У Всесвітній день онкохворих дітей група веселих, бадьорих хлопців та дівчат піднімалася на один із високих курганів неподалік Музею запорізького козацтва. Сторонньому спостерігачеві було б важко повірити, що не так давно життя кожної дитини, юнака і юнки з цієї групи висіло на волосині. Усі вони були постійними пацієнтами онкодиспансерів і тривалий час боролися з такими важкими недугами, як лейкоз, пухлина мозку, нирки, саркома, лімфогранулематоз, меланома...
Другий у цьому році турнір в Україні під дахом — чемпіонат України (першим був національний Кубок у Запоріжжі) — сповна відповідає назві «зимовий». Цими днями в Сумах встановилася сніжна сонячна погода з температурою –17 удень. Через це навіть у манежі Української академії банківської справи, найкращій критій легкоатлетичній споруді держави, термометр показує всього +14–16. Тож спортсмени вдягаються тепліше й довго на одному місці не застоюються.
Дивовижна львівсько–київська формація «Атмасфера» презентувала свій другий альбом «Інтегро». Дебютний реліз «Забута любов» вийшов навесні 2010–го і супроводжувався низкою яскравих презентаційних концертів. І не лише в Україні. Музика «Атмасфери», насичена міксом екзотичних кельтських, індуїстських і давноукраїнських мотивів, припала до вподоби організаторам одного з найбiльших європейських фестивалів Prystanek Woodstock, який відбувається на заході Польщі. Ви спитаєте: чому не в Україні?
«Я вимагаю, аби ви припинили це катування!» — з такою заявою звернувся до судді Володимира Мінасова на останньому засіданні один з адвокатів підсудних Юрій Шуляков, який повiдомив, що його підзахисні не даватимуть свідчень, доки їх не нагодують! Виведені з камери о сьомій ранку і доправлені до зали засідань, Антон Харитонов, Сергій Дьомін і Євген Федорченко не одержали ані крихти хліба, ані склянки води! А конвой не дозволяв бодай напоїти хлопців водою. Якщо зважити ще й на постійні маніпуляції сторони звинувачення фактами, то можна зрозуміти стан підсудних, які, нагадаємо, так і не визнали своєї причетності до організації вибуху в Свято–Покровському соборі 28 липня 2010 року.
На п’ять Шевченківських премій, які буквально завтра вже й проголосують члени Шевченківського комітету, в сухому підсумку, в короткому списку претендують 12 митців, серед них Павло Вольвач із книжкою «Триб», що має на обкладинці бурлюківського «Князя Святослава». Фактично він «прийшов» до Комітету не з однією книжкою, а з двома, бо в цю збірку помістилася й попередня — «Тривання подорожі», яка виходила в 2007 році у тернопільському видавництві «Богдан». А взагалі–то в неї помістилося минуле поета — все до краплі, плюс його останній досвід — ходінь, розмов, поїздок, думок, київського письменницько–журналістського життя. Є письменники, які міняють світогляд на кожному етапі свого життя, Павло Вольвач доточує новопрожиті вірші до попередніх, і в київському Вольвачі легко впізнається запорізький — його туга, нудьга, романтика індустріальних околиць, проблиски безпричинного щастя — від сонця, друзів, степу чи дощу.
Під час першого засідання у Жовтневому суді Запоріжжя сторона звинувачення зачитувала свої висновки. Прокуратура стверджує, ніби ще у 2008 році Ольга Дьоміна заплатила 25 тисяч гривень за те, щоб її син Антон Харитонов, звинувачуваний у злодійстві, залишився паламарем Свято–Покровського храму. Одержавши компенсацію, настоятель дав розписку. Фігурує у матеріалах звинувачення й інша сума — до 75 тисяч гривень. Їх, за версією прокуратури, пані Дьоміна позичила у прихожанки Сусанни Крилової для спорудження храму, настоятелем якого повинен був стати... Антон Харитонов! Позаяк позичальниця не квапилася повертати гроші, пані кредиторша звернулася по допомогу до тодішнього настоятеля Свято–Покровського храму Олега Семенчука, а також до суду. Лише тоді Ольга Дьоміна, стверджує прокуратура, повернула основну частину боргу.
Вельми оригінальну акцію провели запорізькі рятувальники за участі рибінспекторів і міліціонерів. На скуте льодом Каховське водосховище вони вийшли з... рибою, закупленою в супермаркетах Запоріжжя. Почергово обходили закляклих на льоду рибалок і пропонували залишити ризиковані місця в обмін на кілька кілограмів товстолобика.
