборчком повідомив, що станом на вчора кандидатські папери на площу Лесі Українки принесла тільки одна політична сила — мало кому відома Партія народної довіри, що базується передусім в Одесі.

Популістський пінг-понг із законом про підвищення мінімальних зарплат та пенсій почався. І, як видно, уряд обирає стиль шантажу і контрпіару, а не силового продавлювання свого рішення.

«Ішов 2015 рік. Янукович і Ющенко майже домовилися про дату проведення дострокових парламентських виборів...» — так деякі дотепники вже почали перероблювати перманентний анекдот, який в українському політикумі з різними «умовами задачі» («...тривала спікеріада», «...переговори про створення коаліції» тощо) курсує вже не перший рік. Однак, схоже, поспішили — процес таки наближається до завершення. Принаймні після канівської заяви Президента про те, що до кінця поточного тижня дату виборів буде названо, відступати вже нікуди. На Банковій налаштовані рішуче — нескінченні переговори набридли не лише потенційним виборцям і закордонним «спостерігачам», а і їхнім безпосереднім учасникам. Або щонайменше одній зі сторін. Бо інша таки дивує: так, скажімо, під час позавчорашньої зустрічі з президентом ПАРЄ Рене ван дер Лінденом Прем'єр Янукович «нічтоже сумняшеся» заявив, що його нібито згоду на проведення дострокових виборів «неправильно зрозуміли». «Я не говорив про дострокові вибори. Йшлося про те, що треба зробити на той випадок, якщо вибори все-таки будуть визнані необхідними», — цитує лідера коаліції газета «Коммєрсант».
Олександрові Морозу й компанії такі слова — бальзам на душу, адже десятиденної давності поява перед ЗМІ двох Вікторів, які заявили, що домовилися про проведення дострокових виборів, для інших учасників коаліції пролунала як грім з неба. Однак пізно, проффесоре, пити «Боржомі», коли слова про згоду на вибори вже вилетіли. Зрештою, про щось же він там, на Банковій, увесь цей час із Президентом домовлявся?

Блок Тимошенко посилив свої позиції у владі, а Президент продемонстрував, що його наміри серйозні, а настрій на дострокові вибори — вкрай рішучий. Учора своїм указом Віктор Ющенко призначив першим заступником секретаря РНБО Івана Плюща «праву руку» Юлії Тимошенко — Олександра Турчинова. Партія регіонів вустами свого штатного речника, нардепа Василя Кисельова вже розцінила цей крок Президента як можливу спробу «силового варіанту розв'язання конфлікту».

Дев'ять військових кораблів США з 17 тисячами вояків на борту вночі пройшли через вузьку Ормузьку протоку і вчора на світанку увійшли в Перську затоку, повідомляє агенція «Рейтер». Це найбільша демонстрація сили США біля берегів Ірану з 2003 року, коли Вашингтон готувався до інтервенції в Ірак. Нині Іран не був попереджений про проходження ескадри США, до складу якої входять два великі авіаносці, через міжнародні води Ормузької протоки — головної світової артерії руху нафтових танкерів. Командувач групою кораблів США адмірал Кевін Квінн повідомив учора під час імпровізованої пресової конференції на борту авіаносця «Джон С. Стенніс», що мета — провести давно заплановані навчання, щоб переконати союзників США у районі Перської затоки: цей регіон перебуває в безпеці.

Щонайменше 20 осіб загинули та 30 отримали поранення в результаті вчорашнього замаху терориста-самогубці в місцевості Мандалі на сході Іраку. Терорист із вибухівкою на паску «десантував» повітря у місцевій кав'ярні.

Виявляється, відвідини Лівадії — давнішня мрія леді Мері Соамс. І навіть колись привід для заздрощів до рідної сестри Сари, котрій пощастило побувати з іменитим батьком у цих місцях під час Ялтинської конференції у лютому 1945-го. А от 22-річна на той час Мері не змогла скористатись нагодою і родинними зв'язками, бо якраз проходила військову службу молодшим офіцером на зенітній батареї. Проте згодом, п'ять місяців потому, все ж надолужила «історичну прогалину», особисто супроводжуючи главу сім'ї на не менш важливу по Другій світовій війні — Потсдамську конференцію, де Уїнстон Черчілль, Йосип Сталін і Гаррі Трумен краяли післявоєнну Європу на сфери впливу.