У Періс Хілтон, схоже, великі проблеми з почуттям гумору. Американська світська левиця номер один обурилася, що її зобразили в карикатурі, і тепер вимагає за це моральної компенсації. Причому не в абикого, а в одного з найвідоміших у світі виробників вітальних листівок, компанії Hallmark.
Низкою скандалів обернулася щорічна церемонія вручення нагород MTV Video Music Awards2007, яка вперше відбувалася в ЛасВегасі (конкретно — в казино «Палмз»).
Врахувавши кількість людських жертв, спричинених ураганом «Фелікс», метеорологи вирішили перейменувати його в «Нестора».
Сарказм міністра транспорту Миколи Рудьковського та його колеги по уряду Нестора Шуфрича, яких Рада нацбезпеки та оборони рекомендувала Кабінету Міністрів відсторонити від посад, виявився передчасним. Напевно, жоден із них не розраховував, що пікети відомств, які вони очолюють, будуть якщо не масовими, то довготривалими. Інакше як можна пояснити іронічну «щедрість» душі як одного, так і іншого, які раптом вирішили забезпечити прихильників «помаранчевих» бутербродами? Хоча і тут міністри, м’яко кажучи, злукавили перед народом. Адже спершу запропонували теплий прийом, а вже через декілька днів один із них почав звинувачувати присутніх під власним міністерством людей у неадекватності, а інший виставив контрпікет.
Минулого тижня Харківська облрада, всупереч логіці, таки затвердила обласну програму «Земля — людям». Жоден з депутатів не посмів проголосувати проти популістських, але таких привабливих обіцянок: 98 народних обранців були за, 11 утрималось.
Про те, що вся вільна земля у прилеглих до обласного центру районах викуплена вже давно і за великі гроші, харків’яни і чули, і бачать — розкішні котеджі заможних городян з усіх боків оточили мегаполіс. Але як тільки голова обласної ради Василь Салигін пообіцяв місяць тому усім бажаючим по 25 соток у 25–кілометровій зоні Харкова, людей раптом зрадило відчуття реальності. Вони вірять, що перед виборами може матеріалізуватися навіть земельне диво і добровільно шикуються у багатотисячні черги.
Нещодавно Рада економічних і соціальних досліджень оприлюднила результати опитування, згідно з яким діти відчувають стрес за 3—6 місяців до початку занять та ще кілька місяців після того, як переступили поріг школи. Адже не всі з прописних істин, очевидних для дорослих, може зрозуміти шестирічна дитина. Що означає «гарно себе поводити» — піднімати руку та намагатися відповісти на всі запитання вчительки чи, навпаки, сидіти тихенько і не заважати проводити урок? Незрозумілість вимог та тривожність батьків можуть бути причиною стресу «першачків». Як цього уникнути — радять психологи.
Я давно знав, що в Україні діють групи людей, які займаються відтворенням культури та побуту часів Київської Русі: шиють одяг, кують мечі, плетуть кольчуги, влаштовують турніри. Фестиваль «Ту стань!» у селі Урич, що затислося між горами на півдні Львівщини, був чудовою нагодою, щоб ближче познайомитися з тими романтиками і наочно запізнатися з культурою Середньовіччя. Назва фесту походить від імені фортеці Тустань, яку понад тисячу років тому звели на скелях Урича.
Насамперед, варто сказати, що «Ту стань!» означає «тут зупинись». В окремих місцинах Галичини й досі так кажуть. Чому така назва прив’язалася до фортеці, пояснити легко. Одним із головних завдань твердині був збір данини із купців. Їм і казали: «Ту стань».
Відучити алкоголіка від чарки — справа у багатьох випадках якщо не безнадійна, то дуже–дуже складна. І річ тут не лише у фізичній та психологічній залежності від випивки чи в неможливості вийти з кола своїх друзів–п’яниць. Як стверджує керівник Київської міської кризової психіатричної служби, психіатр Орест Чубко, іноді вийти чоловіку з п’яного угару заважає... власна дружина. І найцікавіше, що сама жінка ні за що не визнає своє «підривної діяльності»
Запитайте будь–кого з наших громадян, що таке «3 вересня». Навряд чи хто–небудь, навіть зі старшого покоління, відповість вам. А запитайте про «9 травня» — то майже всі згадають, що це — «День Перемоги» (дехто додасть: «над Німеччиною»). А 3 вересня — це також День Перемоги, тільки над Японією. «День Свята Перемоги над Японією», як було сформульовано в наказі Верховного головнокомандуючого І. Сталіна №373 від 03.09.1945. Ніхто цей наказ не скасовував, але ніхто цей день і не пам’ятає, і не святкує. Чому в СРСР «забули» про це «Свято Перемоги», пояснень може бути багато...Я не пропоную зараз шукати причини таких зигзагів радянської «історичної пам’яті», як не маю наміру брати до виконання наказ Сталіна і святкувати. Але вважаю, що, згадуючи про цей день в історії, ми маємо нагоду поміркувати над уроками тієї війни, яка почалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу і закінчилася 2 вересня 1945 року підписанням акту про капітуляцію Японії. Війни, яку в усьому світі називають Другою світовою війною і яка в нас досі вважається нібито «чужою» війною.
У залах очікування головного аеропорту країни курці й ті, хто не палить, тепер «мирно співіснуватимуть». При цьому першим не доведеться ховатися від других в окремих задимлених «курилках». Тютюнова компанія JTI подарувала аеропорту 14 компактних пересувних станцій для поглинання тютюнового диму й очищення від нього повітря.
