Напад на письменника Павла Кобця здійснений наприкінці минулого тижня, коли він прийшов до дитячого садочка, щоб забрати дитину. Тут на нього вже чекав невідомий, який, вочевидь, вивчив звичні щоденні маршрути потерпілого. Не встиг Кобець подолати відстань від хвіртки до будинку, як ззаду пролунав постріл, і шротовий заряд поранив нижні частини обох ніг. Поки працівники дитсадочка зорієнтувалися в ситуації і викликали міліцію, невідомий устиг накивати п’ятами.

Оповідка про «темний–темний автомобіль» з «тонованими–тонованими шибками», на жаль, не черговий витвір усної народної творчості з метою нагнати страху на юних слухачів. Адже у Донецькій області останнім часом випадки здійснення насильства стосовно неповнолітніх дівчаток таки почастішали. Причому невідомий зловмисник «полював» поряд із навчальними закладами на престижних «колесах». Постраждалі та свідки описують темний автомобіль із тонованим склом, що й ставало своєрідною приманкою для довірливих школярок.

Слідство за цією кримінальною справою щойно розпочалося, проте кримське управління кримінального розшуку дещо все ж повідомило. Так, 37–річний уродженець Ростовської області Андрій, котрий підозрюється у цьому подвійному вбивстві, у минулому вже чотири рази поспіль «ходив на зону». Але після цього не став на шлях праведний , бо вчинив згодом розбійний напад на інкасатора і замах на зґвалтування. Саме за ці злочини його і розшукували російські правоохоронці.

Брюс Уїлліс знайшов собі нову подружку. Власне, «Міцний горішок» зустрічається з моделлю й актрисою Еммою Гемінг уже кілька тижнів, але «офіційно» вивів її на люди тільки 7 лютого — на вечірку з нагоди тридцятиріччя Ештона Катчера, чоловіка своєї колишньої дружини Демі Мур. Як відомо, Брюс із Ештоном і Демі між собою дуже дружать, тож немає нічого дивного в тому, що молодий чоловік 45–річної Мур запросив свого поперед­ника на святкування. Аби показати, що він теж неабиякий спритник, Уїлліс прихопив Емму, яка молодша за нього аж на 25 років. Судячи з того, як весело дві парочки проводили вечір, у дружному сімействі Уїллісів–Катчерів нову пасію Брюса «прийняли».

Позавчора ввечері в Сінгапурі запустили найбільше у світі оглядове колесо. Його висота — 165 метрів, тож не дивно, що цьому «чортовому» колесу дали назву «Флаєр» («Літун»): кожен, хто на ньому кататиметься, матиме змогу подивитися на цей острів між Малайзією та Індонезією з висоти навіть не пташиного, а літакового польоту. Досі найбільшим у світі вважалося оглядове колесо «Зірка Наньчана» в Китаї заввишки 160 метрів. Знамените «Око Лондона» не дотягує до сінгапурського дива аж 30 метрів.

На курсах підготовки до інституту. Викладач:
— Розв’яжемо таку задачу. На нитці висить брусок. Куля пробиває його наскрізь і летить далі, втративши половину швидкості. Знайдіть кут фі, на який відхилився брусок.
Дівчина з першої парти:
— А у вас є задачі про білочок і горішки?
Викладач:
— Звичайно. На нитці висить білочка...

Депутати Запорізької обласної ради, де домінує Партія регіонів, дивують своїми рішеннями щодо заявок юридичних осіб на розробку природних родовищ регіону. Однією з січневих ухвал вони навіть дозволили розвідувати надра славетної Хортиці — острова–музею.

Вітчизняний банківський сектор економіки поступово, крок за кроком, інтегрується у світову фінансову систему. Нині відомі приклади, коли українські банки, що входять у топ–10 найбільших, найуспішніших, залучали до пайової участі іноземних акціонерів, знаємо приклади, коли банк повністю викуповував закордонний інвестор. Зрештою, це прогнозовані кроки і загальноприйнята світова практика. У цьому інтеграційному сегменті розвитку нашої банківської системи втішає те, що до цього процесу долучаються банки, які не входять до десятки лідерів, але протягом багатьох років є стабільними і, що найважливіше, динамічно розвиваються, розширюючи коло своїх клієнтів як фізичних осіб, так і юридичних.

Справжню дизайнерську «бомбу» готують чиновники Харківського міськвиконкому до Дня міста. Цього року вони запланували перетворити задвірки Червоношкільної набережної на модерний куточок міського дозвілля. Цікаво, що авторами сміливого проекту стали не маститі зодчі, а шестеро студентів Харківської академії міського господарства, якими керували викладачі кафедри архітектури і ландшафтного проектування ВНЗ.

Молода мама з села Чорнолізці Тисменицького району (тато перебував у Криму на заробітках) залишила, як це було не раз, одинадцятимісячну Юлю в будинку, а сама пішла поратися по господарству. Аби донька чимось бавилася, висипала їй з ящика в дитяче ліжечко купу м’яких іграшок. Через кілька хвилин молода жінка, за її словами, повернулася і з жахом побачила палаюче ліжко — горіли поручні, м’які іграшки та одяг на дитині.