Написати про нещасний випадок, який трапився із десятилітньою Танею Лагодою з мого рідного села Лютенські Будища на Полтавщині, мені не дозволяла безжальна близькість у часі цієї трагедії. Та й про великі людські вчинки пишуть не одразу: має прийти їхнє осмислення, мають закарбуватися і стати щоденними супутниками втрата і біль. Тетянка пішла з життя останнього слізно-дощового дня червня. Маю розповісти про її саможертовний подвиг. Аби хоч у такий спосіб промовити ті слова, які вона не встигла сказати, аби закликати кожного — бережіть наших дітей.

Коли в 1999 році Гжегож Мотика і Рафал Внук видали спільну книжку «Пани і різуни», яких тільки образ у свій бік вони не почули. «Мотика роздряпує мурашник польсько-українських стосунків»; «ніяких розмов із бандитами бути не може»; «що можуть знати молоді про ті події?» тощо. У тій книзі вперше було заявлено про спроби порозуміння між представниками Армії Крайової (пізніше «Воля і Незалежність») та УПА на теренах Закерзоння. Починаючи від невеликих зустрічей на локальному рівні на Підляшші і Ряшівщині, аж до спільного нападу на будівлі органів комуністичної влади в Грубешеві. І хоч про ці факти знала широка громадськість, уявити спільні відзначення річниць цих порозумінь, відкриття спільних пам'ятних знаків під егідою ветеранських організацій з обох сторін досі було фантастикою.

16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо (Нью-Мексико, США) пролунав перший в історії людства ядерний вибух. А вже на початку серпня атомні бомби забрали життя тисяч мешканців японських міст — Хіросіми та Нагасакі. Мало хто з українців здогадувався, що детонатори, використані у перших таких бомбах, розробив їхній земляк — Георгій Кістяківський. Із початком війни уряд США залучив цього талановитого хіміка до досліджень, пов’язаних з Манхеттенським проектом» — американською дослідною програмою з розроблення атомної бомби.

Відкритий лист до чиновників, української громадськості та преси, написаний батьками вихованців хокейної команди «Дружба-78», вже встиг потрапити до новин загальноукраїнських ЗМІ. Автори послання повідомляють про намір попросити для своїх хлопців притулку у США. Юні спортсмени зараз якраз перебувають у Філадельфії на міжнародному хокейному турнірі One Hockey. «На даний момент наші діти стоять перед вибором, — пишуть харків'яни, — стати добропорядними, що поважають державу, громадянами і патріотами своєї країни чи перетворитися на людей «кримінальної системи» Сергія Брижі (директора спортивної школи) та Геннадія Кернеса (секретаря міськради), які уособлюють владу у нашому місті. А значить, повернутися до країни, де особисті інтереси чиновників вище тих, чиї інтереси вони покликані захищати».

Спалах кишкової інфекції відправив на лікарняне ліжко майже половину гостей, які 14 липня погуляли на весіллі в селі Малий Жолудськ Володимирецького району, що на Рівненщині. Молодята покликали на свято понад 200 своїх друзів та родичів із шести населених пунктів. А протягом наступних двох днів 72 дорослих та 19 дітей були госпіталізовані з ознаками гострої кишкової інфекції.

Кінець минулого тижня, як відомо, приніс неприємну новину для усіх власників американської грошової одиниці. Долар встановив власний антирекорд, упавши до позначки 1,3814 щодо євро. Таким чином, лише за один тиждень він знецінився щодо єдиної європейської валюти на 1,3 відсотка, а за період із січня — на 4,5%.

У неділю вночі у кардіологічному відділенні 23-ї московської лікарні помер російський концептуальний поет і авангардний художник, автор понад 35000 віршів і величезної кількості (обов'язково малював щоночі) графічних робіт, колажів, інсталяцій, перформенсів Дмитро Олександрович Пригов (по-батькові Пригов писав обов'язково — це концепція). У ніч на 7 липня 66-річного Дмитра Олександровича госпіталізували з обширним інфарктом, передає РІА «Новостi»: з огляду на дуже важкий, «реанімаційний» стан, медики зробили кілька операцій поспiль. Останні дні він не приходив до тями, і лікарі підтримували його життя апаратом штучного дихання. Перед смертю Дмитро Пригов упав у кому — медики діагностували кардіогенний шок, що викликав ішемію всіх органів.

Минулої суботи Народна партія Володимира Литвина долучилася до числа політичних сил, хто почав агітаційну кампанію ще до того, як офіційно розпочався виборчий процес. На телебаченні почали крутити ролики з екс-спікером у головній ролі (знову «мені болить Україна»), у Києві відбувся з'їзд НП. За його підсумками, «народники» виносять на суд громадськості проект своєї програми та список кандидатів у депутати. Суспільство зможе відкоригувати та внести свої пропозиції щодо нього. Саме на «народності» партія Литвина будуватиме свою кампанію.

Наприкинцi минулого тижня російська газета «Вєдомості» розповсюдила інформацію про те, що в Держдуму передано урядом РФ законопроект про денонсацію договору з Україною про засоби системи попередження про ракетний напад і контролю космічного простору. Йдеться про дві радіолокаційні станції, в Мукачевому та Севастополі, і супутникову систему протиракетного спостереження, розташовану поблизу селища Сонячногірське у Криму, які з 1992 року Росія орендує в України. Тепер росіяни хочуть відмовитися від послуг українських РЛС. Принаймні інформацію про денонсацію згаданого договору, яка широко крокує пресою обох держав, російська сторона не спростовує.