Навіть на тлі суцільного потоку кадрових призначень нової влади ситуація на Дніпропетровщині здається особливо пікантною. Річ у тім, що головою облдержадміністрації тут віднедавна призначено 35–річного Олександра Вілкула, який під час недавніх виборів керував обласним штабом Віктора Януковича. А облраду донедавна очолював його батько Юрій Вілкул. Звісно, це відразу стало приводом для глузливих розмов. Але Вілкул–старший на такий перебіг подій оперативно зреагував і написав заяву про складання повноважень обласного спікера. Мотивація, як зазначено у тексті, — «щоб не було пересудів».

Оригінально почали відзначати 65–річницю Перемоги над фашистами черкащани. На семи радіостанціях міста та в ефірі Черкаської держтелерадіокомпанії «Рось» на всю Черкащину щодня звучать зведення радянського Інформбюро про події на фронті. Про цей день у Великій Вітчизняній війні розповідає голос відомого радянського диктора Юрія Левітана. Після кожного такого зведення в ефірі лунає ще й військова пісня.

Зникнення людини — це практично завжди трагедія для її родини, але трапляються випадки, коли результати розшуків набувають і трагікомічних рис. У прокуратурі Луганської області знають щонайменше два такі епізоди.

Спорудити виставковий центр оптово–роздрібної торгівлі пропонують владі Рівненщини китайські бізнесмени. Щоправда, реалізувати масштабний проект, «де буде представлено близько двох тисяч китайських підприємств і створено до тисячі робочих місць», пропонується не в обласному центрі, а в Дубровицькому районі, прикордонному з Білоруссю.

Відтоді, коли на місці нинішньої Керчі, стояв древній Пантикапей промайнули тисячоліття. Проте й нині багато що тут нагадує про столицю колись могутнього Боспорського царства. Скажімо, унікальний склеп Деметри — найвизначніша пам’ятка тих часів. Останні років п’ятнадцять ним опікується благодійний фонд «Деметра», очолюваний відомим російським фізиком–ядерником В’ячеславом Письменним. І хоча він нині постійно мешкає у підмосковному Троїцькому, але до Керчі, де народився, виріс і археологічними пам’ятками якої сьогодні переймається, навідується часто. В один із таких приїздів із ним і вдалося поспілкуватися.

Колись ця місцина у Кривому Розі називалася Дубовою Балкою. Тепер про колишню яругу мало що нагадує. Віковічні дуби–велети давно вирубали під час розробки родовищ. Більше того, до 90–х років минулого століття тут був банальний смітник. А потім крок за кроком ентузіасти почали повертати Дубову Балку до життя. Адже свого часу саме завдяки їй провінційний Єкатеринослав почав активно розвиватися. Навіть було збудовано залізницю, якою вивозили в Європу залізну руду...

«Школа директорів нової генерації» — так називається перший в Україні навчальний заклад, який віднедавна працює в Тернополі. У цій школі навчаються вчителі, які в майбутньому планують стати директорами.

Вгадала–таки районна влада Верховинщини з подарунком, вітаючи довгожителя високогірного села Черетів Олексія Данилюка з черговим, сто третім, днем народження. Пристрій для прийому супутникового телебачення виявився дуже доречною обновою в оселі одного з найстаріших верховинців. Коли установку змонтували й на екрані телевізора з’явилася чітка картинка, іменинник радів, як дитина: у горах «ловити» телесигнал за допомогою традиційної антени — все одно що вирощувати цитрусові.

Проїзд у тролейбусі вже незабаром може коштувати рівнянам майже вдвічі дорожче, ніж зараз. Щоправда, ціна зросте не одразу — талони на проїзд, які нині можна придбати за 80 копійок, дорожчатимуть протягом року в три етапи. Так, уже з 15 квітня вони коштуватимуть 1 гривню, з 1 серпня — 1,25 гривні, і, нарешті, з першого листопада їх ціна зросте до 1,50 гривні.

Сумська область ніколи не належала до надто заможних регіонів. Економічна криза додала ще й додаткового головного болю: більшість підприємств працює на експорт, а збут останнім часом суттєво скоротився. Втім Сумщина здивувала сусідів тим, що у всеукраїнському рейтингу посіла чільне місце в провідній половині областей, а сума залишку коштів на рахунку становить близько 142 мільйонів гривень. Коли нарешті в державі буде прийнято бюджет, ці гроші можна буде сміливо використати не на «проїдання», а на розвиток регіону. Микола Лаврик вважає, що головним чином — це результат «патріотичної» програми, завдяки якій в області вдалося накопичити сотні мільйонів гривень.