«Чи любите ви морозиво?» — поцікавився у представника секретаріату Кабміну голова комісії з інноваційної та інвестиційної діяльності Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України, кандидат технічних наук Іван Галенко на «круглому столі» «Реалізація державної інноваційної політики в Україні», що відбувся позавчора в Державному агентстві з інвестицій та інновацій. «Звичайно, а хто ж не любить», — віджартувався урядовець. «То, будь ласка, не їжте його, доки не буде введено у дію в повному обсязі закон про трансфер технологій: відмовлять нирки, і не зможете скористатися перевагами від членства України в СОТ».

Уфойє харківського торговельно-розважального центру «Україна» днями пройшов концерт... квартету академічного симфонічного оркестру філармонії. Класична музика у виконанні елітарних музикантів лунала тут неспроста. Благодійний фонд «Ренесанс» та обласні чиновники розпочали масштабну акцію зі збору коштів на реставрацію одного з найстаріших особняків міста. Прозорі урни, розраховані на щедрість городян, віднедавна з'явилися у багатьох супермаркетах. Вищезгаданий концерт став свого роду заохочувальним дійством, яке триватиме у місті кілька місяців і завершиться вже четвертим за рахунком благодійним аукціоном «Ренесанс».

Понад 1100 вихованців шкіл з 18 областей, які нині відпочивають у державному дитячому центрі «Молода гвардія», започаткували свято вітчизняного юнацтва — День України. Вже о 10-й ранку минулих вихідних у таборах «Зоряний», «Сонячний», «Прибережний» почалася експрес-гра «Стежками твоїми, Україно», до якої зазда-легідь готувалися близько ста вожатих та їхні вихованці — передусім діти з інтернатів Запорізької, Чернігівської, Донецької, Черкаської, Дніпропетровської областей, Криму та інших регіонів, діти з малозабезпечених родин, а також переможці обласних турів всеукраїнського конкурсу імені Петра Яцика та обласних предметних олімпіад, що здобули право оздоровитися на найкращому з одеських пляжів — у «Молодій гвардії».

Днями на могилі видатного українського художника Івана Дряпаченка в його рідному селі Василівці Козелещинського району урочисто відкрили пам'ятник митцю. Земляки повернули односельцеві своєрідний борг пам'яті. Адже, попри те, що полотна живописця прикрашали найпрестижніші галереї колишнього Союзу, починаючи з московської Третьяковки і ленінградського Ермітажу, для більшості нефахівців він залишався маловідомим, невідкритим.

На рідній Миколаївщині талановитого педагога Леоніда Ржепецького добре знають. Він — завідувач кафедри національного виховання Миколаївського муніципального колегіуму та голова правління Миколаївського обласного відділення українського Фонду культури.

Минулий тиждень у Ромнах закінчився мітингом, що чітко позначив позиції учасників акції, яка почалася там напередодні. «Свободу Сергію Верхогляду» — написано на гаслах мирного спротиву порушенню прав людини. Сергій понад два роки перебував у камері попереднього ув’язнення. Молодого чоловіка звинуватили у вбивстві, що відбулося у січні 2005 року. Чи ж потребує він захисту?

Після того, як увесь світ облетіли телекадри про побиття дебелим «беркутівцем» беззахисної дівчини-уболівальниці, навіть затяті оптимісти затямили, що наша міліція нас що завгодно — тільки не захищає! Жах ще й у тому, що аналогій у нашій державі на всю спантеличену побаченими телекадрами Європу вистачить. Віднедавна однозначну оцінку діям силовиків почав давати і колектив Запорізької дитячої залізниці.

Історія банди, про яку піде мова, коротка — її кримінальна «біографія» тривала приблизно півтора року. Однак за цей час вона встигла стрімко пройти шлях розвитку по висхідній, який можна назвати хрестоматійним. Перші епізоди датуються осінню 2003 року, коли кілька юнаків із міста Гнівань внадилися до розташованого неподалік дачного масиву, де після закінчення сезону господарі позамикали будиночки і перебрались до основних помешкань. Хлопці ламали замки, проникали до будиночків і обкрадали їх, вивозячи чуже добро на автомобілі. Уже перша із задокументованих слідством крадіжок завдала потерпілому збитків на 8,7 тис. гривень.

Мало хто з нас замислюється, яким вмістилищем небезпек і ризиків може бути наша — зазвичай омріяна та в усіх сенсах дорога — квартира. Узяти, приміром, кухню. Спочатку її фарбують, лакують, «заплитковують», умебльовують. Потім завбачливо напихають різноманітною технікою — холодильник, електрочайник, міксер, кухонний комбайн, тостерниця, бутербродниця, «печивниця», мікрохвильова піч... А щоб усе це мало ідеально чистий вигляд, хороші господині заповнюють полиці спеціальної шафки миючими, сипучими, бризкаючими засобами. Для такої «компанії» і продукти треба підбирати відповідні — у яскравих коробочках і з блискучими етикетками. Але всі ці потрібні, гарні й модні предмети нашого щоденного побуту, як і продукти щоденного харчування, містять безліч зовсім не симпатичних хімічних речовин...