Президія «Народного союзу «Наша Україна» підтвердила намір дотримуватися домовленостей із БЮТ про створення демократичної коаліції. Відповідне рішення було прийняте позавчора на засіданні президії партії. «Нашоукраїнці» також виступили проти створення більшості з Партією регіонів. «Президія розцінює будь–які заклики до переговорів про коаліцію з Партією регіонів як такі, що суперечать рішенням партії та угоді про створення виборчого блоку «Наша Україна — Народна самооборона», — повідомила прес–служба блоку.

Блок «Наша Україна — Народна самооборона» незабаром стане політичною партією. Про це заявив голова секретаріату Президента Віктор Балога. І додав, що Президент України Віктор Ющенко раніше неодноразово висловлювався за консолідацію демократичних сил, які через низку обставин були роз’єднаними. «Згадайте: заклик до спільних дій, із яким глава дер­жави виступив восени минулого року на з’їзді «Народного союзу «Наша Україна», делегати і гості зустріли овацією. Більше того, Президент підтримав Блок «Наша Україна — Народна Самооборона» саме в контексті об’єднавчого курсу. Монолітність демократичного табору є запорукою того, що реваншу антидемократичних сил не буде, і Україна ніколи не зійде з платформи демократії. Отже, втілення цієї ідеї потрібно, насамперед, суспільству і державі, а не політикам», — переконаний Балога.

Сьогодні завершується дводенний візит Президента України до Румунії. Віктор Ющенко провів серію зустрічей з усіма вищими посадовцями сусідньої країни, включно з президентом, прем’єром, спікерами двох палат парламенту, а також патріархом Румунської православної церкви Даніелем.

Важким видався минулий понеділок для деяких одіозних екс–керманичів Служби безпеки. Спочатку Президент Віктор Ющенко звільнив Ігоря Дріжчаного з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Відповідний указ глави держави було оприлюднено на сайті Президента. Нагадаємо, що пан Дріжчаний обіймав цю посаду з 30 листопада 2006 року — відтоді, як його було звільнено з посади голови СБУ.

Скромний довоєнної побудови особняк на тихій вулиці Опанаса Заливахи в обласному центрі Прикарпаття дотепер зберігає спогади про відомих українців, котрі зазнали переслідувань у гнітючу епоху КДБ. У гостинній оселі знаходили прихисток знані у світі вільнодумства дисидент Валентин Мороз, отець Романюк (згодом — патріарх Володимир), сюди на початку 1970–го В’ячеслав Чорновіл привів звільненого з ув’язнення Опанаса Заливаху. Думалося тоді, на тиждень–два, а вийшло — назавжди, до весни нинішнього року, коли перервалася нитка земного буття відомого правозахисника і художника. Його шлюб з молодою господинею Дарією Возняк — донькою Василя Бандери, рідного брата провідника ОУН, майже чотири десятиліття тому освятив усе той же отець Романюк. В останні роки Опанас Заливаха мав честь жити тут на вулиці, названій його, Шевченківського лауреата, іменем.
У цьому знаковому будинку разом з племінницею Дарією мешкає і легендарна 92–річна Люба Лемик, визнана «Людиною десятиліття» на Прикарпатті в номінації «Сильні духом».

Схоже, в майбутньому, аби мати в центрі Донецька «іменну зірку», вже не потрібно буде мати грандіозних успіхів у спорті, мистецтві чи в інших царинах. Для цього достатньо тільки товстого гаманця. Про ідею майбутніх змін посеред Донецька можна дізнатися через інтернет — на сайті проекту «Наше місто». На електронну адресу всім бажаючим пропонується відправити вже заповнену форму замовлення. Таким же способом можна й підтвердити оплату. А вартість гранітної плитки у вигляді зірки з прізвищем замовника на бульварі Пушкіна, на думку авторів проекту, є цілком доступною. Зокрема, іменна зірка (з одним прізвищем) обійдеться в 5 тисяч гривень. Так звана весільна, де в обрамленні двох обручок будуть два прізвища, — 7 з половиною тисяч. А якщо ось так увіковічнитися заманеться цілому підприємству чи фірмі, слід буде розкошелитися на 10 тисяч гривень.

В історії української гетьманської дипломатії проводилися таємні операції та вживалися шифри. Справжні шпигунські пристрасті вирували навколо політики Батурина, обмеженого московським підданством і вирішальними статтями українських гетьманів із царями. Достеменно відомо, що у зносинах з європейськими політиками використовували таємне письмо, де за загальним змістом після спеціальної обробки паперу (як правило, при підігріванні) відкривалися приховані записи. Листи гетьманів шифрували, а коди утаємничували.

Туристичні маршрути по замках із привидами дуже популярні на Заході, особливо на Хеловін, і приносять непоганий прибуток. В Україні місць, з якими пов’язані якісь криваві легенди, — десятки, якщо не сотні. Пишучи про містичні місця, ми вирішили розповісти тільки давні легенди.

У багатьох країнах заборонено вживати алкогольні напої — навіть безневинне пиво — на вулиці чи у громадському транспорті, не кажучи вже про більш «духовні» місця. В Україні поки що можна, хоча багатьом людям тонкої душевної організації така «вседозволеність» дуже не до вподоби. Цікаво, що б вони сказали, зайшовши до християнської церкви в Мельбурні? Річ у тім, що в цьому храмі пиво пити не лише можна, а й потрібно! Ще б пак, адже австралійські християни додумалися відкрити церкву... в пивниці.