Корона найбільш екологічно свідомої красуні у світі поїхала до Канади. Саме представниця цієї країни, 22–річна Джессіка Тріско здобула титул «Міс Земля–2007» на конкурсі, фінал якого проходив на Філіппінах.

У мене сусіди згори чечітку танцюють, у квартирі праворуч — молодята лаються, у стіну зліва цвяхи забивають... Ну як, як у таких умовах можна грати на барабанах!?

У цьому сезоні два найсильніші вітчизняні клуби — «Азовмаш» та «Київ» — беруть участь у турнірі, який проводиться під егідою Спілки європейських баскетбольних ліг (УЛЄБ) — організації, що фактично ворогує з Міжнародною федерацією баскетболу (ФІБА). Однак саме під крилом УЛЄБ виступають провідні клуби континенту, а менш авторитетні б’ються за право грати в її турнірах. Українські гранди тривалий час намагалися пробитися якщо не до Євроліги, то хоча б до Кубка УЛЄБ, і лише цього року зробили крок «нагору». Та й то лише у зв’язку зі збільшенням числа учасників другого за рангом клубного турніру Старого світу з 32 аж до 54!

Недарма кажуть, що американське харчування, м’яко кажучи, далеке од взірців здорової їжі. На недавньому чемпіонаті світу в Чикаго українські боксери переконалися в цьому на власному досвіді. Окрім поганого раціону, організатори ще й розселили їх по троє в номерах... з одним ліжком! Ось і готуйся так до вирішальних поєдинків. Але ці неприємні обставини не завадили нашим майстрам шкіряної рукавички привезти додому три медалі й чотири олімпійські ліцензії.

Третього грудня виповнюється 285 років від дня народження українського мандрівного філософа Григорія Сковороди. Син простого козака, він став одним із найосвіченіших людей свого часу. «Український Сократ», що подарував світові «філософію серця» і вчення якого шанували далеко за межами України. Що й казати, якщо одним із шанувальників православного Сковороди був папа римський Іоанн Павло ІІ, а його філософія близька серцю сучасного письменника Паоло Коельо... От тільки в Україні його ім’я трохи забуте. За радянських часів учення Сковороди ледь не замовчували, за незалежності — ще належно не оцінили. Про філософа майже забули на Слобожанщині, де він провів останні роки життя. Пам’ятають хіба що у селі Сковородинівці (колишня Пан–Іванівка), що під Харковом, де він помер 9 листопада 1794 року.

У постраждалому від недільної стихії Бердянську вчора знову мрячило. У цих умовах рятувальники з шести областей продовжували рятувати домівки людей з тринадцяти вулиць міста. Нагадаємо, що під час недільного урагану в курортному Бердянську було підтоплено 600 багатоповерхівок і приватних будинків, два з яких були повністю зруйновані потужними хвилями. Як згадують мешканці прибережної зони, вітер у неділю був такий, що морські хвилі докочував аж до будівель, розташованих за 40 метрів від моря.

Переглядом одинадцятихвилинної стрічки «89 мм до Європи» відомого польського режисера Марцеля Лозинського завершилася цьогорічна презентація фестивалю «Український контекст» для сумських журналістів. Аби вони ще раз переконалися, наскільки цікавим і, на жаль, наскільки маловідомим загалу є документальне кіно.

З ходіння по муках, яке випало на долю книгарні «Знання», можна зробити декілька важливих висновків. По–перше, наші громадяни — принаймні ті з них, хто належить до бібліофілів з активною громадянською позицією, — люди небайдужі і в разі потреби можуть відстояти те, що варто такого відстоювання. Зокрема, й книгарню «Знання», яка вціліла завдяки протестам громадськості. По–друге, наш Президент — людина демократична, що розуміє демократію як реагування на голоси «вулиці». Саме тому він особисто зацікавився книгарнею. Це і дуже добре, і дуже погано водночас. Чому добре — пояснювати не варто, а погано тому, що наступного разу, коли Черновецькому заманеться закрити цирк або планетарій, зоопарк або ЦУМ (не кажучи вже про лікарні, бібліотеки та галереї), такої «вулиці» може й не знайтись. А отже, ніхто не доведе до відома Віктора Ющенка, що в його столиці кояться великі негаразди. Власне, главі держави не обов’язково зазирати у кожну шпарину, але за три «помаранчеві» роки він міг у більшій мірі посприяти тому, аби — даруйте за тривіальність — наблизити побудову правової держави.

У вівторок брати Капра–нови зібрали другу з чотирьох прес–конференцій, присвячених місячнику врятування культури від свавілля чиновників. Цього разу вони намагалися відповісти на символічне запитання: «В Україні горітимуть книжки?». Солідаризуватися в боротьбі за право бути культурними людьми в УНІАН прийшли письменниця Марія Матіос, президент Форуму видавців Олександра Коваль, менеджер мережі «Книжковий супермаркет» Костянтин Кліма–шенко, президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, філософ Сергій Грабовський і відомий науковець та публіцист Максим Стріха. Кожен із них розповідав приголомшливі факти зі своїх галузей і всі разом думали, що робити зі 118–ю статтею бюджету України, в якій орендні засади для комерційних підприємств і закладів культури — однакові.