Ленінопад триває. Один за одним у містах і селах зникають із вулиць і площ пам’ятники тому, хто заклав основи радянського режиму, вказав методи побудови комунізму в країні. Запроваджений ним червоний терор, геноциди, масові вбивства, концентраційні табори тощо — ось ці методи. Дехто каже: пам’ятники — це наша історія, нехай будуть.

Невже нам на роду написано довічно тягнути лямку бідності й безталання? Хіба, приміром, ідейність «Свободи» не до снаги, тільки «Самопоміч» від немочі? Долаємо вершини державності. Здавалося б, здихалися комуняцької напасті. Так на тобі: десь узялася на нашу голову (а може, й самі випестили?) інша — олігархічно-бюрократичний паханат.

Імперська колонізаторська ідеологія Росії веде свій родовід від Івана Грозного, коли грецький монах Філофей сформулював концепцію Москви як Третього Риму, яка допомогла її правителям загарбувати сусідні князівства і створювати велику централізовану імперію.

Більш як півстоліття я працював у галузі медицини. Спочатку лікарем-фтизіатром, а згодом — заступником головного лікаря з лікувальної роботи (начмедом), головним лікарем медичної установи і головним позаштатним спеціалістом обласного центру (міста), у зв’язку з чим мені часто доводилося бути учасником зібрань, зборів, колегій, конференцій, сесій різних рівнів — районних, обласних, нерідко й державних.

Пригадую 40-ві роки, коли був дитиною. Прийшли «визволителі», всі адміністративні посади, ясна річ, позаймали. Серед окупантів були не лише старші люди, а й молодь. Ось завагітніла молода місцева дівчина, а мати в крик — хто? Слід сказати, що мораль тоді була жорстока. Це ж ганьба на все село — покритка!

Настав другий рiк, як путiнська банда та мiсцевi терористи знищують нашi села, комунiкацiї, фабрики, заводи, шахти. Убивають мирне населення, гинуть нашi захисники. Росiя не сприймає Українську державу, український народ. Росiйська iмперiя потужна й сильна, але їм не вдасться полонити Україну.

«...Є одне місце в південній Росії, яке я не проміняю на будь-які інші у світі — це містечко Кам’янка, де живе моя улюблена сестра Саша». Так говорив Петро Ілліч Чайковський про далеку в той час, глуху, але для нього сповнену надій та спогадів Кам’янку.

Реальні події часу свідчать про їх повторюваність, тільки вже на новому історичному колі. У серпні 1914 року Росія почала Першу світову війну, маючи на меті підпорядкувати собі південних слов’ян і захопити чорноморські протоки, маскуючи це пропагандою допомоги сербам. Ця війна призвела до розпаду Російської імперії.