До рейтингу найкращих міст для проживання, складеного журналістами та аналітиками видання «Коментарі», ввійшли 45 найбільших населених пунктів України. Їх оцінювали за рівнем зарплат, роботою сфери послуг, бюджетом розвитку міста й видатками на освіту та охорону здоров’я. Перша позиція цілком очікувано дісталася Києву, який, зокрема, став лідером за рівнем зар­плат. Як не дивно, на п’яти столиці наступає... Хмельницький. Тут найнижчий рівень заборгованості населення з оплати житлово–комунальних послуг. Окрім того, велика частка місцевих мешканців займається малим бізнесом (у Хмельницькому розташований один із найбільших ринків одягу в Україні), місто може також похизуватися темпами житлового будівни­цтва.

Українці, які вже призвичаїлися задешево літати до Європи, перебувають у депресії. Єдиний вітчизняний лоукост–перевізник, компанія «Візз Ейр» нещодавно різко підвищила ціни на свої квитки до Західної Європи. Обіцяного ж масового виходу на український ринок зарубіжних дешевих авіакомпаній, які, за задумом, мали би становити конкуренцію «Візз Ейру» та примусити того здешевлювати свої послуги, не спостерігається. І найімовірніше, найближчим часом не буде! Принаймні такий висновок можна зробити після офіційних заяв високопоставлених чиновників.

Степана Бичека, 59–річного члена ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери, попри всі клопотання адвокатів, які звертали увагу правоохоронців на вік і слабке здоров’я їхнього підзахисного, таки засудили до двох років умовно за незаконне зберігання зброї. Нагадаємо, Бичек був одним із тих, у кого в січні під час візиту на Прикарпаття Президента Віктора Януковича і спікера Верховної Ради Володимира Литвина міліціонери нібито вилучили цілий арсенал зброї, звинувативши у підготовці замаху на перших осіб держави. Зокрема, йшлося про автомати Калашникова, набої, радіостанції й навіть грим для зміни зовнішності.

Учора прес–служба обласної прокуратури повідомила про завершення досудового слідства у справі про звинувачення 28–річної мешканки Запорiжжя в ігноруванні материнських обов’язків. Народивши ще сімнадцятирічною, вона впродовж десяти років не дбала про сина, навiть дошкільні освітні заклади дитя не відвідувало. Підріс — подався на вулицю, яка й «виховувала» хлопчика. Взяли на облік як неблагополучного, невдовзі служба у справах неповнолітніх влаштувала його до спеціального притулку, та горе–мати не переінакшилася: жодного разу не провідала сина, пиячила й далі, ніде не працювала.

Черговий масштабний викид червоного шламу в області став причиною справжньої паніки: люди готові одягати протигази, аби не дихати отруйним пилом. А ось чиновники не тільки не бажають визнавати це надзвичайною подією, а й раді оголосити територію навколо Миколаївського глиноземного заводу заледве не курортом. Однак серед людей більш поширена думка, що саме через постійні викиди червоного шламу Миколаївщина вибилася у лідери України за кількістю онкологічних захворювань. «Кількість хворих збільшується з року в рік, — розповів «УМ» лікар обласного онкодиспансеру Микола Дерюгін. — Думаю, високому рівню зростання захворюваності вельми сприяють викиди як iз глиноземного заводу, так і з інших промислових підприємств».

Після двомісячного обурення громадськості, клопотань адвокатів, народних депутатів і рідних затриманих членів ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери, яких, нагадаємо, за версією самих міліціянтів, спершу нібито затримали за підозрою у причетності до пiдриву статуї Сталіна в Запоріжжі, а згодом перекваліфікували статтю й обвинуватили у вiдпилюванні голови пам’ятника, з–за ґрат вийшов один із затриманих — Віталій Вишнюк. Його перевели до тубдиспансера Запоріжжя. Хлопець захворів у буцегарні на туберкульоз. Щоправда, керівництво СІЗО, як і найвищі чини міліції, тривалий час визнавати й помічати цього не воліли.

Учора в український прокат вийшла фінальна частина трилогії «Кохання–зітхання». Цього разу тілесне перевтілення родини Голубєвих, добре відомої нашим глядачам, відбувалося за схемою: мама (Лія Ахеджакова) — донька (Крістіна Орбакайте), батько (Володимир Меньшов) — син (Гоша Куценко). Мистецьким об’єктом, за яким протягом фільму ганялася ця компанія, цього разу стала скринька з яйцями Фаберже, в яку, як з’ясувалося у фіналі, Петро Ілліч Чайковський заховав партитуру свого «Чижика–пижика».